Решение № 136349028, 08.05.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5290/25

провадження №: 2/398/464/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"08" травня 2026 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Петренко С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Шаповал Є.О.,

представника позивача адвоката Ісмайлової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олександрії в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини за законом після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на усе її майно. Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини, проте нотаріус відмовив у зв`язку із пропущеним 6-місячним строком для подання заяви про прийняття спадщини. Вважав, оскільки він проживав з матір`ю однією сім`єю до дня її смерті, то зможе подати заяву до нотаріуса у будь-який час. Окрім того зазначив, що йому не було відомо, що на підставі постанови КМ України від 09.05.2023 № 469 виключено п. 3 Постанови КМ України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164, згідно з яким на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Ухвалою суду від 25.08.2025 відкрито провадження у справі та витребувано з Другої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області копію спадкової справи після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 15.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Ісмайлова А.В. позовну заяву підтримала, просила задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Будь-яких заяв, клопотань та відзиву до суду не надходило.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду за відсутності відповідача.

Суд, заслухавши представника позивача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11.09.1969 Войнівською с/р Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , у графі батьками вказано: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 18.11.1967 Войнівською с/р Олександрійського району Кіровоградської області, 18.11.1967 р. ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_5 , та останній після реєстрації шлюбу надано прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.8).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданого Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області 30 листопада 2012 року (а.с.9).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданого Виконавчим комітетом Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області 04 жовтня 2021 року (а.с.10).

Відповідно до довідки Приютівської селищної ради від 19.06.2025 року №366 зазначено, що ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав та був зареєстрований з 09.03.1971 до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 . З ним спільно на момент смерті була зареєстрована та проживала дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 23.01.1976 р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .Заповіт від ОСОБА_4 в Приютівській селищній раді не посвідчувався (а.с.11).

Відповідно до довідки Приютівської селищної ради від 20.06.2025 року №367 зазначено, що ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ,проживала та була зареєстрована з 23.01.1976 р. до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 . З нею спільно до дня смерті ніхто не був зареєстрований та не проживав. Заповіт від ОСОБА_3 в Приютівській селищній раді не посвідчувався(а.с.12).

Як вбачається з відомості Приютівської селищної ради від 09.06.2025 року № 341 про склад у житловому приміщенні (будинках) осіб, які проживають без реєстрації в Приютівській територіальній громаді за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.13).

Відповідно до листа Другої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області від 23.06.2025 року, вбачається, що не вправі видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як він не подав до Другої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області протягом 6-ти місяців з дня смерті спадкодавця заяви про прийняття спадщини, тобто пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, зі спадкодавцем на момент його смерті разом не були зареєстровані. Відповідно до статі 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажав прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не був зареєстрований зі спадкодавцем, то протягом 6-ти місяців мав подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, а відповідно до ст. 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом 6-місячного строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину (а.с.14).

Згідно відповіді, наданої Другою олександрійською державною нотаріальною контори Кіровоградської області від 02.09.2025 року, та інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що згідно алфавітних книг спадкових справ, спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у вказаній нотаріальній конторі відсутня (а.с.25).

Допитані у судовому засіданні свідки повідомили наступне.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомила, що вона проживає в одному с. Приютівка з ОСОБА_8 . Останній після розлучення у 1998 р. разом з дітьми перейшов жити до своїх батьків, які проживали по АДРЕСА_1 . Після смерті матері ОСОБА_9 займався її похованням. У ОСОБА_3 це єдиний син ОСОБА_9 , інших дітей у неї не було.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні повідомила аналогічні показання, та зазначила, що ОСОБА_8 працює водієм, тому перебуває у тривалих відрядженнях.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Позивач вказав, що фактично проживав зі спадкодавцем його матір`ю ОСОБА_3 на час її смерті, а також посилався на необізнаність про зміни в законодавстві щодо строку прийняття спадщини, тому просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

Такі причини пропуску строку для прийняття спадщини, на переконання суду, не можна вважати поважними, виходячи з наступного.

Посилання позивача на постійне проживання його зі спадкодавцем не пояснює факт існування у позивача об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для неподання заяви про прийняття спадщини, у визначений законом строк після смерті його матері, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До того ж суд не знайшов цьому підтвердження в письмових доказах, зокрема, з довідки Приютівської селищної ради від 20.06.2025 року №367 вбачається протилежне: до дня смерті ніхто не був зареєстрований та не проживав спільно з ОСОБА_3 , яка проживала та була зареєстрована з 23.01.1976 р. до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

Однак позивач не обґрунтував належними доказами того,з якого часу він проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , так як відомості Приютівської селищної ради від 09.06.2025 року № 341 не містять таких даних (а.с.13).

Разом з тим, суд приймає до уваги показання свідків, які підтвердили фактичне проживання позивача зі спадкодавцем його матір`ю ОСОБА_3 на час її смерті.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Положеннями ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абз. 6 п. 24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Слід виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, що перешкоджали спадкоємцю прийняти спадщину вчасно. Свого часу Верховний Суд України у постанові від 26.09.2012 р. у справі № 6-85цс12 сформулював важливий правовий висновок, що правила про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Вирішуючи питання поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини конкретної справи. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК не застосовуються.

Наведена вище правова позиція послідовно використовується і у практиці Верховного Суду, який додатково роз`яснив, що головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (постанова від 31.07.2024 р., справа № 706/275/22, провадження № 61-12010св23).

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків, дійшов Верховний Суд України у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 та Верховний Суд у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.

Тому відсутні підстави, передбачені статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, оскільки позивач, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, апріорі не міг пропустити строк на прийняття спадщини, і у розумінні частини третьої статті 1268 ЦК України є таким, що спадщину вже прийняв.

За змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.

Згідно зі статтею 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може лише спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).

Додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини визначається судом лише в тому разі, якщо спадкоємець не прийняв спадщину. У разі встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини визначення додаткового строку такому спадкоємцю буде суперечити нормам матеріального права, адже спадщину було прийнято за правилом ч. 3 ст. 1268 ЦК.

З цього приводу ВС у постанові від 28.06.2023 р. у справі № 205/7626/21, наголосив, що закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем. Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину і на час її відкриття не проживав постійно зі спадкодавцем. Тож пропустити строк для прийняття спадщини може лише той спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку, що жодних достатніх та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті його матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач не надав та не довів наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк. До того ж, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини.

Виходячи з вищевикладеного, правових підстав для задоволення позову немає.

Якщо ж спадкоємець на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем, тобто прийняв спадщину на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК, проте не може підтвердити цей факт нотаріусу, належним способом захисту прав спадкоємця в цьому разі є звернення до суду із заявою про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (Верховний Суд України у постанові від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1365цс15).

Керуючись 12, 13, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 353, 354 ЦПК України, ст. ст. 1222, 1270, 1272 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 08.05.2026 року.

Суддя С.Ю.ПЕТРЕНКО