Постановление суда № 136363673, 06.05.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №552/184/26

Провадження № 6/552/164/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.

При секретарі Дмитриченковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Полтаві заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського районного суду м. Полтави надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 19.03.2026 року по цивільній справі № 552/184/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що у разі виконання рішення суду одразу та в повному обсязі, вона опиниться у скрутному матеріальному становищі, а тому просить розстрочити виконання рішення суду.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з"явилася, про час та дату розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» у судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши заяву, додані до неї документи, матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 19.03.2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитним договором у розмірі 52815,26 грн., 1043,66 грн. судового збору та 4000 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження" роз`яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Отже, розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочки виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Виходячи із вимог ст.435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.

Таким чином, підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. У вирішенні питання про розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

Вирішуючи питання щодо можливості розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

Згідно ст.ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_1 не надала суду доказів про скрутне матеріальне становище, при цьому суд також зазначає, про те, що з матеріалів справи не вбачається, що остання частково в рахунок сплати заборгованості сплачувала кошти, з часу ухвалення судом рішення.

Заявник, посилаючись, що одночасне та повне виконання рішення суду призведе боржника до скрутного матеріального становища.

Беручи до уваги те, що борг виник ще на початку 2021 року, боржник не вчиняла протягом тривалого часу дії на погашення заборгованості добровільно.

З матеріалів заяви судом не встановлено обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду, не обґрунтовано винятковості випадку, у зв`язку з яким слід би було розстрочити виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення, а відтак, і про необхідність розстрочення такого.

Суд зауважує, що заборгованість ОСОБА_1 за даним рішенням суду становить 57858,92 грн., подані заявником докази не підтверджують можливість погашення вказаної заборгованості протягом 1 року, таким чином розстрочка виконання рішення суду на визначений законом строк 1 рік ( ч.5 ст. 435 ЦПК України) не забезпечить виконання судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.81,247,353,435 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Т.В.Турченко