Решение № 136348301, 06.05.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/15761/25

Провадження № 2/204/2044/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Борсук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2026 року до Чечелівського районного суду міста Дніпра з Шевченківського районного суду міста Дніпра, згідно ухвали суду від 22.10.2025 року, надійшла цивільна справа № 932/15761/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 417059333 від 23.10.2021 у розмірі 42 462,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 23.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено кредитний договір № 417059333. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 166 від 28.12.2021, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 42 462,00 грн., яка складається з: 10 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 32 462,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Також, у зв`язку зі зверненням до суду з даним позовом позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.

Ухвалою суду від 30 січня 2026 року цивільну справу № 932/15761/25 справу було прийнято до провадження та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

06 лютого 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідачем вказаний позов не визнається повністю з наступних підстав. Як зазначила відповідач, на підтвердження обставин перерахування грошових коштів за спірними кредитними договорами та наявності у відповідача боргу за цими договорами позивач надає тільки розрахунки заборгованості та довідки, сформовані первісним кредитором. Натомість позивачем не надано до суду первинних бухгалтерських документів, які підтверджували б факт зменшення активів первісного кредитора (перерахування саме з його банківських рахунків або видачу готівки з каси, яка належала первісному кредитору) та зарахування цих коштів на банківський картковий рахунок відповідача. Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу. Отже, матеріали справи не містять жодного належного, достатнього та допустимого доказу перерахування відповідачу суми позики (платіжне доручення, квитанція, чек тощо), тому не є доведеним факт укладення кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором. Щодо вимог позивача про стягнення відсотків за договором про надання кредиту від 23.10.2021 № 417059333 зазначає наступне. Згідно з п. 1.7 Договору від 23.10.2021 № 417059333 кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»), а саме до 22.11.2021. Такий строк в 30 днів також вказаний в заявці на отримання грошових коштів в кредит від 23.10.2021 та довідці щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первинний кредитор мав право нараховувати відсотки за користування кредитом лише по 22.11.2021 (30 днів з моменту укладення договору). Таким чином, подальше нарахування процентів за підвищеною ставкою не є законним та не відповідає умовам Договору від 23.10.2021. Крім того, вважає витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. надмірними і неспівмірними зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, у зв`язку з чим заявила клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу. Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити у задоволенні позову у заявленому розмірі (а.с. 22- 25).

09 лютого 2026 року від представника позивача - Хлопкової М.С. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що на підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжне доручення № ca943079-5857-46c6-874e-ee13b4cb69c4 від 23.10.2021 з відміткою Товариства. Звертає увагу суду, що жодного юридичного факту щодо помилкового або неналежного переказу на рахунок відповідача коштів за кожною із транзакцій, ініційованими ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», не встановлено, таким чином позивач документально підтвердив виконання перерахування коштів відповідачеві. Також зазначає, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою, та не надає фінансових платіжних послуг отже, не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Отже, позивачем доведено факт виконання зобов`язання первинного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та перерахування на рахунок відповідача суми в розмірі 10 000,00 грн. В свою чергу, відповідачем жодних доказів, що спростовують вимоги позивача або докази неотримання кредитних коштів не надано. Щодо нарахування відсотків за кредитним договором зазначила, що всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору. За умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: 1. За користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором; 2. За користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення. Відповідно до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» Відповідач має право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Проте, відповідач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликав, не звертався за додатковим роз`ясненням положень договору, тобто не скористалася цим своїм правом. Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний. Отже, у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України). Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу вказала, що позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином. З урахуванням викладеного просила суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено Договір кредитної лінії № 417059333 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». (зв. бік а.с. 54-57).

Пунктом 1.3 вищевказаного договору встановлено, що кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 10 000,00 грн. одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 22.11.2021 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач хоча і заперечувала проти позову, посилаючись на те, що позивачем не додано до позовної заяви доказів надання позивачем грошових коштів позичальнику, однак фактично не наводила жодних заперечень проти тверджень позивача про те, що кредитний договір № 417059333 від 23.10.2021 року було підписано сторонами в електронній формі, одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 23.10.2021 року було укладено Договір № 417059333.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, є договором приєднання, що визначено у ст. 634 ЦК України.

