Решение № 136340161, 27.04.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/14736/25

Номер провадження2/205/684/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Грони Д. С.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої К. О.,

представників позивача - органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради - ОСОБА_33, Лійбук Л. М.,

представника відповідача за зустрічним позовом - адміністрації Новокодацького району

Дніпровської міської ради Блинової О. С.,

відповідачів за первісним позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представників відповідачів за первісним позовом адвоката В`язового В. В., адвоката Супруна І. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про визнання розпорядження незаконним та повернення дітей, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2025 Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовною заявою в інтересах дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з кожного з відповідачів.

В обґрунтування позову надано Висновок органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, з якого вбачається, що 19.09.2025 до управління - служби у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради надійшло повідомлення від Дніпровської гімназії № 59 Дніпровської міської ради щодо дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . При спілкуванні з педагогами діти повідомили, що в сім`ї відбувається фізичне насильство, дітей б`ють лозиною, принижують, обмежують в харчуванні. Дітей було доставлено до КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М. Ф. Руднєва» ДМР. При огляді дітей лікарями на тілі дітей було виявлено синці та гематоми, загоєні рани. Зі слів дітей вказані травми були нанесені батьками. За фактом жорстокого поводження з дітьми було відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 КК України. Також 22.09.2025 прийнято розпорядження № 202-р «Про невідкладне відібрання дітей». 24.09.2025 дітей фактично відібрано у відповідачів. Діти не бажають повертатися додому. У зв`язку з викладеним орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району ДМР вважає за доцільне в інтересах дітей позбавити відповідачів батьківських прав по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

29.09.2025 ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

01.10.2025 до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про визнання розпорядження незаконним та повернення дітей. В обґрунтування позову позивачі вказують, що 19.09.2025 дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 забрали у батьків та без будь-яких законних підстав помістили до КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М. Ф. Руднєва» ДМР. Під час перебування в лікарні, діти спали на підлозі на матрацах, у зв`язку з чим старша донька ОСОБА_5 захворіла. В подальшому доступ батьків до дітей заблокували. Позивачі вважають, що на час постановлення оскаржуваного рішення про відібрання дітей загроза життю та здоров`ю дітей була відсутня, а рішення не містило обґрунтування такої загрози. Крім того, вказують, що відібрання дітей від батьків є крайнім та найсуворішим заходом впливу, інформація про жорстоке поводження з дітьми не була перевірена та була не достовірною. Діти хочуть повернутися до своїх батьків, у зв`язку з чим просили визнати незаконним розпорядження голови адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради Олега Денисенка від 22.09.2025 № 202-р, повернути батькам позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з відповідача на користь позивачів судові витрати.

03.10.2025 ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

20.10.2025 позов органу опіку та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей та зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про визнання розпорядження незаконним та повернення дітей, об`єднано в одне провадження.

20.10.2025 представником відповідачів за первісним позовом адвокатом В`язовим В. В. подано відзив на первісний позов. Заперечуючи проти позову сторона відповідача посилається на формальний характер доказів, наданих позивачем, не вірну оцінку дій батька, який вимагав повернути дітей до сім`ї. Наголошує, що в них чудова дружня сім`я, діти сумують за батьками, а повідомлення із закладу освіти про насильство в сім`ї є надуманим та безпідставним. Втручання у їх приватне та сімейне життя порушує ст. 32 Конституції України та статтю 8 Європейської конвенції з прав людини. Просять відмовити органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів у повному обсязі.

03.11.2025 на адресу суду надійшов відзив адміністрації Новокодацкого району Дніпровської міської ради на зустрічний позов. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач за зустрічним позовом посилається на наявність обставин, які були підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження, зокрема висновок спеціаліста установи охорони здоров`я про наявність тілесних ушкоджень у обох дітей, повідомлення з навчального закладу, законодавство про запобігання та протидію домашньому насильства, просили у зустрічному позову відмовити.

04.11.2025 ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра було відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Супруна І. І. про забезпечення позову шляхом тимчасового зупинення дії розпорядження голови адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від 22.09.2025 № 202-р.

