Решение № 136349020, 04.05.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1981/26

провадження №: 2-о/398/150/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"04" травня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.

з участю секретаря судового засідання Суржик І.С.,

заявника ОСОБА_1 та її представника адвоката Кошеленко А.В.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Олександрійська міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу

В С Т А Н О В И В:

Через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої на підставі ордеру діє адвокат Кошеленко А.В., звернулась в суд із заявою, в якій просила встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на житло від 03.05.1993 року. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що в документах, виданих на її ім`я таких, як паспорт, довідка про склад сім`ї, технічний паспорт на квартиру, її по батькові зазначено як « ОСОБА_3 », а в свідоцтві про право власності на житло як « ОСОБА_4 », що було помилково записано. На даний час у неї виникла необхідність у реєстрації права власності на житло на підставі зазначеного свідоцтва, однак в зв`язку з помилкою в написанні по батькові в правовстановлюючому документі та неможливості в позасудовому порядку виправити описку, вона змушена доводити факт належності правовстановлюючого документу в судовому порядку. Встановлення факту належності документу їй необхідне для реєстрації права власності на нерухоме майно.

Заінтересована особа Олександрійська міська рада, належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направила, причини неявки не повідомила, пояснення щодо заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу не надала.

Підстав для відкладення розгляду справи, визначених ст. ст. 223 та 240 ЦПК України, судом не встановлено.

В судовому засіданні заявник підтримала свою заяву з підстав, викладених у ній, та просила її задовольнити. Додатково пояснила, що вона народилась в 1941 році та в свідоцтві про народження була записана як ОСОБА_5 , хоча батько у неї ОСОБА_6 . Під час укладення шлюбу з ОСОБА_7 в 1965 році, її по батькові на російській мові було записано як ОСОБА_8 , так само було записано і в паспорті, виданому ОСОБА_9 . В паспорті громадянина України її по батькові записано як ОСОБА_3 . Її чоловік був військовослужбовцем та після демобілізації в 1986 році отримав квартиру АДРЕСА_1 , де вона проживає по сей час. Коли отримували свідоцтво про право на житло, то приходили з БТІ та чоловік надавав їх анкетні дані, але працівник БТІ не змогла правильно перекласти її по батькові з російської мови на українську, тому записала як було в свідоцтві про народження та вони не звернули на це з чоловіком уваги. Після смерті чоловіка відкрилась спадщина, яку отримала її старша донька ОСОБА_2 , а вона відмовилась від своєї частки спадщини після померлого чоловіка на користь доньки. Син не претендував на спадщину, бо мав своє житло.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 адвокат Кошеленко А.В. підтримала заяву та просила її задовольнити з обставин викладених в ній. Додатково пояснила, що власниками квартири за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_1 та був нині покійний ОСОБА_7 . Після смерті ОСОБА_7 спадщину отримала його донька ОСОБА_2 . На даний момент заявник вирішила зареєструвати своє майно, але їй було відмовлено в зв`язку з розбіжностями в написанні її по батькові. Так в свідоцтві про народження та свідоцтві про право власності на житло по батькові заявника зазначено як ОСОБА_4 , а в паспорті громадянина України - « ОСОБА_3 », в свідоцтві про шлюб на російській мові « ОСОБА_10 ». Відповідно до перекладу з російської мови на українську мову « ОСОБА_10 » буде « ОСОБА_3 ». Оскільки в документах маються розбіжності в написанні по батькові заявника, то просить встановити факт належності ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на житло, виданого 03 травня 1993 року Виконкомом Олександрійської міської Ради народних депутатів на підставі розпорядження (наказу) від 30.03.1993 року №1076.