При цьому, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, що підтверджується копією платіжного доручення від 23.10.2021 року на суму 10 000,00 грн. (а.с. 51).

У відзиві на позовну заяву відповідач не визнавала факт отримання на платіжну картку грошових коштів у кредит від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», у зв`язку з чим за клопотанням представника позивача ухвалою суду від 10.03.2026 року (а.с. 61) було витребувано у Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк»» відомості про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_3, у період з 23.10.2021 по 28.10.2021 у сумі 10 000,00 грн.; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_3 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) .

На виконання вищевказаної ухвали суду про витребування доказів 15.04.2026 року на адресу суду надійшла відповідь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» № 20.1.0.0.0/7- 260320/62475-БТ від 25.03.2026 року, в якій зазначено, що на ім?я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). Також емітувались інші картки. Також вказано, що номер телефону НОМЕР_2 на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період 23-10-2021 - 28-10-2021 року не був/не є фінансовим, не знаходиться/находився в анкетних даних ОСОБА_1 . Крім того зазначили номер телефону який знаходяться в анкетних даних ОСОБА_1 та повідомили, що по рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) 23.10.2021 року було зарахування коштів на суму 10 000,00 грн. (а.с. 76-77).

В свою чергу, відповідач не надала суду жодних доказів на підтвердження неотримання нею від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» 23.10.2021 року грошових коштів в сумі 10 000,00 грн. у кредит на реквізити електронного платіжного засобу (картки) № 5168755420963163.

В свою чергу судом встановлено, що платіжна картка № НОМЕР_4 ємітована саме на ім?я ОСОБА_1 , на яку 23.10.2021 року було зарахування коштів на суму 10 000,00 грн.

Суд зазначає, що саме відповідач ОСОБА_1 при отриманні грошових коштів за кредитним договором № 417059333 від 23.10.2021 зазначила номер карткового рахунку НОМЕР_4 , який належить їй та на який були зараховані кредитні кошти. Разом із тим, кредитний договір № 417059333 в електронному вигляді був підписаний із використанням номера телефону НОМЕР_2 , який не значиться фінансовим номером телефону у АТ «Приватбанк», що не може свідчити про неукладеність кредитного договору відповідачем, оскільки сам по собі факт використання іншого номера телефону не спростовує обставин отримання нею кредитних коштів на належний їй картковий рахунок та укладення кредитного договору.

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд не бере до уваги та відхиляє усі заперечення відповідача про неотримання відповідачем від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн. у кредит, оскільки вони є недоведеними відповідачем повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, суд вважає встановленим, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику обумовлені кредитним договором кредитні кошти на умовах, передбачених договором.

Відповідач скористалася наданим кредитом, проте зобов`язання належним чином за кредитним договором не виконала, в результаті чого виникла заборгованість.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Судом встановлено, що 28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» як фактором було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених Договором.

Крім того, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2019 уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020.

31.12.2020 між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. В даній угоді договір факторингу №28/1118 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишилась незмінною - 28.11.2018.

31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року.

31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року.

В подальшому, 31.12.2023 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 32, в якій сторони домовились продовжити строк дії договору до 31.12.2024 року.

Згідно реєстру прав вимоги № 166 від 28.12.2021 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» перейшло право вимоги, в тому числі за кредитним договором № 417059333 від 23.10.2021 року, укладеним з відповідачем, загальна сума заборгованості 26 668,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 16 668,00 грн. - заборгованість по відсоткам.

Крім того, 30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» як фактором було укладено Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених Договором.

Згідно реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги, в тому числі за кредитним договором № 417059333 від 23.10.2021 року, укладеним з відповідачем, загальна сума заборгованості 42 462,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість по основному боргу (тілом кредиту); 32 462,00 - заборгованість по відсоткам.

В подальшому, 04.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» як фактором було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якими настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Також, 04.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» було підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 417059333 від 23.10.2021 року, укладеним з відповідачем, загальна сума заборгованості 42 462,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 32 462,00 - заборгованість по відсоткам, що також підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 417059333, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» розрахунком заборгованості складеним ТОВ «Таліон Плюс», та випискою з особового рахунку складеною ТОВ «Юніт Капітал».

