Постановление суда № 136349485, 08.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9123/26

Провадження № 2/643/6372/26

УХВАЛА

08.05.2026 суддя Салтівського районного суду міста Харкова Довготько Т.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Союз-2» в особі голови Блошенка Віталія Анатолійовича про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

05.05.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу «Союз-2» в особі голови Блошенка В.А., в якому просить стягнути з відповідача вартість заподіяної йому матеріальної шкоди у розмірі 172332,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026, справа розподілена судді Довготько Т.М.

Разом із позовом позивач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки він є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи.

Посилання позивача про те, що він має пільги щодо сплати судового збору за подачу позову на підставі п. 13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» необґрунтоване виходячи з наступного.

Відповідно до копії посвідчення № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни, інвалідів війни. Однак вказане посвідчення, не підвереджує статус позивача як учасники бойових дій, постраждалого учасника Революції Гідності, Героя України.

Так, згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, постраждалого учасника Революції Гідності, Героїв України і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551-XII) Статтею 22цього ж Закону установлено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Такий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, викладеним, зокрема у постанові від 09 жовтня 2019 року (справа № 9901/311/19) та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 9901/70/20).

Як видно з матеріалів справи вимоги ОСОБА_1 не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій або ж учасника Революції Гідності чи Героя України, а пов`язані з приватно-правовими відносинами.

Ухвалою від 03 липня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу № 567/79/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, мотивуючи це необхідністю відступу від попередніх правових позицій щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 вересня 2024 року дійшла висновку про відсутність об`єктивних причин для зміни своєї усталеної практики. Виснувала, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

Отже Велика Палата Верховного Суду підтвердила свою попередню позицію, відмовившись відступати від раніше сформованих висновків.

Таким чином підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову на підставі пунктів 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» немає.

Крім того, діючим законодавством визначено підстави і порядок подання клопотання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору чи звільнення від його сплати з наданням відповідних доказів на підтвердження того, що майновий стан учасника справи перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

За змістом ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак позивач, не надав доказів на підтвердження майнового стану за попередній 2025 календарний рік.

Інших підстав для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 не наводить.

Ураховуючи вищенаведене, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення або відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Таким чином, судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно п.п. 2 п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 16640,00 грн.).

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн, на розрахунковий рахунок Салтівського районного суду міста Харкова (отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Салтіввсь//22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947 , банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998 , рахунок отримувача UA568999980313171206000020657 , код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Салтівський районний суд міста Харкова (назва суду, де розглядається справа) та надати оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Союз-2» в особі голови Блошенка Віталія Анатолійовича про відшкодування матеріальної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.М.Довготько