Постановление суда № 136358382, 09.04.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/7485/26

Провадження № 1-кс/947/4061/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого ВРЗСГСД СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025162480001164 від 24.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 114-2, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 209 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що наразі слідчим відділом СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025162480001164 від 24.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 114-2, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 209 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у січні 2026 року більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, будучи керівником ДБ «УЦМ», перебуваючи на території міста Одеси, вирішив одержувати неправомірну вигоду для себе, діючи з єдиним спільним злочинним наміром незаконного збагачення шляхом виготовлення посвідчень ДБ «УЦМ» для військовозобов`язаних осіб та вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Посвідчення добровольців ДБ «УЦМ», який функціонує в структурі ГО «УЦМ», керівником якої є ОСОБА_8 , мають реальний вплив на військовослужбовців РТЦК та СП та дають змогу війьсоковозобов`заним особам уникати призову на військову службу до лав ЗСУ.

Так, у січні 2026 року, у невстановлені в ході досудового розслідування час, та місці до ОСОБА_8 , звернувся заступника ГО «УЦМ» ОСОБА_4 , який повідомив, що до нього звернувся військовозобов`язаний громадянин ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який виявив бажання на вступ до ГО «УЦМ» та бажає отримати посвідчення добровольця ДБ «УЦМ», так як перебуває у розшуку за РТЦК та СП за ухиленням від мобілізації. На що ОСОБА_8 дав вказівку ОСОБА_4 , висунути вимогу ОСОБА_9 про необхідність надання неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США, після чого він зможе стати членом ГО «УЦМ» та отримати посвідчення добровольця, а у випадку якщо останній не зможе надати вказані грошові кошти, його буде мобілізовано до лав ЗСУ.

31.01.2026 року, приблизно о 16 год. 35 хв., ОСОБА_4 , на виконання вказівки ОСОБА_8 , та за погодженням з одним із заступників керівника ГО «УЦМ» - ОСОБА_7 , перебуваючи поруч з пологовим будинком АДРЕСА_1 , у салоні автомобілю марки «TOYOTA FORTUNER», реалізуючи свій спільний із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, поєднуючи свої дії з вимаганням, в ході особистої зустрічі, висунув військовозобов`язаному громадянину ОСОБА_9 , який перебуває у розшуку за ТЦК та СП за ухилення від мобілізації, вимогу надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 3000 доларів США, яку попередньо погодив з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , за вступ до Громадської організації «Україна це матір» (далі ГО «УЦМ») та вплив на військовослужбовців ТЦК та СП, які приймають рішення щодо призову осіб на військову службу, щодо не здійснення мобілізаційних заходів відносно ОСОБА_10 та не призову останнього на військову службу до лав ЗСУ, а у разі відмови в наданні такої вигоди особисто для ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , погрожуючи негативними наслідками для ОСОБА_9 у вигляді неможливості отримати членство в ГО «УЦМ» та в подальшому призову на військову службу до лав ЗСУ, а у подальшому, 01.02.2026 близько 14 год 43 хв, перебуваючи по АДРЕСА_2 , у визначений ОСОБА_8 спосіб, реалізуючи спільний із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 умисел на незаконне збагачення до кінця, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, поєднуючи свої дії з вимаганням, одержав від ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 3000 доларів США, які в подальшому, розділив з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у невідомих частках, за вчинення ним та вказаними особами в інтересах ОСОБА_9 дій, щодо вступу останнього до ГО «УЦМ» та вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а саме військовослужбовців РТЦК та СП, з метою не здійснення мобілізаційних заходів відносно ОСОБА_9 та не призову останнього на військову службу до ЗСУ, а у подальшому, 07.02.2026 року, о 16 год. 15 хв., діючи в межах спільного злочинного єдиного плану, спрямованого на особисте збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, поєднуючи свої дії з вимаганням, перебуваючи по АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , передав ОСОБА_9 посвідчення добровольця ДБ «УЦМ» на ім`я ОСОБА_9 з ідентифікаційним номером № 143950 з датою видачі 02.02.2026 та строком дії 02.02.2027 року, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої, за попередньою змовою, групою осіб.