22.12.2025 ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра задоволено клопотання представника відповідачів адвоката Супруна І. І., витребувано від медичного закладу медичну інформацію щодо дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

22.01.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представників позивачів за зустрічним позовом адвокатів В`язового В. В., Супруна І. І. про визначення тимчасового порядку спілкування дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з батьками ОСОБА_1 , ОСОБА_2

26.01.2026 ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра вищевказане клопотання було задоволено, визначено можливість побачень батьків з дітьми, а також з малолітніми братом та сестрою кожного понеділка, середи, п`ятниці з 15-00 год до 17-00 год в присутності уповноваженого представника органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, а також спілкування з 8-00 год до 20-00 год щодня засобами телефонного зв`язку та месенджерами.

09.02.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представники позивача за первісним позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 позовні вимоги за первісним позовом підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. Додатково вказали, що на час відібрання дітей від батьків, у обох дівчат були наявні синці на тілі, діти були залякані та категорично відмовлялися повертатися до батьків. Вказували, що батьки застосовують до них жорстокі методи виховання. Також вказали, що в подальшому діти змінили свої первісні покази. Щодо зустрічного позову - просили у його задоволенні відмовити.

Відповідачі за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх представники адвокати В`язовий В. В. та Супрун І. І. заперечили щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, вказали, що тілесні покарання до дітей ніколи не застосовали, щодо обмеження в їжі пояснили, що діти мають застереження по здоров`ю, тому мусять дотримуватися певної дієти для запобігання тяжких наслідків, а також зазначили, що підстави для відібрання дітей та позбавлення відповідачів батьківських прав не було. Просили у задоволені первісного позову відмовити, на задоволенні зустрічної позовної заяви наполягали.

Представник відповідача адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради за зустрічним позовом ОСОБА_8 просила первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити. Надала пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві.

Фактичні обставини, встановлені судом

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 13.12.2016) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 від 13.12.2016).

Діти були усиновлені на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.12.2016 у справі № 182/4436/16-ц. При цьому в рішенні суду вказано, що малолітня ОСОБА_5 за станом здоров`я (на час розгляду справи 01.12.2016) має діагнози: психічний розлад і розлад поведінки не уточнений, внаслідок вживання канадіоїдів, метаболічна кардіоміопатія, фальш хорда, носій стафілококу. ОСОБА_9 має діагнози: дефект міжшлуночкової перегородки, фальш хорда, носій стафілококу.

Обидві дитини навчаються в Дніпровській гімназії № 59 Дніпровської міської ради, ОСОБА_5 у 8-А класі, ОСОБА_9 у 7-Б класі.

До вересня 2025 року неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не перебували на обліку в службі у справах дітей адміністрації Новокадацького району Дніпровської міської ради як такі, які опинились у складних життєвих обставинах. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ніколи не притягались до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП за невиконання батьківських обов`язків, або домашнє насильство.

19.09.2025 на адресу управління - служби у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від Дніпровської гімназії № 59 Дніпровської міської ради надійшло повідомлення № 156/09 від 17.09.2025 про те, що в них навчаються учениці ОСОБА_3 , 8-А клас, та ОСОБА_4 , 7-Б клас. Діти повідомили класним керівникам, що відносини в родині між ними та батьками дуже погані, їх б`ють, принижують, обмежують в харчуванні. Діти бояться повертатися до дому після школи. Адміністрація гімназії просила стати на захист дітей. Ця бесіда працівниками школи була записана на диктофон. Аудіозапис було досліджено в судовому засіданні та долучено до матеріалів справи (3 том справи, флеш-носій білого кольору, ім`я файлу НОМЕР_3 ). За результатами дослідження цього аудіозапису судом встановлено, що 17.09.2025 під час перебування неповнолітніх дітей у школі, вчителі виявили у них тілесні ушкодження. Діти були запрошені до кабінету директора гімназії ОСОБА_10 , де в присутності своїх класних керівників ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . ОСОБА_5 та ОСОБА_9 повідомили працівникам школи, що вини були всиновлені родиною ОСОБА_13 у п`ять та чотири роки відповідно. В сім`ї до них застосовуються методи виховання у вигляді тілесних покарань, зокрема починаючи з шести років їх били ременем, потім скакалкою, а на цей час лозиною, яка часто від ударів ламається. Також до них застосовуються виконання від чотирьохсот до однієї тисячі поклонів. За те, що діти не прибирають власну кімнату, їх обмежують у їжі, зокрема годують лише кашею, чаєм та хлібом. Натомість до двох молодших власних дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_15 такі заходи виховання не застосовуються.

