Решение № 136366456, 07.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року № 320/40319/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерського відділу державної виконавчої служби про визнання неправомірною бездіяльності, скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01011, м. Київ, вул. Різницька, 11б, код ЄДРПОУ 34979022), в якому просив суд:

- визнати неправомірними дії/бездіяльність Печерського Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо направлення позивачу копій Постанов про відкриття виконавчих проваджень з порушенням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»: №73737305 від 05.01.2024; №73900833 від 19.01.2024; №73957748 від 24.01.2024; №74254410 від 23.02.2024; №74256165 від 22.02.2024;

- визнати неправомірними та скасувати Постанови про відкриття виконавчих проваджень Печерського Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо позивача: №73737305 від 05.01.2024; №73900833 від 19.01.2024; №73957748 від 24.01.2024; №74254410 від 23.02.2024; №74256165 від 22.02.2024.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що не був належним чином повідомлений виконавчою службою про відкриття виконавчих проваджень, оскільки не отримував відповідних постанов, відтак був позбавлений можливості оскаржити їх та запобігти списанню коштів із рахунків у банку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з моменту отримання ухвали, а також витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзив до суду не надав, протре надіслав до суду копії матеріалів оскаржуваних виконавчих проваджень.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до постанов Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративного стягнення, до позивача були застосовані наступні штрафні санкції: постановою серії АА № 00015379 від 30.11.2023 -17000,00 грн.; постановою серії АА № 00014767 від 15.11.2023 - 34000,00 грн.; постановою серії АА № 00015053 від 23.11.2023 -17000,00 грн.; постановою серії АА № 00014293 від 31.10.2023 -34000,00 грн.; постановою серії АА № 000142661 від 13.11.2023 -34000,00 грн.

На підставі вищевказаних постанов, Печерським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень: №73737305 від 05.01.2024; №73900833 від 19.01.2024; №73957748 від 24.01.2024; №74254410 від 23.02.2024; №74256165 від 22.02.2024.

У лютому 2024 року «Райффайзен банк Аваль» списав кошти за електронними платіжними інструкціями від Печерського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ по вказаним виконавчим провадженням у розмірі 94 403,00 грн.

Позивач зазначає, що про наявність вказаних постанов йому не було відомо, відтак, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі-Закон 1404-VIII ).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону).

Так, матеріалами справи підтверджено, що на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження № 73737305 із примусового виконання постанови, виданої Державною службою України з безпеки на транспорті Департамент державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті № АА 00014293 від 31.10.2023 про стягнення зі ОСОБА_1 в дохід держави заборгованості у сумі 34 000 грн.

05.01.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано боржнику на адресу, яка була зазначена у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_2 , що підтверджується штрихкодом поштового рекомендованого відправлення № 0600083788965.

30.01.2024 державним виконавцем на примусове виконання до банку було надіслано платіжну інструкції №11190, з метою примусового списання коштів, які обліковуються на рахунку боржника.

На депозитний рахунок відповідача надійшли кошти у сумі 37 701 грн, як сума штрафу відповідно до виконавчого документа, сума виконавчого збору та сума мінімальних витрат виконавчого провадження.

06.02.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, на виконанні перебувало виконавче провадження № 73900833 із примусового виконання постанови Державної служби України з безпеки на транспорті, Департамент державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті № АА 00014661 від 13.11.2023 про стягнення зі ОСОБА_1 в дохід держави заборгованості у сумі 34000 грн.

19.01.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано боржнику на відповідну адресу, що підтверджується штрихкодом поштового рекомендованого відправлення № 0600911222911.

30.01.2024 державним виконавцем на примусове виконання до банку було надіслано платіжну інструкції № 11188, з метою примусового списання коштів, які обліковуються на рахунку боржника.

На депозитний рахунок відповідача надійшли кошти у сумі 37 701 грн, як сума штрафу відповідно до виконавчого документа, сума виконавчого збору та сума мінімальних витрат виконавчого провадження.

06.02.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Також, на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження № 73957748 із примусового виконання постанови, виданої Державною службою України з безпеки на транспорті Департамент державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті № АА 00015053 від 23.11.2023 про стягнення зі ОСОБА_1 в дохід держави загальну суму заборгованості у розмірі 17 000 грн.

