Решение № 136362385, 06.05.2026, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/78/26

Провадження № 2/931/159/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Кідиби Т.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Гупалик А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

02.02.2026 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11.02.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 42606437 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору відповідач отримав від товариства кредитні кошти у розмірі 23600,00 грн, шляхом переказу на банківську карту, яка була вказана ним при укладенні договору. Товариство зобов`язалося надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у договорі.

В подальшому, згідно укладеного договору факторингу № МВ-ТП/31 від 15.04.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс».

Зазначає, що зобов`язання зі сторони кредитора за договором виконані в повному обсязі, а відповідач, в свою чергу, зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість перед позивачем становить 53540,24 грн, що складається з тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за надання кредиту, штрафні санкції позивач не включає до розміру заборгованості.

Просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 53540,24 грн, з яких: 23600,00 грн - заборгованість по кредиту, 28760,24 грн заборгованість по процентах, 1180 грн - комісія за надання кредиту, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 11.02.2026 року відкрито провадження у даній справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, та витребувано в АТ КБ "Приватбанк" інформацію, що становить банківську таємницю.

Відповідач у судове засідання не з`явився, 16.02.2026 року від нього надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що сплатив за даним кредитом 27 тис грн., про що надав відповідні квитанції.

Представник позивача у судове засідання не з`явився також, 05.03.2026 року від нього надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтверджує часткову оплату відповідачем боргу декількома платежами на загальну суму 27000,00 грн.

Зазначає, що відповідач добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов`язків, оформлюючи договір на сайті первісного кредитора, ознайомився з текстом договору.

Кредитодавець, а в разі відступлення права вимоги фактор, яким є позивач ТОВ «Таліон плюс», має право нараховувати проценти за даним договором, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору.

Порядок нарахування процентів за договором передбачено Розділом 8. Відповідно до п. 8.8 договору визначено проценти в розмірі, визначеному за правилами цього договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору.

Щодо здійсненої відповідачем оплати вказує, що відповідно до п 7.8. договору, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості:- у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; - у другу чергу сплачуються сума кредиту та нараховані проценти за користування кредитом; - у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору. Утворена сума заборгованості каже про те, що відповідач, отримавши кредит, сплативши частково нараховані відсотки за користування кредитними коштами, вважає, що зобов`язання за договором виконано, намагається уникнути обов`язку з повернення кредитних грошових коштів, в тому числі і решти нарахованих процентів за користування ними.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 11.02.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №426064637 (далі кредитний договір), який є електронним документом та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором EFPV (а.с. 23-34).

Крім того, 11.02.2025 року ОСОБА_1 в електронній формі підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6359 паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №426064637 від 11.02.2025 року, заявку на отримання коштів в кредит від 11.02.2025 року, у якій зазначено його персональні дані та номер банківської карти НОМЕР_1 (а.с. 20 на звороті, 21, 22).

Положеннями п. 14.2 та п. 14.12 кредитного договору передбачено, що сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст. 1 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, договір кредитної лінії № 42606437 від 11.02.2025 року є укладеним з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що підтверджує погодження сторонами усіх істотних умов такого договору.

Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії. Загальний розмір кредиту за цим договором становить 23600 грн. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту (що є датою надання кредиту). Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором. Надання кожного додаткового траншу за договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу. Кінцева дата повернення кредиту 13.03.2030 року (п. 2.2, 2.3, 2.4,7.3).

Згідно п. 11.1 кредитного договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано ОСОБА_1 кошти в розмірі 23600 грн на картку № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту, що підтверджується відповіддю АТ КБ "Приватбанк" від 21.02.2026 року (а.с. 103, 104).

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повністю виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

15.04.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № МВ-ТП/31, відповідно до умов якого від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переходить до ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до боржників за відповідним реєстром прав вимоги (а.с. 12- 14).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 15.04.2025 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором №426064637 від 11.02.2025 року на загальну суму 51120,64 грн (а.с. 15).

Таким чином, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №426064637 від 11.02.2025 року та вправі пред`являти відповідні вимоги про стягнення коштів, оскільки заборгованість за кредитним договором не була сплачена відповідачем.

Із розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що в перший день кредитування (11.02.2025 року) позичальнику надано грошові кошти у сумі 23600 грн, нараховано комісію за надання кредиту у розмірі 1180 грн, за період з 11.02.2025 по 15.04.2025 року нараховано відсотки в сумі 14570,64 грн, ОСОБА_1 сплачено по кредиту 30,00 грн, що було зараховано на відсотки (а.с. 17 на звороті, 18).