19.09.2025 комісією у складі: начальника управління - служби у справах дітей ОСОБА_33, головного спеціаліста управління - служби у справах дітей ОСОБА_34, інспектора ВП № 1 ОСОБА_20, начальника відділу Дніпровського міського центру соціальних служб ОСОБА_35 , заступника директора з навчально-виховної роботи гімназії № 59 ДМР ОСОБА_32 , класного керівника 7-б класу гімназії № 59 ОСОБА_11 , класного керівника 8-А класу гімназії № 59 ОСОБА_12 було складено Акт проведення оцінки ризиків безпеки дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Комісією було встановлено наявність ознак, що можуть свідчити про жорстоке поводження, а саме: синці, гематоми, подряпини на стегні, пригнічений та тривожний стан у дитини.

Також 19.09.2025 комісією у складі: начальника управління - служби у справах дітей ОСОБА_33, головного спеціаліста управління - служби у справах дітей ОСОБА_34, інспектора ВП № 1 ОСОБА_20, начальника відділу Дніпровського міського центру соціальних служб ОСОБА_35, заступника директора з навчально-виховної роботи гімназії № 59 ДМР ОСОБА_32 , класного керівника 7-б класу гімназії № 59 ОСОБА_11 , класного керівника 8-А класу гімназії № 59 ОСОБА_12 було складено Акт проведення оцінки ризиків безпеки дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Комісією було встановлено наявність ознак, що можуть свідчити про жорстоке поводження, а саме: синці, гематоми, подряпини на стегні, пригнічений та тривожний стан у дитини.

Крім того, 19.09.2025 комісією у складі начальника управління - служби у справах дітей ОСОБА_33, головного спеціаліста управління - служби у справах дітей ОСОБА_34, начальника відділу Дніпровського міського центру соціальних служб ОСОБА_35 було складено Акт обстеження умов проживання родини ОСОБА_13 . Комісією було встановлено, що житло розташоване на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку, складається з двох кімнат. Умови проживання задовільні, у кімнаті дівчат розкидані речі та іграшки. У дівчат ОСОБА_5 та ОСОБА_9 окрема кімната, двоярусне ліжко, стіл для навчання, шафа, сезонні речі, книжки, іграшки. Також вказано, що в бесіді з членами комісії батько визнав, що вони з дружиною не стримались та покарали ОСОБА_5 та ОСОБА_9 лозиною.

Довідкою № 6711 віл 19.09.2025 виданою КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М. Ф. Руднєва» Дніпровської міської ради встановлено, що зі слів дитини ОСОБА_3 на правій сідниці та спині травми отримані від батька, а також від матері протягом декількох днів. Діагноз: забійне садно лівої сідниці, Забійні садна правої сідниці, задньої поверхні правого стегна, гематоми, загоєні рани спини.

Довідкою № 6712 віл 19.09.2025 виданою КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М. Ф. Руднєва» Дніпровської міської ради встановлено, що зі слів дитини ОСОБА_4 батьки періодично її б`ють, травми отримані декілька днів тому. Діагноз: забійні гематоми спини, обох сідниць, загоєні рани обох колінних суглобів.

22.09.2025 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження № 42025042000000062 за фактом повідомлення гімназії №59 ДМР про факт побиття дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьками, правова кваліфікація правопорушення ч. 1 ст. 125 КК України.

На питання суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що станом на час розгляду цієї справи у кримінальному провадженні № 42025042000000062 підозру нікому не вручено, про стан розслідування кримінального провадження учасники справи не обізнані, оскільки їх ніхто не викликав.

22.09.2025 управління - служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради подала клопотання голові адміністрації Новокодацького району ДМР про прийняття рішення про невідкладне відібрання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2

22.09.2025 головою адміністрації Новокодацького районну Дніпровської міської ради Денисенком О. видано розпорядження № 202-р про невідкладне відібрання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози життю та здоров`ю дітей.

