Решение № 136355129, 06.05.2026, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №198/225/26

Провадження №2/0198/275/26

06.05.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судових засідань Довгопол О.М., представника позивачки адвоката Рішка С.І. (в режимі відеоконференції), розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняу відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області позовну заяву ОСОБА_1 до Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

Адвокат Рішко С.І., який діє від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування вимог зазначено, що 20 березня 2008 року до ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу перейшло право власності на житловий будинок,розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на нерухомість зареєстровано 27.03.2008 Станично-Луганським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації.

В період з березня 2012 року по травень 2013 року позивачка провела реконструкцію домоволодіння, а 30.05.2013 бюро технічної інвентаризації на її замовлення виготовило технічний паспорт № 3/655 на житловий будинок за вказаною вище адресою та підтвердило відповідність проведеного будівництва вимогам державних будівельних норм та правил, що давало можливість ввести його в експлуатацію як об`єкт завершеного будівництва.

В 2014 році через початок бойових дій на території Луганської області ОСОБА_1 була змушена покинути місце свого постійного проживання та не встигла звернутись до відповідних органів з питанням отримання декларації про готовність об`єкта будівництва до експлуатації.

Наразі Щастинський район Луганської області (місце розташування нерухомого майна) знаходиться на тимчасово окупованій території України, де органи влади, в тому числі реєстраційні, державні підприємства, установи та організації не здійснюють свої повноваження, а архіви або доступ до них втрачено.

26 листопада 2025 року Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) за зверненням ОСОБА_1 зареєструвала у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, однак зареєструвати право власності на новостворений об`єкт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивачка не змогла, оскільки технічні характеристики об`єкта нерухомості, що містяться у виготовленому 30.05.2013 технічному паспорті № 3/655, не внесені до ЄДЕССБ.

Таким чином, позивачка не має змоги оформити своє право власності, тому змушена звернутись до суду та просить визнати за нею право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 02.04.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивачки в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, відзиву на позов, заяв з проханням відкласти розгляд справи або з повідомленням причин неявки не надав.

З огляду на те, що відповідач в судове засідання не з`явився, на виконання вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності та зі згоди представника позивачки ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 20 березня 2008 року ОСОБА_1 , уклавши нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за № 437, придбала у власність житловий будинок,розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на нерухомість 27.03.2008 зареєстровано Станично-Луганським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, реєстраційний № 14654027, а також 20.08.2025 відомості про право власності внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3192929344160, номер відомостей про речове право 61237766. Технічні характеристики об`єкта: загальна площа 50,9 кв.м, житлова площа 29.4 кв.м.

14.10.2011 Валуйською сільською радою Станично-Луганського району Луганської області на підставі рішення від 19.08.2010 № 25/66 позивачці видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №864470, за яким їй належить право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4424880500:02:001:0118, площею 0,1178 га, з цільовим призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, скориставшись своїм правом, позивачка провела реконструкцію житлового будинку, а також будівництво та реконструкцію господарських будівель та споруд, в результаті чого загальна та житлова площа об`єкту нерухомого майна збільшилась до 152,2 кв.м та 95,1 кв.м відповідно, що підтверджується складеним КП «Станично-Луганське районне бюро технічної інвентаризації» 30.05.2013 технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок в інвентаризаційній справі № 581/14654027, реєстровий № 3/655, в якому власником об`єкту зазначена позивачка ОСОБА_1 .

Як виходить з наявних в матеріалах справи документів, місце постійного проживання ОСОБА_1 з жовтня 2015 року по теперішній час зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Після окупації в 2014 році м.Луганськ позивачка була змушена покинути Луганську область, набула статусу внутрішньо переміщеної особи, тому з об`єктивних причин звернулась до ДІАМ з декларацією про готовність до експлуатації житлового будинку, реконструйованого на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, тільки 24.11.2025.

26.11.2025 у Реєстрі будівельної діяльності ЄДЕССБ інспекцією зареєстровано декларацію № ІУ161251124856 про готовність до експлуатації об`єкта за амністією. При цьому спеціалістами ДІАМ у декларацію внесено інформацію про реєстраційний номер в ЄДЕССБ технічної інвентаризації житлового будинку ОСОБА_1 , проведеної КП «Станично-Луганське районне бюро технічної інвентаризації» за № TI01:4283-3916-5076-0487.