Окрім того, ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, діючи в особливий період, пов`язаний з оголошенням воєнного стану на всій території України та здійснення загальної мобілізації у зв`язку з повномасштабною агресією російської федерації проти України, маючи умисел на перешкоджання в цей період законній діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК та СП), що є складовими частинами Збройних Сил України, а саме щодо реалізації війсоковослужбовйями ТЦК та СП визначених перед ними чинним законодавством завдань з виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, у вигляді забезпечення для військовозобов`язаних осіб можливості уникнення здійснення їх оповіщення військовослужбовцями територіальних ТЦК та СП про необхідність явки до відповідних центрів з метою оновлення особистих даних та проходження військово-лікарської комісії, будучи заступником керівника Громадської організації «Україна це матір» Код ЄДРПОУ 45391135) (далі ГО «УЦМ»), у складі якої функціонує добровольчий батальйон «Україна це матір» (далі ДБ «УЦМ»), яка здійснює свою діяльність на території міста Одеси та Одеської області, у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, створив у додатку для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram» спілку під назвою «Наші УЦМ» власником якої він є, яка налічує 121 учасники, здебільшого осіб чоловічої статі призовного віку. Метою створення вказаної спілки, є попередження учасників які у ній перебувають, щодо місць розташвування та переміщення груп оповіщення РТЦК та СП, де у період часу з 19.06.2025 по 05.01.2026 року, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому місці, реалізуючи свій умисел на перешкоджання законній діяльності військовослужбовцям РТЦК та СП, під час здійснення останніми мобілізаційних заходів по оповіщенню військовозобов`язаної особи під час воєнного стан, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи свій обліковий запис з найменуванням « ОСОБА_11 », зареєстрованого за абонентським номером оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 , в додатку для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram», у Telegram-спільності під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 , власником якої він є, від її імені, розмістив інформацію про місце перебування військовослужбовців ТЦК та СП під час виконання мобілізаційних заходів з оповіщення населення на території міста Одеси та Одеської області, що як наслідок, створювало передумови для ухиляння від виконання військовозобов`язаними особами військового обов`язку, знижувало рівень проведення мобілізації, що створювало ризик обороноздатності Української держави в цілому.

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

24.02.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

24.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси проведено обшук квартири АДРЕСА_4 , в якій проживає ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено:

- предмети схожі на грошові кошти, а саме: 21 купюра номіналом 100 (сто) доларів США; 2 купюри номіналом 50 (п?ятдесят) доларів США; 2 купюри номіналом 10 (десять) доларів США; одна купюра номіналом 20 (двадцять) доларів США; одна купюра номіналом 2 (два) долари США; загальною сумою 2242 (дві тисячі двісті сорок два) долари США; одна купюра номіналом 20 (двадцять) євро; одна купюра номіналом 5 (п?ять) євро; одна купюра номіналом 10 (десять) фунтів стерлінгів; та 4 купюри номіналом 500 (п?ятсот) гривень. Всі грошові кошти поміщені до сейф-пакету RIC2007951;

- Два посвідчення водія на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ; картка водія на ім?я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_4 ; партійний квиток політичної партії «Україна-це ми» на ім?я ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; USB-флеш накопичувач T2G 646B, які упаковано до сейф-пакету RIC2007953.

24.02.2026 на підставі постанови слідчого вищевказане майно було визнано речовими доказами в рамках даного кримінального провадження.

16.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси клопотання про арешт вищевказаного майна було повернуто прокурору для усунення недоліків.

На теперішній час сторона обвинувачення повторно підіймає питання арешту вищевказаного майна.

ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:

Сторона обвинувачення зазначає, що особи, причетні до вчинення вказаного злочину, обізнані про те, що за викладеними фактами здійснюється досудове розслідування та розуміючи важливість для досудового розслідування збереження майна, яке вилучено під час обшуку останні можуть спотворити речі та документи, а тому метою накладання арешту є збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, перетворення, відчуження.

Сторона обвинувачення, вважає за необхідне накласти арешт на:

Предмети схожі на грошові кошти, а саме: 21 купюра номіналом 100 (сто) доларів США; 2 купюри номіналом 50 (п?ятдесят) доларів США; 2 купюри номіналом 10 (десять) доларів США; одна купюра номіналом 20 (двадцять) доларів США; одна купюра номіналом 2 (два) долари США; загальною сумою 2242 (дві тисячі двісті сорок два) долари США; одна купюра номіналом 20 (двадцять) євро; одна купюра номіналом 5 (п?ять) євро; одна купюра номіналом 10 (десять) фунтів стерлінгів; та 4 купюри номіналом 500 (п?ятсот) гривень. Всі грошові кошти поміщені до сейф-пакету RIC2007951, у зв`язку з тим, що у сторони обвинувачення є підстави вважати, що вказані грошові кошти отримані внаслідок злочинної діяльності заступника керівника ГО «УЦМ» ОСОБА_4 , та підлягають конфіскації майна як виду покарання, а також враховуючи вимоги ч. 1 ст. 96-2 КК України, підлягає спеціальній конфіскації, та застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

Сторона обвинувачення, вважає за необхідне накласти арешт на:

Два посвідчення водія на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ; картка водія на ім?я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_4 ; партійний квиток політичної партії «Україна-це ми» на ім?я Дубенської ІНФОРМАЦІЯ_6 ; USB-флеш накопичувач T2G 646B, які упаковано до сейф-пакету RIC2007953, у зв`язку з тим, що вказані посвідчення, підлягають перевірці, в ході досудового розслідування, партійний квиток, який належний ОСОБА_14 , 25.05.2001 року, яка відповідно до актового запису про шлюб № 1562 від 25.09.2025 року, є дружиною підозрюваного ОСОБА_4 , який в свою чергу є заступником керівника ГО «УЦМ» підозрюваного ОСОБА_8 , який також, є керівником Політичної партії «Україна це ми», куди входить дружина ОСОБА_4 . У сторони обвинувачення є підстави вважати, що діяльність ГО «УЦМ» тісна пов`язана з діяльністю Політичної партії «Україна це ми», тому в ході досудового розслідування буде встановлюватися причетність вказаних осіб та інших осіб до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень. Щодо флеш накопичувача, сторона обвинувачення вважає за необхідність накласти арешт, у зв`язку з тим, що - що вказаний пристрої, ОСОБА_4 , використовував у своїй повсякденній діяльності, та на ньому можуть бути збережені сліди вчинення кримінальних правопорушень та можуть міститись відомості, які становлять інтерес для досудового розслідування.

Також, у зв`язку з тим, що в подальшому, в ході здійснення досудового розслідування, у сторони обвинувачення виникне необхідність у призначенні судових комп`ютерно-технічних експертиз за експертною спеціальністю 10.9 «Дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів», для встановлення більш детальних відомостей, щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення, які можуть бути приховані користувачем вказаних пристроїв, шляхом встановлення логічного захисту, у зв`язку з чим виникне необхідність у залучення спеціалістів.

З урахуванням чого, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:

Слідчий вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення.

IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, враховуючи думки учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступних висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.

(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).

(2). Правова підстава та мета арешту майна:

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 114-2, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 209 КК України.

В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

24.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , в ході якого було виявлено та вилучено предмети, схожі на грошові кошти, посвідчення водія, картку водія, партійний квиток та носій-ніформації.