В судовому засіданні були досліджені відеофайли, (2 том справи, флеш-носій чорного кольору, ім`я файлу 1-8) із записом подій 22.09.2025 під час відібрання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від батьків. Судом встановлено, що після навчального дня, діти були ізольовані від батьків та знаходились в окремому приміщенні гімназії № 59 ДМР. На відеозаписах присутні працівники освітнього заклади, представник служби у справах дітей Новокодацького району Дніпровської міської ради, працівники патрульної поліції. До освітнього закладу прибув батько дітей ОСОБА_1 , який вимагав повернути йому ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . На відеофайлі № 5 неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 говорять, що не хочуть повертатися до дому, тому що там їх б`ють та знущаються. Діти кажуть, що якщо їх повернуть до дому, вони збіжуть та хочуть в іншу сім`ю. На файлі № 6 батько під час спілкування з дітьми через зачинені двері вказує, що вони разом, як сім`я живуть вже дев`ять років, пройшли крізь багато різних випробувань, в тому числі медичні операції, вмовляє їх повернутися до дому, наголошуючи, що на дітей психологічно вплинули працівники гімназії.

В судовому засіданні був також досліджений відеофайл з ім`ям: export-qqjmm.mp4 на вищевказаному носії з бодікамер патрульних поліцейських, які були присутні під час комісійного візиту представників органів опіки до помешкання родини ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 . З цього відео вбачається, що батьки дітей вказують, що ОСОБА_5 та ОСОБА_9 не прості у виховному плані, мають певні особливості, що не заперечувалось представником органу опіки. Також батько вказав, що можливо дружина не втрималась та вдарила дитину лозиною по попі. На питання суду представник органу опіки та піклування ОСОБА_6 підтвердила, що діти дійсно мають психологічні особливості, раніше були випадки крадіжки ними коштів у батьків.

В подальшому дітей було влаштовано до КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М. Ф. Руднєва» Дніпровської міської ради.

З висновку експерта № 3128е від 24.09.2025 суд встановив, що за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_3 в неї виявлені тілесні ушкодження у вигляді двох рубців на задній поверхні грудної клітини справа по задньо-пахвовій лінії ближче до краю реберної дуги, що є наслідком загоєння глибоких саден або поверхневих забійних ран; ділянки на задньо-зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині (ближче до сідниці), що є наслідком загоєння садна; трьох внутрішньо-шкіряних крововиливів: на зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині, у середньо-зовнішньому та нижньо-зовнішньому квадранті правої сідниці. Травми спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, частина і при ударі об такий (такі), що діяв (діяли) в область грудної клітини та нижніх кінцівок. Вказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у неї тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони спричинені від не менш як п`яти механічних дій; ушкодження в області грудної клітини та правої нижньої кінцівки не є характерними для падіння з висоти власного зросту; травми в області нижньої кінцівки виникли у термін 5-7 діб до моменту огляду, лівої кінцівки - понад 10-12 діб до моменту огляду, рубці на грудній клітині - понад 1,5 роки.

З висновку експерта № 3134е від 24.09.2025 суд встановив, що за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_4 в неї виявлені тілесні ушкодження у вигляді трьох внутрішньо-шкіряних крововиливів у зовнішніх квадрантах правої сідниці, за своїм характером тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, спричинених від не менш як трьох механічних дій, спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв в область правої сідниці. Тілесні ушкодження є не характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту, термін їх спричинення становить біля 5-7 діб до моменту огляду.

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_11 .

Свідок надала пояснення, що вона є вчителем та класний керівник 7-Б класу гімназії № 59 ДМР. 17 вересні 2025 року до неї звернулись ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , які повідомили, що не хочуть повертатися до дому, показали синці у виді рисок на кінцівках та спині. Після цього з дітьми була проведена бесіда в присутності адміністрації гімназії, де діти розповіли, що їх карають земними поклонами, після чого було написано звернення до служби у справах дітей. Після цього представник служби у справах дітей пішли до адреси проживання дітей, а діти залишились в навчальному закладі та казали, що не підуть до дому. Діти раніше скаржились, що їх заставляють прибирати в квартирі, мити посуд, при цьому молодших дітей ОСОБА_18 та ОСОБА_15 цього робити не заставляли. Вперше синці від побиття на тілах дітей свідок побачила у вересні 2025 року.

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_32 , яка працює вчителем української мови та літератури гімназії № 59 ДМР. Свідок пояснила, що у вересні 2025 року працівники гімназії побачили у ОСОБА_19 сліди на ногах від побиття лозиною. ОСОБА_5 та ОСОБА_9 пояснювали, що їх регулярно карають не тільки тілесними покараннями, а й обмеженнями в їжі, хоча, на думку свідка, це може бути викликано необхідністю дотримання харчової дієти. До 19.09.2025 свідок не помічала, що діти зазнають насильства у сім`ї, також до початку вересня від дітей не надходило жодних скарг щодо обмеження в харчуванні.