Маючи намір зареєструвати право власності на новостворене нерухоме майно в державному реєстрі прав на нерухоме майно, позивачка звернулась з відповідною заявою до державного реєстратора, однак її звернення спочатку було залишено без руху, а 26.01.2026 державний реєстратор рішенням № 82995818 відмовив у здійсненні реєстраційних дій через те, що не подано документи, які підтверджують завершення внесення технічного паспорта № 3/655 на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого 30.05.2013 КП «Станично-Луганське районне бюро технічної інвентаризації», в електронному вигляді до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ).

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Щастинський район, де розташований об`єкт нерухомого майна, станом на день прийняття рішення включений до Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, внаслідок чого державні підприємства, установи та організації не здійснюють свої повноваження, а архіви або доступ до них втрачено.

Надаючи оцінку обставинам набуття позивачкою права власності на реконструйований об`єкт та необхідності його підтвердження в судовому порядку, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За частинами 2 та 3 статті 3 вказаного Закону права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Разом з тим, встановлено, що права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав (ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до пункту 14 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії (п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Пунктом 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» також визначено, що державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав.

Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Стаття 22 вказаного Закону передбачає, що документи, які подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, а стаття 24 що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

В свою чергу, пунктом 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, визначено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об`єкта, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку.

Наразі процедура проведення технічного обстеження та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельних ділянках відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт (далі - об`єкти), зокрема, індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 500 квадратних метрів, збудованих у період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року, врегульована відповідним наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 липня 2018 року № 158 (далі Порядок № 158).

Згідно з п. 5 Розділу ІІ Порядку № 158 технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 500 квадратних метрів включно, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться виконавцем (експертом (інженером) з технічної інвентаризації) під час їх технічної інвентаризації лише за результатами попереднього (візуального) етапу обстеження . Відомості про можливість/неможливість надійної та безпечної експлуатації індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 500 квадратних метрів включно, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів за результатами попереднього (візуального) етапу обстеження вносяться виконавцем до Реєстру будівельної діяльності.

Прийняття в експлуатацію об`єктів здійснюється безоплатно органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня подання відповідної заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об`єкти, за результатами технічного обстеження цих об`єктів шляхом реєстрації поданої ними декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Технічні паспорти, складені до набрання чинності цим Порядком, щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 500 квадратних метрів включно, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно подаються за умови внесення відомостей про можливість або неможливість надійної та безпечної експлуатації індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 500 квадратних метрів включно, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів до Реєстру будівельної діяльності (пункти 1, 2 Розділу ІІІ Порядку № 158).

Відповідно до пунктів 3, 8 та 9 Розділу ІІІ вказаного Порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до Реєстру будівельної діяльності, а датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Крім того, зареєстрована декларація є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, внесення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

З огляду на те, що з об`єктивних причин (тимчасова окупація частини території України та вимушений від`їзд позивачки) внесення інформації про технічну інвентаризацію закінченого будівництвом об`єкта до Реєстру будівельної діяльності не було завершено, що в свою чергу формально позбавляє можливості державного реєстратора здійснити процедуру державної реєстрації права власності на такий об`єкт, рішення останнього № 82995818 від 26.01.2026 є законним.

Відповідно до ст.ст. 328, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 належить право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Після проведення реконструкції нею з дотриманням норм діючого законодавства у сфері архітектурно-будівельної діяльності вжито заходів щодо введення об`єкта нерухомості в експлуатацію та отримання відповідної декларації, однак позивачка позбавлена можливості зареєструвати своє право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майноз об`єктивних причин, зокрема, у зв`язку зі знаходженням підприємства технічної інвентаризації, яким має бути завершено процедуру внесення технічного паспорта на будинок до відповідного реєстру, на тимчасово непідконтрольній Україні території, через що відсутня можливість в позасудовому порядку підтвердження набуття права власності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 259, 263-265, 273, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить: житловий будинок з прибудовами загальною площею 152,2 кв.м, житловою площею 95,1 кв.м, літня кухня, гараж, погріб, баня, навіс, зливна яма, убиральня, душ, огорожа, вимощення, колодязь, трубопроводи.

Відомості про учасників справи:

- ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 );

- Станично-Луганська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області (адреса зареєстрованого місцезнаходження: Луганська обл., Щастинський район, с-ще Станиця Луганська, вул. Центральна, 25).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне судове рішення складено та підписано 08 травня 2026 року.

Суддя І. О. Гайдар