Слідчий суддя, враховуючи специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких наразі обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , а також обставини даного кримінального провадження, вважає, що вилучений USB-флеш накопичувач може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин даного кримінального провадження (фото-, відео-матеріали, іншу інформацію, пов`язану з вчиненням дій щодо вимагання неправомірної вигоди за формальне прийняття та оформлення членства у громадських формуваннях, що дає змогу військовозобов`язаним громадянам України уникнути призову до лав ЗСУ), в зв`язку з чим таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів, а отже, воно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.

Аналогічного переконання слдічий суддя приходить й щодо вилучених документів у вигляді посвідчень водія, картки водія та партійної картки на ім`я ОСОБА_13 , оскільки вказані документи можуть слугувати підтвердженням вставновлюваним обставинам даного кримінального провадження, зокрема причетності вказаних осіб до діяльності ГО "УЦМ" та політичної партій "УЦМ", а тому підлягають дослідженню органом досудового розслідування.

Зв`язок вилученого в ході обшуку майна із вчиненням злочинів, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 114-2 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

Одночасно слідчий суддя акцентує увагу, що 18.02.2026 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси задоволено клопотання слідчого - надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_4 , в якій проживає ОСОБА_4 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання в тому числі грошових коштів, здобутих злочинним шляхом.

Отже, з огляду на правову кваліфікацію вчинених діянь за ознаками кримінальних правопорушень, вилучені грошові кошти відповідають критеріям речових доказів, встановлених ст. 98 КПК України, оскільки:

- за ч. 3 ст. 369-2 КК України могли бути предметом неправомірної вигоди;

- за ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 114-2 КК України могли використовуватися/ призначатися для фінансування чи забезпечення протиправної діяльності, тобто ресурсом для блокування обороноздатності, засобом організації діяльності, або винагородою за передачу інформацію.

Слідчий суддя враховує, що на даному етапі кримінального провадження не вирішується питання доведеності вини ОСОБА_4 , однак наявні матеріали містять достатні відомості, які свідчать про обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень та можливий зв`язок вилучених коштів із такими правопорушеннями.

Також санкцією ч. 3 ст. 369-2 КК України визначено обов`язковим додатковим покаранням конфіскацію майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Перелік майна, яке підлягає конфіскації, наведений у ч. 1 ст. 49 КВК України, згідно з якою конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.

Тому грошові кошти вилучені в ході обшуку можуть підлягати конфіскації майна, як виду покарання, а також у відповідності до ч. 1 ст. 92 -2 КК України, підлягати спеціальній конфіскації, як такі, що одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, а саме можливості: приховування, пошкодження, псування або знищення зазначених грошових коштів; їх відчуження або використання, що може унеможливити досягнення цілей кримінального провадження.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні питання про арешт грошових коштів слідчий суддя враховує положення ч. 5 ст. 170 КПК України, відповідно до якої арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. Тому, арешт вилучених грошових коштів належних підозрюваному є вкрай мотивованим.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України), спеціальної конфіскації (п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України) та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України).

(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.

(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене 24.02.2026 в ході обшуку квартири АДРЕСА_4 , в якій проживає підозрюваний ОСОБА_4 , а саме на:

- предмети схожі на грошові кошти, а саме: 21 купюра номіналом 100 (сто) доларів США; 2 купюри номіналом 50 (п?ятдесят) доларів США; 2 купюри номіналом 10 (десять) доларів США; одна купюра номіналом 20 (двадцять) доларів США; одна купюра номіналом 2 (два) долари США; загальною сумою 2242 (дві тисячі двісті сорок два) долари США; одна купюра номіналом 20 (двадцять) євро; одна купюра номіналом 5 (п?ять) євро; одна купюра номіналом 10 (десять) фунтів стерлінгів; та 4 купюри номіналом 500 (п?ятсот) гривень. Всі грошові кошти поміщені до сейф-пакету RIC2007951;

-два посвідчення водія на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ; картка водія на ім?я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_4 ; партійний квиток політичної партії «Україна-це ми» на ім?я ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; USB-флеш накопичувач T2G 646B, які упаковано до сейф-пакету RIC2007953.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого ВРЗСГСД СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1