24.01.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано боржнику на відповідну адресу, що підтверджується штрихкодом поштового рекомендованого відправлення № 0600911222911.

30.01.2024 державним виконавцем на примусове виконання до банку надіслано платіжну інструкцію № 11189, з метою примусового списання коштів, які обліковуються на рахунку боржника.

На депозитний рахунок відповідача надійшли кошти у розмірі 37 701 грн, як сума штрафу відповідно до виконавчого документа, сума виконавчого збору та сума мінімальних витрат виконавчого провадження.

06.02.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 74254410 із примусового виконання постанови, яка видана Державною службою України з безпеки на транспорті Департамент державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті № АА 00015379 від 30.11.2023 про стягнення зі ОСОБА_1 в дохід держави заборгованості у сумі 17 000 грн.

27.02.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано боржнику на відповідну адресу, що підтверджується штрихкодом поштового рекомендованого відправлення №0600096437975.

27.02.2024 представник боржника у добровільному порядку було здійснено сплату виконавчого провадження.

29.02.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Також, на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження № 74256165 із примусового виконання постанови, виданої Державною службою України з безпеки на транспорті Департамент державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті № АА 0014767 від 25.11.2023 про стягнення зі ОСОБА_1 в дохід держави заборгованості у сумі 32 000 грн.

22.02.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано боржнику на відповідну адресу, що підтверджується штрихкодом поштового рекомендованого відправлення № 600096437975.

23.02.2024 на депозитний рахунок відповідача надійшли кошти у сумі 37 669 грн, як сума штрафу відповідно до виконавчого документа, сума виконавчого збору та сума мінімальних витрат виконавчого провадження.

23.02.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 та ч.5 ст.26 Закону 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону 1404-VIII за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, отримавши виконавчий документ, державний виконавець обтяжений обов`язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня (постанова Верховного Суду від 14.03.2024 по справі № 591/4234/23).

Суд звертає увагу, що у правових позиціях, викладених у постанові Верховного Суду у справі №360/4369/19 від 26.08.2020 та постанові Великої палати Верховного Суду у справі №0340/1792/18 від 20.05.2020 Верховний Суд прийняв наступний висновок: «…постанови про відкриття виконавчих проваджень є самостійними рішеннями суб`єкта владних повноважень, підстави і порядок прийняття яких врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, констатувавши відповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону № 1404-VIII, державний виконавець не мав правових підстав для повернення оскаржуваних постанов без прийняття до виконання та в силу вимог закону був зобов`язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин відсутні підстави для висновку про протиправність постанов про відкриття виконавчих проваджень №73737305 від 05.01.2024, №73900833 від 19.01.2024, №73957748 від 24.01.2024, №74254410 від 23.02.2024, №74256165 від 22.02.2024.

Обґрунтовуючи заявлений адміністративний позов, позивач зазначає, що не був повідомлений про відкриття виконавчих проваджень, відтак був позбавлений можливості оскаржити винесені постанови і запобігти списанню коштів з рахунків у банку.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає вказані висновки позивача необґрунтованими з огляду на наступне.

Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Матеріалами справи підтверджено, що постанови про відкриття виконавчого провадження №73737305 від 05.01.2024; №73900833 від 19.01.2024; №73957748 від 24.01.2024; №74254410 від 23.02.2024; №74256165 від 22.02.2024 були направлені на адресу, зазначену у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_2 .

Проте, позивач зазначає, що за вказаною адресою він не проживає з моменту оголошення військового стану.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 28 Закону статті 4 Закону № 1404-VIII, у разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Оскільки матеріали виконавчого провадження не містили заяв, інших документів щодо зміни місця проживання боржника, оскаржувані постанови про відкриття виконавчих проваджень були направлені за адресою, вказаною у виконавчих документах. Відтак, суд вважає, що державний виконавець виконав обов`язок щодо сповіщення позивача про відкриття виконавчих проваджень та винесення оскаржуваних постанов.