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_20 , яка працює інспектором ювенальної превенцію ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області. Свідок повідомила, що у вересні 2025 року від гімназії № 59 до органу поліції надійшла інформація, про те, що у учениці ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження, які могли свідчити про насильство в сім`ї. Вона займалась перевіркою цієї інформації. Дітей доставили до лікарні, де було проведено їх обстеження. Близько року тому була інформація про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_9 крадуть кошти у батьків, у зв`язку з чим батько звертався до органів ювенальної превенції. З дітьми провели бесіду і вони пообіцяли так не робити. Свідок особисто бачили синці на тілах обох дівчат. Діти їй повідомили, що насильства зазнавали від обох батьків.

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_21 , яка працює вчителем алгебри, геометрії та інформатики у гімназії № 59 ДМР, з 28.10.2025 класний керівник 8-А класу. Свідок повідомила, що викладає вказані предмети в обох дівчат. ОСОБА_5 менш схильна до математичних дисциплін, натомість ОСОБА_9 виявляла математичні здібності, дуже часто заходила на додаткові заняття. Обом дівчатам 05.09.2025 видали хромбуки для навчання. Проте діти до онлайн занять не підключалися, хоча проявляли активність в соціальних мережах. Мати дітей ОСОБА_2 присутня у вайбер-групі 8-А класу, проте жодного разу з нею, як з класним керівником, не комунікувала. Під час спілкування з дітьми, свідок не помічала, що дітей ображають батьки, проте помічала, що дітям не вистачало уваги та турботи. У ОСОБА_9 помічала синці на нижніх кінцівках, проте звідки ці синці, свідок не питала. Може охарактеризувати ОСОБА_9 як більш відкриту та комунікабельну ніж ОСОБА_5 . В учбовому процесі, на думку свідка, ОСОБА_5 потребує більшого контролю ніж ОСОБА_9 .

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_22 , яка надала пояснення що з родиною ОСОБА_13 знайома з березня 2023 року. Мала можливість спілкуватися з ними щотижня по неділях, бували один в одного вдома. Більшу частину свого життя вона працювала на різних посадах в органі опіки та піклування у м. Марганець, Дніпропетровської області, має звання заслужений педагог України. З урахуванням свого досвіду та обставин життя дітей до їх усиновлення може вказати, що дівчата є не прості в поведінці, мають вади здоров`я, раннього виховання та спадковості. Родину в цілому може охарактеризувати з позитивного боку. За час перебування в родині ОСОБА_13 дівчата отримали сімейну турботу та увагу. Жорстокого поводження з дітьми свідок ОСОБА_22 не бачила.

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_23 , яка є сусідкою родини ОСОБА_13 , знає їх тривали час. Бачила, як відповідачі турбувались про дітей, разом гуляли на дитячому майданчику, різного ставлення до старших та молодших дітей ніколи не бачила, всі діти ОСОБА_13 завжди були доглянуті.

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_24 , яка є сусідкою. Сім`ю ОСОБА_13 може описати як дуже спокійну та тиха, ніяких сварок ніколи не було. Спочатку з`явились дівчата ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . Діти були привітні, доглянуті, нагодовані. Через деякий час з`явились власні діти. Родину може охарактеризувати лише з позитивного боку. Різниці у ставленні до дітей з боку батьків не помічала.

В судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_25 . Знає ОСОБА_26 з 2014 року по волонтерській діяльності. Може вказати, що ОСОБА_5 більш весела, ОСОБА_9 більш мовчазна. Свідок ніколи не бачив, щоб дітей карали, батько та мати однаково ставилися до дітей. Характеризує родину з позитивного боку.

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_27 , яка вказала, що є незалежним психологом та на прохання адвоката Супруна І. І. зробила незалежний психологічний висновок відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_9 . Вказала, що дівчата є прийомними, мають негативний досвід раннього дитинства. Поведінка ОСОБА_5 в цілому адекватна віку, проте помітна напруга, дитина кусає губи, нігті, уникає прямого зорового контакту. Має високий рівень тривожності, страх втратити сім`єю, легкі депресивні прояви. Має прихильність до матері та батька.