В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 підтримала заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Додатково пояснила, що заявник є її матір`ю. Її батько був військовослужбовцем та проходив службу в росії, після демобілізації в 1985 році приїхав з сім`єю в Україну та в 1986 році вони отримали квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . На момент приватизації квартири у батьків були паспорта, видані ОСОБА_9 , та по батькові матері було записано « ОСОБА_10 », тому неправильно було переведено по батькові матері та написано « ОСОБА_4 », як в свідоцтві про народження. Вона приїхала в Україну в 1991 році, то батьки вже жили в даній квартирі. Після смерті батька вона отримала в спадщину 1/2 частку даної квартири, як спадкоємець батька. Брат не претендував на спадщину, бо це була їх домовленість.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, якщо прізвище, ім`я та по-батькові, місце і час народження, що зазначені в документі не збігається з ім`ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Відповідно до роз`яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Новий Стародуб Петрівського району Кіровоградської області народилась ОСОБА_5 , її батьками записано ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 10.03.1965 року на російській мові зазначено, що 10 березня 1965 року було укладено шлюб між « ОСОБА_7 », 1935 року народження та « ОСОБА_13 », 1941 року народження, актовий запис №22.

В свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_2 виданому повторно 11.03.2021 року зазначено, що 12 березня 1965 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уклала шлюб з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований Виконавчим комітетом Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, актовий запис №22.

В паспорті громадянина України, виданому 22 липня 1998 року на ім`я заявника, її прізвище ім`я та по батькові зазначено українською мовою « ОСОБА_1 », а російською « ОСОБА_14 ».

З ордеру на житлове приміщення та довідки про склад сім`ї встановлено, що відповідно до рішення Виконавчого комітету міської ради народних депутатів м. Олександрії №407 від 10.07.1986 року, ОСОБА_7 було видано ордер на житлове приміщення №0917, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . Склад сім`ї ОСОБА_7 становив: (російською мовою) жена ОСОБА_14 , 1941 г.р., дочь ОСОБА_15 , 1966 г.р., сын ОСОБА_16 , 1967 г.р.

В свідоцтві на право власності на житло, виданому 03 травня 1993 року Виконкомом Олександрійської міської Ради народних депутатів на підставі розпорядження (наказу) від 30.03.1993 року №1076, зазначено, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_7 та членам його сім`ї ОСОБА_1 , що також підтверджується архівною довідкою КП «ОМБТІ» №135 від 30.01.2026 року.

На титульної сторінці технічного паспорту на зазначену квартиру вказано власниками ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .

З матеріалів копії інвентаризаційної справи вбачається, що власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва на право власності на житло від 03 травня 1993 року є ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та його 1/2 частку квартири успадкувала донька ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27.04.2023 року, а також Витягом з Державного реєстру речових прав №330488330 від 27.04.2023 року.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління надання адміністративних послуг Олександрійської міської ради від 06.02.2026 року за №83183994 відмовлено заявнику у проведенні реєстраційних дій щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в зв`язку з розбіжностями в написанні її по батькові у свідоцтві про право власності на житло ( ОСОБА_4 ) та документі, що посвідчує особу ( ОСОБА_3 ).

Олександрійська міська рада листом від 09.03.2026 року за №71-504 на заяву заявника від 11.02.2026 року про внесення змін до свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Олександрійської міської ради 03.05.1993 року, повідомила, що чинним законодавством України не передбачено повноважень органу приватизації або комунального підприємства щодо внесення змін до правовстановлюючих документів, виданих у попередні роки, у разі якщо такі зміни стосуються анкетних даних особи та потребують встановлення юридичного факту. Питання щодо встановлення факту належності свідоцтва про право власності конкретній особі у разі наявності розбіжностей у прізвищі, імені, по батькові чи інших персональних даних підлягає вирішенню виключно в судовому порядку.

Встановлення факту належності заявнику свідоцтва про право власності на житло від 03 травня 1993 року необхідне для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Так як, в ході судового розгляду справи підтвердився факт належності заявнику ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на житло, яке видане 03 травня 1993 року Виконкомом Олександрійської міської Ради народних депутатів на підставі розпорядження (наказу) від 30.03.1993 року №1076, то заява підлягає задоволенню, а факт належності правовстановлюючого документу встановленню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 81, 258, 259, 263 265, 268, 293 294, п. 6 ч. 1 ст. 315, ст. 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), Олександрійська міська рада (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, просп. Соборний, буд. 59, РНОКПП 33423535), про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, задовольнити.

Встановити факт, що свідоцтво про право власності на житло, видане 03 травня 1993 року Виконкомом Олександрійської міської Ради народних депутатів на підставі розпорядження (наказу) від 30.03.1993 року №1076, дійсно належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 08 травня 2026 року.

Суддя О.В.Авраменко