Із розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Таліон плюс», вбачається заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором в розмірі 53540,24 грн, з яких: 23600,00 грн - заборгованість по кредиту, 28760,24 грн заборгованість по процентах, 1180 грн - комісія за надання кредиту. Також нараховано 11800 грн неустойки, яку позивач не включає до суми стягнення (а.с. 18 на звороті - 20).

Відповідно до умов договору, а саме: п. 7.4. проценти за договором сплачуються в наступному порядку: 7.4.1. протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування чи поновлення дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору; 7.4.2. після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно; на момент укладення договору строк дисконтного періоду користування складав 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником кредитного траншу.

Проценти нараховуються щоденно у відсотках від суми кредиту за кожний день користування ним, за ставкою, визначеною в порядку зазначеному вище, із розрахунку наявності 365 днів у році незалежно від того високосний рік чи ні. Пунктом 8.3. договору передбачено, що базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних. При нарахуванні процентів за користування кредитом, тобто від дати видачі траншу до 13.03.2025 р. (включно) кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 79,59 % від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за дисконтною процентною ставкою 0,20 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 73,00 відсотків річних. Згідно п. 3.2 договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань, строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач не вчиняв конклюдентних дій щодо продовження строку дисконтного періоду користування кредитними коштами, тому після закінчення 13.03.2025 року дисконтний період закінчився, а подальший розрахунок заборгованості відбувався згідно базової процентої ставки - 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту (п. 8.3 договору).

Щодо здійсненої відповідачем оплати, відповідно до п 7.8. договору, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості:- у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; - у другу чергу сплачуються сума кредиту та нараховані проценти за користування кредитом; - у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору.

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законода вства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.

Відсотки нараховані позивачем згідно з умовами договору, контррозрахунку відповідачем не подано.

Разом з тим, відповідач стверджує, що ним сплачено суму в 27000 грн на погашення заборгованості.

Із розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Таліон плюс», вбачається, що сплачена ОСОБА_1 сума в розмірі 27000 грн була списана банком наступним чином: 17547,28 грн на погашення відсотків, 7452,72 грн на погашення неустойки, 2000 грн на погашення відсотків (а.с. 18-20).

Разом з тим, хоча позивачем і не включається до суми стягнення нарахована неустойка в сумі 11800 грн, проте суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IXта набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором № 42606437 від 11.02.2025 року в розмірі 11800 грн.

З огляду на зазначене, враховуючи, що кредитодавцем було нараховано ОСОБА_1 неустойку після 24 лютого 2022 року, і відповідно списано на її погашення 7452,72 грн сплачених відповідачем коштів, суд вважає за необхідне зарахувати дану суму в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме: з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 42606437 від 11.02.2025 року в сумі 46087,52 грн, з врахуванням сплаченої відповідачем суми, що зарахована позивачем як сплата неустойки (53540,24 - 7454,72).

Щодо вирішення питання судових витрат, суд зазначає таке.

За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження факту надання професійної правничої допомоги представником позивача до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року, укладений між адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» та ТОВ «Таліон Плюс», додаткову угоду від № 2620 від 26.12.2025 року до договору про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року, довіреність № 109 від 23.01.2026 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 26.12.2025 року, з яких вбачається перелік наданих правових та юридичних послуг, кількість годин та вартість послуг, а саме: підготовка до розгляду справи, що включає аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій, - 4 год. 1000 грн; підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості (досудова вимога), 2 год. 500 грн; підготовка позовної заяви, що включає збір доказів, перевірка, друк та належне засвідчення копій письмових та електронних доказів у справі та направлення копії та доданих до неї документів до суду, 10 год. 3500 грн, а всього 5000 грн.

Крім того, у матеріалах справи наявні копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000666, виданого 22 лютого 2019 року Колінько Альоні Валеріївні та копія ордера на надання правничої допомоги (а.с. 64-72).

Відповідно до ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не заявив клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та не доводив їх неспівмірність.

Враховуючи наведене, те, що позов задоволено частково, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, з врахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені витрати на правничу допомогу в сумі 4304,00 грн.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2291,79 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 81, 133, 137, 141, 223, 246, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1, 3, 81, 253, 256, 257, 259, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 626, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за договором кредитної лінії № 426064637 від 11.02.2025 року у розмірі 46087 (сорок шість тисяч вісімдесят сім) грн 52 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2291 (дві тисячі двісті дев`яносто одна) грн 79 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4304 (чотири тисячі триста чотири) грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», адреса місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, 13, код ЄДРПОУ 39700642;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Локачинського районного суду Т. О. Кідиба