Поведінка ОСОБА_9 відкрита, добрий контакт, відповідає охоче, емоційно більш зріла за ОСОБА_5 . Має підвищену напругу, емоційна прив`язаність до прийомних батьків збережена. Обидві дитини трішки схильні до самопошкодження. На питання суду свідок вказала, що застосування до дітей тілесних методів виховання є неприпустимим в сучасній сім`ї. Як метод виховання можлива лише бесіда.

В судовому засіданні в присутності практичного психолога кризового центру «Довіра» ОСОБА_28 було опитано неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Неповнолітня ОСОБА_3 повідомила суду, що проживала з батьками, сестрою ОСОБА_9 , молодшою сестрою та братом. В квартирі їй виділена окрема кімната. Обидва з батьків проявляють турботу про неї, якщо хворіла, батько водить до лікаря, мама доглядала дома. У вересні 2025 року класний керівник ОСОБА_29 помітила синці на кінцівках ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , у зв`язку з чим їх оглядав у школі лікар. ОСОБА_5 пояснила, що синці були отримані в результаті ігри між нею та сестрою ОСОБА_9 . Останні шість місяців ОСОБА_5 перебувала у лікарських установах та у бабусі, окремо від батьків. Школу не відвідувала, тому що не має бажання. На питання суду ОСОБА_5 відповіла, що після їх відібрання від батьків органом опіки, батьки не мали можливості навідувати її та сестру. Після визначення судом графіку побачень, обидва батьки разом з молодшими дітьми ОСОБА_15 та ОСОБА_18 за присутності представника органу опіки та піклування приходять до них. Вказала, що батьки її ніколи не били, а про те, що батьки її карають лозиною та обмеженнями в їжі сказала, адже хотіла привернути до себе більше батьківської уваги. Підтвердила, що мав місце факт крадіжки грошей у батьків, які вони з сестрою витратили на купівлю чіпсів, батьки їм не дозволяють їсти шкідливу їжу, адже в них є проблеми з органами травлення. ОСОБА_5 зазначила, що хоче повернутися до дому до батьків та молодшої сестри та брата.

Неповнолітня ОСОБА_4 повідомила суду, що у неї дружні відносини з усіма членами родини. Обидва з батьків до неї добре ставилися. У вересні 2025 року вчитель хімії побачила на нозі дитини синці. На питання вчителя чи б`ють її батьки, ОСОБА_9 відповіла стверджувально, бо ображалась на батьків. Насправді синці з`явилися внаслідок ігор та тренування дзюдо. Підтвердила факт крадіжки грошей у батьків, які витратили на чіпси та шкідливу їжу, яку батьки не дозволяють їм споживати. Вказала, що батьки давали кармані кошти, коли вони у них були. Влітку їздили на річку, щосуботи в аквапарк. Під час перебування в закладі охорони здоров`я її відвідували батьки разом з молодшою сестрою ОСОБА_18 та братом ОСОБА_15 . ОСОБА_9 зазначила, що хоче повернутися до дому до батьків.

В судовому засіданні було досліджено відеофайл 2-2-e8efacb0-9e02-11f0-99cc-a1f9b527793f.mp4, поданий 01.10.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідачів адвокатом ОСОБА_31 . На цьому відеозаписі неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_9 розповідають, що 17.09.2025 під час їх опитування представниками школи, вони говорили не правду про батьків, що останні їх б`ють та принижують, через образу за те, що батьки змушували їх прибирати в кімнаті та мити посуд. Сказали, що синці вони отримали внаслідок ігри одна з одною. Також розповіли, що 22.09.2025 коли після занять в гімназії їх відібрали від сім`ї, представники гімназії закрили їх в окремій кімнаті та під психологічним тиском переконали, що не треба повертатися до дому, а необхідно з представниками органу опіки поїхати до медичного закладу.

Також в судовому засіданні було досліджено відео від 23.09.2025 ім`я файла: 2-2-1179ad10-9e04-11f0-8fea-47164f7e55ea.mp4 поданий 01.10.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідачів адвокатом В`язовим В. В. На цьому відео ОСОБА_5 та ОСОБА_9 вказують, що не хочуть їхати до м. Мукачеве, а хочуть залишитись з мамою та батьком.

