Постановление суда № 136342809, 08.05.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2627/26

Провадження № 2/456/1815/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 травня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. ,вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного сумісного майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Павловського А.В., скориставшись системою «Електронний суд», звернулася до Стрийського міськрайонного суду Львівської області позовну заяву, в якій просить ухвалити рішення, яким визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру номер АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2427586646112 та у порядку поділу майна подружжя визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на ? квартири номер АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2427586646112.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.05.2026 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Янів Н.М..

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, суд дійшов висновку, що така підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивачкою зазначається, що вартість квартири підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та становить 780 000 грн..

Пунктом 9 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» належним доказом підтвердження вартості майна є звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем не надано суду доказів про оціночну вартість спірного об`єкту нерухомого майна.

Разом з тим, 09 березня 2021 року набрав чинності наказ Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року №24 «Про внесення змін до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2021 року за № 239/35861.

Позивачка не позбавлена можливості скористатися для визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості Єдиною базою даних звітів про оцінку (https://evaluation.spfu.gov.ua/), якою формується електронна довідка про його оціночну вартість (е-Довідка), яка є чинною впродовж 30 календарних днів.

Для визначення дійсної ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви документи про оціночну вартість спірної квартири на час звернення до суду та визначити ціну позову у відповідності до п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України.

Крім того, згідно вимог ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1.1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3328 грн.

Таким чином позивачці необхідно надати докази оплати судового збору, відповідно до ціни позову, з урахуванням, що нею заявляються дві вимоги майнового характеру - визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного сумісного майна подружжя

Такий судовий збір слід сплатити на рахунок отримувача: UA038999980313111206000013941; МФО 899998; код ЄДРПОУ 38008294; одержувач платежу ГУК у м. Львові (код платежу: 22030101), банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

З більш детальною інформацією стосовно сплати судового збору позивачка ОСОБА_1 може ознайомитись за вебсторінкою: https://stm.lv.court.gov.ua/sud1323/gromadyanam/tax/.

Крім того, судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви долучено лише першу сторінку договору купівлі-продажу від 06.08.2021 року, тоді як інші сторінки зазначеного правочину, зокрема ті, що містять істотні умови договору, реквізити сторін та їх підписи, до суду не подані. Також незрозуміло, на яку саме частку (?) квартири претендує позивач.

За таких обставин суд позбавлений можливості належним чином перевірити зміст указаного договору, встановити факт його укладення у передбаченій законом формі, з`ясувати обсяг прав та обов`язків сторін, а також пересвідчитись у наявності власноручних підписів сторін як підтвердження їх волевиявлення на вчинення відповідного правочину.

Також, судом встановлено, що до позовної заяви не долучено копії паспорта позивачки або іншого документа, що посвідчує її особу, у зв`язку із чим суд позбавлений можливості належним чином встановити особу позивачки, перевірити її анкетні дані, а також підтвердити наявність у позивачки цивільної процесуальної право- та дієздатності.

Згідно частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вказану позовну заяву подано без додержання вимог статей 175, 177 ЦПК України, тому її слід залишити без руху, надавши позивачці ОСОБА_1 термін для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260-261, 353 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного сумісного майна подружжя, - залишити без руху.

Надати позивачці термін для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачці ОСОБА_1 , що якщо вона не усуне недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною й буде їй повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачці ОСОБА_1 з урахуванням вимог, встановлених ч. 5 ст. 128 ЦПК України, для відома та виконання.

Ухвала судді, в силу положень ч. 2 ст. 261 та ч. 1 ст. 353 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Назар ЯНІВ