Постановление суда № 136362447, 07.05.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/230/26

Провадження № 2/162/241/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(про закриття провадження у справі)

07 травня 2026 року с-ще Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Савича А. С.,

з участю секретаря судового засідання Гичук О. М.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" через свого представника Дашка В. М. та через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 25.03.2026 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 30.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09 год 30 хв 07.05.2026 (а.с.112).

У судове засідання сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися.

Відповідач будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав.

До початку розгляду справи по суті 05.04.2026 представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» Савіхіна А. М. скерувала до суду заяву, в якій зазначила, що станом на 03.04.2026 заборгованість відповідача перед позивачем повністю сплачена. У зв`язку з цим просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору та повернути сплачений судовий збір.

З платіжної інструкції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № ZZ422B2ID4 від 12.03.2026 вбачається, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за подання до Любешівського районного суду Волинської області позовної заяви було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 гривень (а.с.1).

Підстави для закриття провадження у справі визначені у ст. 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.05.2020 у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20 зазначено, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору можливе лише за умови, якщо предмет спору відсутній під час пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Як убачається з матеріалів справи, борг відповідача був погашений в процесі розгляду справи, що унеможливлює закриття провадження у справі через відсутність предмета спору. При цьому, заява представника позивача про закриття провадження у справі фактично є заявою про відмову позивача від позову в зв`язку з погашенням боргу.

З практики ЄСПЛ випливає, що у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia. Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08.06.2021 по справі № 662/397/15-ц.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем була сплачена в процесі розгляду справи, що унеможливлює закриття провадження у справі через відсутність предмета спору, а заява представника позивача від 05.04.2026 фактично є заявою про відмову від позову у зв`язку з погашенням боргу, суд, з урахуванням класичного принципу jura novit curia, вважає за можливе задовольнити заяву позивача про закриття провадження у справі, проте із застосуванням положень п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Про закриття провадження у справі суд, в силу вимог ч.2 ст. 255 ЦПК України, постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно із ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до початку розгляду справи по суті закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом, а відтак заява про повернення судового збору підлягає частковому задоволенню, а саме: повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись статтями 49, 255 ЦПК України ст. 7 Закону України «Про судовий збір», з урахування правових позицій Верховного Суду, викладених в постановах від 10.04.2019 у справі № 456/647/18, від 13.05.2020 по справі № 686/20582/19, від 09.09.2020 по справі № 750/1658/20, практики ЄСПЛ, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про закриття провадження у справі та повернення судового збору - задовольнити частково.

Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Повернути Акціонерному товариству комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 50 відсотків судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № ZZ422B2ID4 від 12.03.2026, що становить 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області А.С. Савич