Постановление суда № 136355171, 08.05.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1378/18

Провадження №: 6/343/25/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді - Андрусіва І.М.,

з участю секретаря судового засідання - Семків В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Долинського районного суду Івано - Франківської області, матеріали цивільної справи №343/1378/18, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛРЕСУРС", заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК", ОСОБА_1 , Долинський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано - Франківської області Івано - Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

представниця заявника ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" - Сідак - Жарова Н.О. звернулася до суду із заявою, в якій просить:

- замінити стягувача ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" на правонаступника - ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" у виконавчому листі №343/1378/18, виданому 22.12.2018;

- видати ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" дублікат виконавчого листа №343/1378/18.

В обґрунтування поданої заяви послалась на те, що на виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, 22.12.2018 було видано виконавчий лист №343/1378/18, який було пред`явлено до примусового виконання, однак виконавче провадження №58377446 постановою державного виконавця від 25.06.2019 було закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" та оригінал виконавчого листа було повернуто стягувачу, проте такий стягувачем не було отримано. Враховуючи положення Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", згідно із якими, строки у зв`язку із введенням воєнного стану перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, беручи до уваги те, що строк пред`явлення виконавчого листа закінчився 25.06.2022, тобто вже в період воєнного стану, що свідчить про те, що такий заявником не пропущено, просить видати дублікат цього листа. Також, посилаючись на те, що на підставі договору факторингу від 22.08.2025 право вимоги за кредитним договором за заборгованістю якого і було ухвалено рішення суду та на його підставі було видано виконавчий лист, перейшло від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС", виконавче провадження за таким не відкрито, просить замінити стягувача у цьому виконавчому листі.

У судове засідання представниця заявника ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" - Сідак - Жарова Н.О. не з`явилася, безпосередньо у поданій заяві просила розгляд такої проводити без її участі.

Заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК", ОСОБА_1 , Долинський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано - Франківської області Івано - Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання також не з`явились, хоча про місце, дату і час проведення такого були належним чином повідомлені (а.с. 24, 31, 25, 32, 27-33).

Беручи до уваги те, що у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи не є перешкодою для питання про заміну стягувача у виконавчому листі, розгляд заяви про видачу дубліката виконавчого листа також не передбачає обов`язкової участі учасників справи, судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про місце, дату і час судового засідання, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенню ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши обґрунтування заяви та письмові матеріали справи в їх сукупності, доходить такого висновку.

Частиною 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, суд встановив, що 22.12.2018 було видано виконавчий лист №343/1378/18, із примусового виконання рішення суду за позовом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 16.05.2012 та судових витрат у загальному розмірі 21 442,35 грн., який було пред`явлено до примусового виконання та на підставі постанови державного виконавця від 25.06.2019 повернуто стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Визначно строк повторного пред`явлення до виконання - до 25.06.2022 (а.с. 8).

Відповідно до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 (а.с. 14-18), право вимоги за кредитним договором від 16.05.2012 (а.с. 13), перейшло від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС".

Згідно із витягом з АСВП (а.с. 10), виконавче провадження №58377446 завершене.

Вирішуючи питання щодо заміни стягувача, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано ч. 1 ст. 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Як визначено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Частиною 5 статті 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Згідно із ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на стадіях судового процесу.

Частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано ч. 1 ст. 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас, відповідно до ст. 55 ЦПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.02.2022, справа № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни, як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

Якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Отже, обов`язковою умовою для процесуального правонаступництва є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про заміну стягувача на його правонаступника у справі, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про заміну стягувача на його правонаступника у справі суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Судом було встановлено, що виконавчий лист №343/1378/18 від 22.12.2018 перебував на примусовому виконанні і був повернутий на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження").

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, запроваджено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан, який запроваджено в Україні 24 лютого 2022 року, наразі не припинено та не скасовано.

Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження № 2129-IX від 15.03.2022 було доповнено розділ XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження пунктом 10-2, в якому, зокрема, містилась норма про те, що визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Закон № 2129-IX набрав чинності 26 березня 2022 року.

У постанові від 15 березня 2023 року, справа № 260/2595/22, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження» як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання».

Аналогічні висновки містяться і в постанові ВС від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22, а також у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2023 року в справі №0440/5997/18, від 19 червня 2024 року в справі № 278/6265/13 від 18 липня 2024 року в справі № 796/198/2018.

Таким чином, оскільки ТОВ "КАПТІЛАРЕСУРС", як новий кредитор, набув право вимоги за кредитним договором від 16.05.2012 до ОСОБА_1 , як боржника, відтак, відбулося правонаступництво юридичної особи кредитора в матеріальних правовідносинах, а тому слід замінити стягувача у виконавчому листі №343/1378/18 від 22.12.2018.

Стосовно видачі дубліката виконавчого листа суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з підп. 17.4 підп. 17 п. 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист (постанова Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/088 (провадження № 61-10540св22)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.04.2019 у справі № 2-1118/09 (провадження № 61-36561св18) зазначено, що: «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання».

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд обов`язково має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по - перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по - друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Як встановлено судом, рішення суду у справі на підставі якого було видано виконавчий лист №343/1378/18, не виконане, 25.06.2019 такий було повернуто стгяувачу АТ КБ "ПРИВАТБАНК", строк встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання не закінчився.

Оригінал виконавчого листа відсутній у заявника, що підтверджується фактом звернення.

Водночас, заявником ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" не надано належних доказів втрати виконавчого листа особою, на адресу якого державним виконавцем повернуто виконавчий лист, як і не повідомлено суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено.

Матеріали заяви також не містять доказів звернення ТОВ КАПІТАЛРЕСУРС" до АТ КБ "ПРИВАТБАНК", на адресу якого повернуто виконавчий лист, з приводу наявності чи відсутності такого.

Відтак, з урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку про недоведеність заявником втрати оригіналу виконавчого листа №343/1378/18, виданого 22.12.2018, а тому у видачі такого слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, ст. 129-1 Конституції України, підп. 17.4 підп. 17 п. 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" та керуючись ст. 247, 258-261, 353, 442 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛРЕСУРС", заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК", ОСОБА_1 , Долинський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано - Франківської області Івано - Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа задовольнити частково.

Замінити стягувача з Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛРЕСУРС", у виконавчому листі №343/1378/18, виданому 22.12.2018 Долинським районним судом Івано - Франківської області.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Івано - Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І.М.Андрусів