Решение № 136341447, 07.05.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Справа №348/564/26

Провадження № 2/348/899/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

07 травня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Гундяка Т.Д.,

секретар судового засідання Дмитрук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позову зазначає, що 17.07.2014 між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Надвірнянського районого управління юстиції в Івано-Франківської області, про що складено відповідний актовий запис № 121.

В цьому шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею.

Також вказує, що на даний час вона з відповідачем ще одружені, але спільно не проживають більше 5 років, а тому нею подано позов до Надвірнянського районного суду про розірвання шлюбу.

Відповідач не бере ніякої участі у вихованні дитини як духовному так і матеріальному. У 2025 році надавав кошти на дитину до вересня, від вказаного періоду матеріально не допомагає.

Батьки мають однакові за своїм об`ємом права та обов`язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов`язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.

Зважаючи на це, попри відсутність офіційного працевлаштування, вона докладає максимум зусиль для забезпечення належного рівня життя їхнього сина. Наразі її дохід складається лише з неофіційних підробітків, що значно ускладнює фінансове становище, оскільки вона має тяжке онкологічне захворювання та проходить процедуру оформлення інвалідності.

Самостійне утримання дитини є для неї надмірним тягарем: значних витрат потребує придбання шкільного приладдя, продуктів харчування, лікування сезонних захворювань сина, а також оплата оренди житла та комунальних послуг.

Зважаючи на те, що відповідач отримує військову пенсію та має неофіційні доходи, він має реальну фінансову можливість надавати допомогу, однак не надає, а тому вона змушена просити суд про призначення аліментів для забезпечення базових потреб дитини.

Посилаючись на викладене, враховуючи, що відповідач отримує дохід і має можливість надавати матеріальну допомогу, просила стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини, а саме: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Від ОСОБА_1 надійшла заява, згідно якої позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених у позові, просила розглянути справу без її участі, а також зазначила, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення на адресу його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та судової повістки. Конверт з відправленням з штриховим ідентифікатором R067117846374 вручено 24.03.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Повторно направлена судова повістка також вручена відповідачу, про свідчать дані відстеження поштового відправлення.

Будь-яких клопотань чи заяв від відповідача до суду не надходило.

Згідно ч. 5 ст. 259, ч. 1 ст. 281 ЦПК України судом із занесенням до протоколу судового засідання постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, суд, керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрований 17.07.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Надвірнянського районного управління юстиції в Івано-Франківської області, актовий запис № 121, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.07.2014. У зв`язку з реєстрацією шлюбу позивач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на прізвище «ОСОБА_6 ».

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 24.11.2016, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 15 від 10.08.2011, складений виконавчим комітетом Волосівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 04.03.2026, складеного старостою Назавизівського старостинського округу, позивач ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_3 , 2011 року народження, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживають у АДРЕСА_2 . Також вказано, що заявниця ОСОБА_1 не працює.

Відповідно до частин першої і другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема ст. 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч. 2, 3, 5 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

За змістом вказаних норм закону обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня становить 3 512 грн.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом встановлено, що дитина сторін проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов`язку утримувати сина, хоча має дохід та можливість надавати матеріальну допомогу.

Доказів того, що відповідач не може надавати дитині матеріальну допомогу, має на утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб, суду не надано.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) і кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, врахувавши, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання сина від шлюбу, відсутність даних про інших документально підтверджених його утриманців, а також, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо утримання дітей і цей обов`язок не може бути покладено лише на одного з них, дійшов висновку, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 3 500,00 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.03.2026 та до досягнення дитиною повноліття.

На думку суду такий розмір аліментів відповідає принципам розумності та справедливості, є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку дитини і не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище.

Визначений судом розмір аліментів на дитину не є надмірним, а є об`єктивним та справедливим з врахуванням встановлених судом обставин, відповідає вимогам закону та може забезпечувати частину потреб неповнолітньої дитини, а також не призведе до критичного погіршення забезпеченості відповідача.

Разом з тим, розмір аліментів у твердій грошовій сумі 3 500,00 гривень, відповідно до ч. 2 ст. 184 СК щорічно до повноліття дитини підлягає індексації відповідно до закону.

Заявлений позивачем розмір аліментів у сумі 4 000 грн не обґрунтований та не підтверджений достатніми доказами, а тому розмір аліментів має бути справедливим, відповідати інтересам та потребам дитини, з врахуванням рівного обов`язку обох батьків приймати участь в утриманні дитини.

В задоволенні решти вимог позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Позивач відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову про стягнення аліментів, збільшення їх розміру.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про державний бюджет на 2026 рік» встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року у розмірі 3 328 грн.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 331,20 грн на користь державного бюджету України.

Керуючись ст. 4, 19, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 289, 430 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3 500,00 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 05 березня 2026 року.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 331,20 (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.) грн судового збору (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Заочне рішення може бути переглянуте Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Гундяк Т.Д.

Повний текст рішення складено 07.05.2026.