Щодо твердження позивача про порушення відповідачем вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», а саме несвоєчасне направлення позивачу копій постанов, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Відповідно до листів АТ «Укрпошта» від 16.05.2024 № 1853-С-2024050110017-В, від 16.05.2024 № 1853-С-2024050110013-В, 16.05.2024 № 1853-С-2024050110014-В встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження № 73737305 від 05.01.2024 було відправлено відповідно штрих коду поштового рекомендованого відправлення 0600083788965 на адресу позивача 02.02.2024. Дане відправлення вручено не було та повернуто відправнику 19.02.2024.

Постанова про відкриття виконавчого провадження № 73900833 від 19.01.2024, була відправлена відповідно штрих коду поштового рекомендованого відправлення № 0600911222911 лише 19.04.2024, тобто через три місяці після відкриття провадження.

Постанова про відкриття виконавчого провадження № 73957748 від 24.01.2024 направлена 19.04.2024 та повернута відправнику 09.05.2024, тобто не була вручена позивачу.

Постанови про відкриття виконавчого провадження № 74254410 від 23.02.2024 та № 74256165 від 22.02.2024 були відправлені 07.03.2024, та повернуто відправнику 23.03.2024.

Оцінюючи дії держаного виконавця щодо несвоєчасного направлення постанов про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом на адресу позивача, суд зазначає, що направлення постанов про відкриття виконавчих проваджень було здійснено з порушенням вимог ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження ».

Таким чином, вимога про визнання неправомірними дії Печерського Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо направлення позивачу копій Постанов про відкриття виконавчих проваджень з порушенням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»: №73737305 від 05.01.2024; №73900833 від 19.01.2024; №73957748 від 24.01.2024; №74254410 від 23.02.2024; №74256165 від 22.02.2024 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Проте, доводи позивача щодо неправомірності дій відповідача з винесення спірних постанов про відкриття виконавчих проваджень з підстав їх несвоєчасного направлення чи неотримання боржником ґрунтуються на помилковому розумінні норм законодавства, оскільки вказані дії не можуть свідчити про протиправність їх прийняття відповідачем в цілому.

Таким чином, позивач, не обґрунтовуючи протиправності спірних постанов про відкриття виконавчого провадження, фактично наводить доводи щодо незгоди із вчиненням відповідачем дій з примусового виконання постанови.

Суд звертає увагу на те, що якщо порушення строків надсилання призвело до обмеження права боржника на оскарження чи інші процесуальні дії, суд може визнати таку постанову незаконною та скасувати її. Особливо, якщо боржник доведе, що мав би можливість ефективно захистити свої права, якби отримав постанову вчасно.

Проте, у даному випадку саме по собі несвоєчасне направлення постанов не може бути самостійною підставою для визнання їх протиправними, з урахуванням того, що судом було встановлено наявність підстав та обов`язку відповідача відкрити виконавчі провадження на підставі виконавчих документів та заяв стягувача.

При цьому, суд не приймає до уваги та не надає оцінку долученим до матеріалів справи скаргам позивача на дії/бездіяльність відповідача та відповіді на них, оскільки повнота та обґрунтованість наданих відповідей, з якими не погоджується позивач, не є предметом розгляду у даній справі. Вказані обставини можуть бути оскаржені позивачем до суду в рамках іншого провадження.

Таким чином, постанови про відкриття виконавчих проваджень №73737305 від 05.01.2024; №73900833 від 19.01.2024; №73957748 від 24.01.2024; №74254410 від 23.02.2024; №74256165 від 22.02.2024 є правомірними і скасуванню не підлягають.

Відповідно до статей 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 13.05.2024, 20.09.2024.

Таким чином, в зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути суму судового збору у розмірі 3028,00грн за рахунок бюджетних асигнувань Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

Керуючись ст. ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 271, 287, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) задовольнити частково;

Визнати неправомірними дії Печерського Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо направлення позивачу копій постанов про відкриття виконавчих проваджень з порушенням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»: №73737305 від 05.01.2024; №73900833 від 19.01.2024; №73957748 від 24.01.2024; №74254410 від 23.02.2024; №74256165 від 22.02.2024;

В іншій частині позову відмовити;

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01011, м. Київ, вул. Різницька, 11б, код ЄДРПОУ 34979022).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Білоноженко М.А.