З наданих в судовому засіданні учасниками справи пояснень, судом встановлено, що після постановлення судом ухвали від 26.01.2026 про визначення способу спілкування з дітьми, батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 регулярно відвідували дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , привозили необхідні речі, що на думку суду, свідчить про бажання відповідачів продовжувати здійснювати батьківські обов`язки відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . Діти охоче йшли з ними на контакт.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував факт фізичного покарання дітей, наголошував на тому, що це є маніпуляцію з боку працівників гімназії, де навчаються діти. Також заперечив обмеження в харчуванні ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . Зауважив, що їм дійсно не можна споживати деякі продукти, що пов`язано з дотриманням харчової дієти. Діти ж в силу свого сприйняття та бажання споживати солодощі, чіпси, копченості, могли це сприймати як обмеження.

Відповідач ОСОБА_2 також заперечила факт застосування фізичного покарання дітей. Підтвердила, що ОСОБА_5 та ОСОБА_9 мають медичні обмеження щодо харчової дієти, деякі продукти їм дійсно не рекомендовано до вживання. В цілому раціон ОСОБА_5 та ОСОБА_9 такий самий як у всієї родини.

Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні питання між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав тощо.

Згідно з п.п. 2-5 ч.1 ст.164 СК України, суд може постановити таке рішення у випадку, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Відповідно до роз`яснень пунктів 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 170 СК України у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.

Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява від 18 грудня 2008 року № 39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції.

Європейський суд у своєму рішенні у справі «Гаазе проти Німеччини» (заява від 08 квітня 2004 року № 11057/02) зазначив, що згідно з усталеною прецедентною практикою суду, взаємне почуття втіхи батьків і дитини від того, що вони постійно перебувають разом, становить важливий елемент сімейного життя, тому національні заходи, що перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке захищається статтею 8 Конвенції.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).

З огляду на зазначене, судом відзначається, що підставою відібрання дитини та позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім`ї небезпечної для дитини обстановки: її життя, здоров`я і морального виховання.

Разом з тим ч. 3 ст. 170 СК України встановлено, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Аналізуючи доводи позивача, заперечення відповідачів, щодо позовних вимог, щодо підстав для відібрання дітей від батьків та позбавлення батьківських прав в частині наявності загрози здоров`ю та життю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у випадку залишення останніх з батьками, суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо незастосування до них фізичних заходів виховання батьками, наданих під час розгляду справ. Ці пояснення спростовуються поясненнями дітей наданими під час їх відібрання від батьків у вересні 2025 року, поясненнями дітей наданими під час медичного огляду 19 вересні 2025 року, висновками судово-медичних експертиз від 24.09.2025, долучених та досліджених у цій справі, а також поясненнями батька ОСОБА_1 , зафіксованими на досліджених у судовому засіданні відеозаписах за 19-22 вересня 2025 року. Проте суд зазначає, що ці обставини мали місце на момент подання позову до суду, натомість під час розгляду справи, що встановлено дослідженими в судовому засіданні доказами, поясненнями учасників справи та думки дітей, суттєво змінилися.

Суд вважає, що сам факт звернення позивача до суду з позовом до відповідачів про позбавлення батьківських прав та невідкладне вилучення дітей із сім`ї є достатнім стимулюючим заходом щодо спонукання відповідачів змінити ставлення до виховання дітей, піклування про їх фізичний і духовний розвиток, спілкування з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі та більш активної участі батьків у їх вихованні. Що й було встановлено судом на час розгляду справи та ухвалення рішення.

Позивачем за первісним позовом не було надано суду доказів того, що виправити дану ситуацію можливо лише шляхом застосування такої крайньої міри як відібрання дітей у батьків та позбавлення їх батьківських прав.

При цьому, під час судових засідань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 бажали повернути дітей, усвідомили можливі недоліки у вихованні дітей та тих обставин, які призвели до відібрання у них дітей.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані її сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Таким чином, з наданих учасниками справи та досліджених в судовому засіданні доказів суд встановив, що станом на день вирішення питання про позбавлення батьківських прав, а також вирішення питання про визнання незаконним розпорядження голови адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про відібрання дітей та повернення дітей батькам відсутні підстави позбавлення батьківських прав та для подальшого відібрання дітей.

Суд виходить із того, що ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» закріплено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Пунктом 1 ст. 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

За змістом ст. ст. 151, 163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.

Позбавлення батьківських прав та відібрання дітей від батьків має бути наслідком невиконання батьківських обов`язків або їх неналежного виконання, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я та морального виховання.

