Решение № 136347459, 28.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5165/26

Провадження № 2-о/522/332/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

28 квітня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Зелінської К.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку окремого провадження у м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Одеський Національний Економічний Університет про встановлення факту, що має юридичне значення

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Одеський Національний Економічний Університет про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_1 (Паспорт громадянина України серія № НОМЕР_1 , виданий 5115, РНОКПП НОМЕР_2 , Адреса проживання/перебування: АДРЕСА_1 ) закінчив Одеський державний економічний університет (наразі Одеський національний економічний університет), здобув освіту за освітнім рівнем спеціаліст за спеціальністю «Економіка та організація комерційних підприємств у промисловості» та отримав диплом спеціаліста про вищу освіту серії НОМЕР_3 від 30.06.1997, реєстраційний №1034, відповідного зразка, виготовленого ПК «Україна» Зам. 5-3012, 1996 р.

В обґрунтування заяви зазначено, що у 1997 році ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завершив навчання в Одеському державному економічному університеті (наразі Одеський національний економічний університет, йому було присвоєно кваліфікацію спеціаліста з економіки та організації комерційних підприємств у промисловості за спеціальністю «Економіка та організація комерційних підприємств у промисловості» на підставі рішення Державної екзаменаційної комісії від 26.06.1997, а також видано диплом спеціаліста про вищу освіту серії НОМЕР_3 від 30.06.1997, реєстраційний №1034, відповідного зразка, виготовленого ПК «Україна» Зам. 5-3012, 1996 р. Під час подання Заявником документів до Міністерства юстиції України для проходження спеціальної перевірки для зайняття посади директора Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, були проведені відповідні дії та запити задля здійснення перевірки відомостей стосовно отримання Заявником документу, що підтверджує здобуття вищої освіти. Проте Одеський національний економічний університет не зміг підтвердити факт видачі вищевказаного диплома у зв`язку із затопленням підвальних приміщень, де знаходились архівні особові справи випускниів.

Встановлення факту здобуття освіти, навчання у ВНЗі та належності документа про отриману освіту має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для проходження спеціальної перевірки та подальшого зайняття посади директора державної установи.

Ухвалою суду від 03.04.2026 року провадження по справі відкрито.

У судове засідання призначене на 28.04.2026 року з`явився заявник, його представник; заінтересована особа не з`явилась, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було видано диплом спеціаліста про вищу освіту серії ЛВ ВА №006314 від 30.06.1997, реєстраційний №1034, відповідного зразка, виготовленого ПК «Україна» Зам. 5-3012, 1996 р. в Одеському державному економічному університеті (наразі Одеський національний економічний університет).

У подальшому, під час подання Заявником документів до Міністерства юстиції України для проходження спеціальної перевірки для зайняття посади директора Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, Міністерством юстиції України було здійснено запит від 16.02.2026 за вих. №21057/14.5/14-26 до Міністерства освіти і науки України згідно з Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 171, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 р. № 959, задля здійснення перевірки відомостей стосовно отримання Заявником документу, що підтверджує здобуття вищої освіти.

Міністерством освіти і науки України, в свою чергу, було здійснено запит від 19.02.2026 за вих. №117/662-26 до вищого навчального закладу, у якому здобував вищу освіту Заявник.

У своєму листі від 24.02.2026 за вих. №01-11/164 Одеський національний економічний університет повідомив Міністерству освіти і науки України відомості щодо заявника, а саме: «…в документах архівного фонду Одеського національного економічного університету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був зарахований до Одеського державного економічного університету на 1 курс комерційного факультету за спеціальністю «Економіка та управління виробництвом» згідно наказу про зарахування №108-Ос від 02.08.1994 р.

Факт отримання диплому ЛВ ВА №006314 реєстраційний №1034 від 30.06.1997 р. на ім`я ОСОБА_1 , згідно наказу №83 від 28.09.2001 р. «Про створення комісії для перевірки стану архівних сховищ і збереження архівних матеріалів», на жаль, не має підстави підтвердити, через відсутність документів. Особові справи 1997 року не збереглися за технічних умов (затоплення підвального приміщення архіву у вересні 2001 року».

У ході дослідження доказів, судом встановлено, що Одеський національний економічний університет у доданих представником заявника архівних довідках, не заперечує факт навчання заявника, його зарахування на перший курс комерційного факультету, проте не може підтвердити факт видачі диплому в силу форс-мажорних обставин, а саме: затоплення підвальних архівних приміщень, де знаходились особові справи випускників.

Це корелюється із показаннями допитаного у судовому засіданні, як свідка, ОСОБА_2 , який натепер обіймає посаду проректора з науково-педагогічної роботи Одеського національного економічного університету, а у 19961997 навчальному році обіймав посаду викладача кафедри математичних методів аналізу економіки Одеського державного економічного університету, а також за сумісництвом був заступником декана комерційного факультету. Також повідомив, що жодних відносин з заявником не має, але пам`ятає його за навчанням у ВНЗі, а також, як заявник складав державні іспити та відповідно отримав диплом. Оскільки був допущений до їх складання значить не мав жодних заборгованостей з навчальних дисциплін за усі попередні семестри. Крім того, свідок підтвердив, що дійсно, у ВНЗ було підтоплення підвальних приміщень, де знаходились особові архівні справи випускників.