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» як правонаступник стало новим кредитором у зобов`язанні за кредитним договором, який укладений з відповідачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідач заборгованість за вищезазначеним кредитним договором так і не сплатила.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При розгляді даної справи суд виходить з того, що в обґрунтування заперечень проти позову та підтвердження перед судом наведених обставин, відповідачем не надано суду жодного належного, допустимого та переконливого доказу. Усі заперечення відповідача зводяться лише до його незгоди та невизнання розміру заборгованості відповідача за кредитним договором. При цьому, обов`язок доведення перед судом переконливості своєї позиції покладається у рівній мірі як на позивача так і на відповідача. Саме тому, оцінюючи у сукупності наявні в матеріалах справи докази та повідомлені сторонами суду обставини, суд вважає переконливішою позицію позивача, оскільки вона підтверджена відповідним доказами, в той час як позиція відповідача ґрунтується виключно на запереченнях та припущеннях, та не підтверджена відповідними засобами доказування.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит, яке підлягає судовому захисту.

Надаючи оцінку розрахунку заборгованості проведену позивачем суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами суд виходить з того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведене спонукає до висновку, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Як зазначалось, умовами кредитного договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії на суму 22 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Разом з тим у п. 1.3. кредитного договору вказано, що кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 10 000,00 грн. одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 22.11.2021 року.

Пунктом 1.7. кредитного договору встановлено, що кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - Дисконтний період).

У пунктом 1.8. вищевказаного договору сторони погодили, що встановлений у п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.

Однак, доказів на підтвердження виконання відповідачем обумовлених п. 1.8. кредитного договору умов матеріали справи не містять, а, отже, погоджений сторонами Дисконтний період залишається незмінним - 30 днів від дати отримання позичальником першого Траншу.

Як видно зі змісту п. 1.14.1. кредитного договору, орієнтовна загальна вартість кредиту для суми кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 1.3. Договору, за умови застосування до відносин між сторонами правил нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою, складає 14 950,00 грн. та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 4 950,00 грн. та суму кредиту у розмірі 10 000,00 грн. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 13 229,11 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 149,50 % від суми першого Траншу.

Отже, встановлені у справі фактичні обставини вказують на те, що у відповідача виникло зобов`язання зі сплати процентів за кредитним договором у розмірі, що розрахований та визначений у договорі, а саме проценти за перші 30 днів Дисконтного періоду, та які згідно з п. 1.14.1. договору становить 149,50 % від суми першого Траншу, тобто 4 950,00 грн.

Подальше, тобто поза строком кредитування, нарахування TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» процентів за користування відповідачем кредитними коштами за кредитним договором є безпідставним, та таким, що суперечить умовам укладеного договору.

Суд при вирішенні даної справи виходить з того, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 14 950,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 4 950,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» правничу допомогу у вказаній справі надавав адвокат Тараненко А.І., що підтверджується договором про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, укладеним між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал».

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно роз`яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

25.06.2025 року між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» було підписано Акт прийому-передачі наданих послуг, в якому зазначено, що вартість послуг зі складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовки адвокатського запиту, підготовки та подання клопотання щодо отримання інформації становить 7 000,00 грн. (витрачено 6 годин часу).

Позивач дійсно отримав правову допомогу від адвоката Тараненко А.І., а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.

Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з цим, згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечувала проти заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу, вважала такий розмір витрат завищеними, необґрунтованим та неспівмірним зі складністю справи.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 7 000,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, вартість послуг складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовки адвокатського запиту, підготовки та подання клопотання щодо отримання інформації а також витрачений на вказані послуги час (6 годин), є очевидно завищеними та такими, що не відповідають складності виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, беручи до уваги заперечення відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Оцінюючи у сукупності усі інші докази та аргументи сторін, наведені ними в обґрунтування своїх вимог або заперечень, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не відносяться до предмета спору та є явно необґрунтованими та безпідставними.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» підлягають частковому задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (0,8 ставки судового збору за подачу позовної заяви через електронний суд).

На підставі ст.ст. 15, 16, 512, 514, 526, 634, 638, 640, 641, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 133, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ - 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10) заборгованість за кредитним договором № 417059333 від 23.10.2021 у загальному розмірі 14 950,00 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень, 00 копійок), з яких: 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень, 00 копійок) - заборгованість по тілу кредиту; 4 950,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят гривень, 00 копійок) - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ - 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень, 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Л. Черкез