Суд виходить з того, що найкращим для неповнолітньої ОСОБА_3 та малолітньої ОСОБА_4 , яким на час розгляду справи виповнилося 14 та 13 років відповідно, є їх проживання в рідній сім`ї. Більш того, відібрання дітей у батьків при встановлених під час судового розгляду конкретних обставинах, що існують на даний час, не відповідає інтересам дітей.

Суд також враховує, що поведінка відповідачів змінилась, вони зробили для себе висновки, бажають і надалі виконувати батьківські обов`язки, мають любов до своїх доньок, і демонструють своїм ставленням дійсне бажання жити з дітьми та опікуватись про них.

Порівнюючи вагомість тих обставин, на які як на підставу для відібрання дітей посилається позивач, і вагомість психологічного аспекту відібрання, враховуючи особу і поведінку відповідачів, а також враховуючи, що відібрання дітей від батька та матері може бути застосовано лише як крайня міра, коли без відібрання не можна усунути загрозу для життя та здоров`я дитини у інший спосіб, то при наданих доказах і при вставлених судом конкретних обставинах, - суд не вбачає підстав для позбавлення батьківських прав та відібрання малолітньої ОСОБА_4 та неповнолітньої ОСОБА_3 у батька ОСОБА_1 та матері ОСОБА_2 на даний час та вважає, що таке відібрання не відповідатиме інтересам дітей, на підставі чого відсутні підстави для задоволення первісного позову.

Так само не підлягає задоволенню і вимога позивача про стягнення з відповідачів аліментів на користь тих осіб або установ, в яких перебувають на утриманні діти, оскільки відмова в задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав є підставою для відмови в задоволенні похідної вимоги - стягнення аліментів.

Стосовно вимог зустрічного позову про визнання незаконним розпорядження голови адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради Олега Денисенка № 202-р від 22.09.2025, суд зазначає, що з урахуванням досліджених в матеріалах справи доказів у відповідача за зустрічним позовом були наявні підстави для вжиття заходів щодо захисту прав дітей. Суд також доходить висновку, що з урахуванням характеру інформації отриманої від навчального закладу, яка підтверджувалась медичними висновками за результатами огляду дітей 19.09.2025, первісними поясненнями дітей 17-22.09.2025, адміністрація Новокодацького району Дніпровської міської ради як орган опіки та піклування 22.09.2025 прийняла законне рішення № 202-р в межах своєї компетенції. Отже в цій частині зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню.

Разом з цим, оскільки з моменту відібрання дітей від батьків відпали підстави для такого відібрання, вимога про повернення батькові ОСОБА_1 та матері ОСОБА_2 малолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до пп. 5 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала. З урахуванням вказаної норми суд допускає негайне виконання рішення суду в частині повернення дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батькам.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в задоволенні позову на позивача.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки зустрічний позов було задоволено частково, відповідно з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 150-155, 164, 170, 171 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 229, 258, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про визнання розпорядження незаконним та повернення дітей - задовольнити частково.

Зобов`язати адміністрацію Новокодацького району Дніпровської міської ради як орган опіки та піклування повернути батькові ОСОБА_1 та матері ОСОБА_2 малолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Допустити негайне виконання рішення суду в частині повернення дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батькам.

Стягнути з Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за зустрічним позовом у сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок).

Стягнути з Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір за зустрічним позовом у сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок).

В іншій частині зустрічного позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Скорочене судове рішення проголошено в судовому засіданні 27.04.2026.

Повний текст рішення суду складено 06.05.2026.

Інформація про учасників справи:

Позивач за первісним позовом: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 44152814, адреса: пр. Сергія Нігояна, 77, м. Дніпро, 49064.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач за зустрічним позовом: адміністрація Новокодацького району Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 44152814, адреса: пр. Сергія Нігояна, 77, м. Дніпро, 49064..

Представник відповідачів за первісним позовом: адвокат В`язовий Вячеслав Вікторович. РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: вул. Королеви Єлізавети ІІ, буд. 16, офіс 1, м. Дніпро.

Представник відповідачів за первісним позовом: адвокат Супрун Ігор Іванович, адреса: вул. Королеви Єлізавети ІІ, буд. 16, офіс 1, м. Дніпро.

Суддя Денис ГРОНА