Постановление суда № 136343719, 08.05.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Cправа № 932/14078/25

Провадження № 2-п/337/33/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 24.02.2026 у цивільній справі № 932/14078/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором,

УСТАНОВИВ:

23.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24.02.2026 у цивільній справі № 932/14078/25, яким з неї стягнуто заборгованість у розмірі 46 328,91 грн, а також судові витрати.

Заяву обгрунтовано тим, що відповідач належним чином не була повідомлена про розгляд справи судом, не отримувала повісток, що позбавило її можливості подати відзив у справі. Крім того, відповідач заперечила проти позовних вимог, не погодившись з розміром заборгованості, а також заявила про застосування строку позовної давності, оскільки строк виконання зобов`язання настав у жовтні 2021 року, а позов подано після спливу трирічного строку.

Ухвалою суду від 27.04.2026 заяву про перегляд заочного рішення прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Від позивача надійшли заперечення проти перегляду заочного рішення, у яких позивач зазначив, що відповідач не зазначила поважних причин неявки в судове засідання. Крім того, не зазначила доказів в обгрунтування своїх заперечень, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно зі ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом зазначених положень чинного законодавства скасування заочного рішення суду можливе за одночасного існування двох умов: 1) що відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та 2) відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Наявність наведених вище обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти росії»).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Відповідач у своїй заяві зазначає, що вона не була належним чином повідомлена про судове засідання, і суд бере цю обставину до уваги, оскільки матеріали справи містять конверти з повістками, які були надіслані на адресу реєстрації відповідача як внутрішньо переміщена особа з відміткою оператора поштового зв`язку «повертається», «адресат відсутній».

Водночас, досліджуючи докази, якими відповідач обгрунтовує істотність обставин, що можуть бути підставою для скасування заочного рішення, суд встановив наступне.

Відповідач у своїй заяві про перегляд заочного рішення послалася на необгунтованість суми заборгованості, а також заявила про позовну давність.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПУ України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Щодо суми заборгованості суд зазначає, що вказана обставина була предметом розгляду під час ухвалення заочного рішення, і суд не встановив розбіжностей, які б свідчили про неправильність нарахування суми заборгованості. Сама відповідач своїх контррозрахунків або доказів, які б спростовували розрахунки позивача, суду не надала.

Щодо строків позовної давності суд зазначає, що позивач 22.09.2025 (засобами Укрпошти) звернувся до Шевченківського районного суду м. Дніпра з позовом про стягнення з відповідача кредитної заборгованості, яку було нараховано за період з 22.09.2021 до 10.01.2023.

Згідно з положеннями пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Крім того, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 04.09.2025, скасував зупинення строків позовної давності.

Оскільки строк дії карантину неодноразово продовжувався з 12.03.2020 до 01.07.2023, зокрема, в період нарахування заборгованості (строк нарахування з 22.09.2021 до 10.01.2023), а також з урахуванням того, що 24.02.2022 в Україні було зупинено перебіг строку позовної давності у зв`язку з введенням воєнного стану, який було поновлено лише 04.09.2025, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності, оскільки позивачем відповідний строк пропущено не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано жодних доказів в обгрунтування обставин, які б спростували наявність підстав для стягнення з неї заборгованості або мали інше істотне значення для вирішення справи (призвести до ухвалення іншого рішення).

Дослідивши матеріали справи, а також матеріали заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов висновку, що заява про скасування заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 12-13, 76, 81, 260, 280-288, 352 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 24.02.2026 у цивільній справі № 932/14078/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що, відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею як така, що постановлена в судовому засіданні за відсутності учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