Приговор № 136341153, 07.05.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/7882/23

Номер провадження 1-кп/495/759/2025

07 травня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2021 року за №12021162250000646 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниця, громадянина України, не працевлаштованого, із середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченогоч.2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 06 серпня 2021 року приблизно о 19:30 20:00 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), керуючи автомобілем марки «OPEL OMEGA», реєстраційний номер НОМЕР_1 на автодорозі «Одеса-Рені» 51 км. + 400 м. в Одеському районі Одеської області, на якій організовано двосторонній однорядний рух у кожному напрямку, напрямки якого розділено вузькою суцільною лінією, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, рухаючись в зазначеному транспортному засобі зі швидкістю 70 км/год. без вантажу з пасажиром ОСОБА_7 , яка сиділа на передньому правому пасажирському сидінні, по асфальтному вологому, чистому дорожньому покритті на заокруглені, при сутінках в умовах необмеженої видимості при похмурій погоді з дощем, в бік м. Одеса, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, відволікся від керування цим засобом, не враховував дорожню обстановку, гарантовано не забезпечив рух керованого автомобіля в межах своєї смуги руху, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, а навпаки нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників руху, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, втратив контроль над керуванням свого транспортного засобу, в результаті чого у порушення вимог пунктів 1.5, 2.3, 12.1 та 12.3. Правил, допустив неконтрольований виїзд свого транспортного засобу на заокруглені на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем марки «GEELY MK CROSS», реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі «GEELY») під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався у зустрічному напрямку в зазначеному автомобілі з пасажиром ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка знаходилась на передньому правому пасажирському сидінні.

В результаті ДТП, пасажир автомобілю «GEELY», ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала наступні ушкодження: закрита травма грудної клітки у вигляді перелому грудини та 6-10 ребер зліва зі зміщенням, садна шкіри грудної клітки; закрита травма живота у вигляді розриву тонкої кишки, садна шкіри черевної стінки, компресійний перелом тіла першого поперекового хребця.

Ушкодження у вигляді закритої травми живота у вигляді розриву тонкої кишки, саден шкіри черевної стінки складають єдиний морфологічний комплекс ушкоджень та оцінюються разом, згідно п.2.1.3. «л», «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Шляхом належного виконання п.п. 2.3«б», 12.1, Правил дорожнього руху водій автомобіля «OPEL» ОСОБА_6 в умовах події мав технічну можливість запобігти виїзду на зустрічну смугу й запобігти зіткненню з автомобілем марки «GEELY», тому його дії знаходяться в прямому причинному зв`язку з фактом ДТП та отриманням ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою винуватість в обсязі пред`явленого обвинувачення, підтвердивши факт вчиненого ним кримінального правопорушення в час, спосіб та при обставинах, які викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що він дійсно не встежив за дорожньою обстановкою та допустив зіткнення з автомобілем «GEELY MK CROSS», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Ним було надано допомогу потерпілій, відшкодовано її витрати на лікування. Висловив щире каяття у вчиненому, просив суворо не карати. Зазначив, що до та після цієї дорожньо-транспортної пригоди інших порушень правил дорожнього руху не допускав.

Показання ОСОБА_6 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчинення злочину, добровільності та істинності його позиції.

Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Потерпіла ОСОБА_9 та її представник адвокат ОСОБА_10 до суду не з`явились. Представник потерпілої адвокат ОСОБА_10 надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, зазначив про відсутність у потерпілої ОСОБА_9 будь-яких вимог чи претензій матеріального та морального характеру, оскільки обвинуваченим було відшкодовано усю шкоду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив положення ч. 3 ст. 349 КПК України, згідно яких обвинувачений у такому випадку буде позбавлений права оскаржити обставини, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, доведена повністю.

Відповідно до ч. 2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в обсязі обвинувачення, ставленні обвинуваченого до скоєного, осуду своїх дій, а також активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_6 встановлено, що останній на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має середню освіту, раніше не судимий, одружений, не працевлаштований, пенсіонер, з інвалідністю 2 групи, встановленої довічно, за місцем проживання характеризується позитивно, згідно даних Інформаційного порталу Національної поліції підсистеми «Адмінпрактика» з 01.01.2021 по теперішній час до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України не притягувався.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченогота його ставлення до скоєного, а саме вчинення злочину вперше, повне визнання своєї вини, щире каяття, відшкодування завданої шкоди, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги обставини вчинених кримінальних правопорушень, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу обвинуваченого та позицію прокурора в судових дебатах, яка вважала, що виправлення ОСОБА_6 може бути досягнуто без його ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку про можливість призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 років з подальшим звільненням ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд, зважаючи на обставини та необережний характер вчиненого кримінального правопорушення, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого правопорушення, яке проявляється в усвідомленні неправомірності своїх дій, зважаючи на те, що обвинувачений є особою з інвалідністю 2 групи, встановленої довічно, та пересування у транспортному засобі для нього є об`єктивною необхідністю, враховуючи те, що обвинувачений протягом останніх п`яти років до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не притягувався, суд приходить до висновку про можливість не призначати обвинуваченому додаткове покарання передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов не заявлено

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Судових витрати відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 11.08.2021 року на автомобіль марки «GEELY MK CROSS», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 11.08.2021 року на автомобіль марки «OPEL OMEGA», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 11.08.2021 року на автомобіль марки «CHERY AMULET», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Стягнути з ОСОБА_6 процесуальні витрати за проведення судових експертиз в загальній сумі 7207,60 гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України судом у судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Суддя ОСОБА_1