Заявник у ході судового засідання повідомив про обставини свого навчання: за якими адресами у місті Одесі проходило навчання, які дисципліни вивчались, а також тему дипломної роботи, яку «захищав» на державній атестаційній комісії. Додав. Що працює на державній посаді з 2020 року і тільки у 2026 році виникли питання щодо його диплому. Підтвердив, що диплом отримав без урочистих заходів в кабінеті деканату.

Судом також досліджено матеріали справи, зокрема відповідь ОНЕУ на адвокатський запит адвоката Бойміструка А.П. від 15.04.2026 №01-18/318, яка містить у додатках архівні довідки за 2025-2026 роки, що підтверджують факт зарахування заявника на перший курс, не заперечують факт його навчання і видачу диплому, але не можуть підтвердити видачу диплому через затоплення підвальних приміщень; копію наказу про зарахування заявника на перший курс ВНЗ №108-Ос від 02.08.1994 р.; копію наказу «Про створення комісії для перевірки стану архівних сховищ і збереження архівних матеріалів; нотаріально засвідчені письмові пояснення ОСОБА_2 від «21» квітня 2026 р., зміст яких повністю відповідає наданим показанням ОСОБА_2 , як свідка, допитаному у судовому засіданні.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Так в п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Визначений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України у перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно із частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі №320/948/18 зазначила, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону України «Про вищу освіту» інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Згідно ст. 8 Закону України «Про вищу освіту» засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.

Механізм замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту державного зразка за акредитованою освітньою програмою (спеціальністю, напрямом підготовки) та у власних документах про вищу освіту, виданих вищими навчальними закладами за неакредитованою освітньою програмою, а також, обліку документів про вищу освіту та додатків до них, встановлює «Порядок замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти», затверджений Наказом МОН України 06.03.2015 № 249 (у редакції наказу МОН України від 25.10.2016 року № 1280), зареєстрований в Міністерстві юстиції Україні 17.11.2016 року за № 1496/29626.

Відповідно до визначеного п. 19 Порядку механізму виготовлення вищими навчальними закладами дублікатів документів про вищу освіту та додатків до них, замовлення на інформацію, що відтворюється в дублікаті документа про вищу освіту, формується в ЄДЕБО відповідальною особою вищого навчального закладу на підставі інформації, яка підтверджує факт видачі документа про вищу освіту, що міститься в ЄДЕБО.

За відсутності в ЄДЕБО інформації, яка підтверджує факт видачі документа про вищу освіту, відповідальна особа вищого навчального закладу завантажує в ЄДЕБО скановані копії документів, що підтверджують здобуття особою відповідного ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти або факт видачі документа про вищу освіту, якими є: архівна довідка про навчання особи та виписка з журналу видачі документів про вищу освіту (титульної сторінки журналу та сторінки, на якій зроблено відповідний запис, що засвідчує факт отримання особою документа про вищу освіту) або акт знищення первинного документа про вищу освіту.

З аналізу п. 19 Положення №1280 вбачається, що якщо інформація про факт видачі первинного документа про вищу освіту відсутня в ЄДЕБО та недоступні, втрачені, знищені (частково знищені) архіви вищого навчального закладу (відокремленого структурного підрозділу), то відповідальна особа вищого навчального закладу завантажує в ЄДЕБО скановану копію рішення суду про встановлення відповідного юридичного факту здобуття особою відповідного ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на те, що підтвердити інформацію щодо виданого документу про здобуття вищої освіти, факт належності якого просить встановити заявник, в позасудовому порядку на даний час неможливо, обставини викладені заяви та долучені до неї документи, дають підстави для задоволення поданої заяви.

Вимогами ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Ураховуючи зазначене, оцінивши усі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги заяви про встановлення факту навчання заявника, здобуття ним освіти, закінчення ВНЗ та належності йому диплому є обґрунтованими і підтверджені в судовому засіданні, а тому є підстави для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 89, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Одеський Національний Економічний Університет про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, що ОСОБА_1 (Паспорт громадянина України серія № НОМЕР_1 , виданий 5115, РНОКПП - НОМЕР_2 , Адреса проживання/перебування: АДРЕСА_1 ) закінчив Одеський державний економічний університет (наразі - Одеський національний економічний університет), здобув освіту за освітнім рівнем спеціаліст за спеціальністю «Економіка та організація комерційних підприємств у промисловості» та отримав диплом спеціаліста про вищу освіту серії НОМЕР_3 від 30.06.1997, реєстраційний №1034, відповідного зразка, виготовленого ПК «Україна» Зам. 5- 3012, 1996 р.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення складено 05.05.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

28.04.26