Решение № 136338419, 07.05.2026, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 07.05.2026

Справа № 501/387/26

2/501/1236/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДП «Моноліт-Сервіс»

до

відповідача ОСОБА_1

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг

ухвалив рішення про наступне та

В С Т А Н О В И В:

1. Виклад позиції позивача.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю ДП «Моноліт-Сервіс» 26.12..2025 звернувсядо суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, згідно якого просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДП «Моноліт-Сервіс» (код ЄДРПОУ 43655153) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з вересня 2023 року по грудень 2025 року в сумі 26 504,58 грн., 2 296,71 грн. інфляційних втрат, 729,57 грн. 3% річних та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 та споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території та постачання теплової енергії, які надаються позивачем.

В період з вересня 2023 року по грудень 2025 року відповідачу відповідно до наказу ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» №5/п від 01.09.2023 «Про прийняття на обслуговування будинків» надавалися послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Однак відповідач отримані послуги не сплатив внаслідок чого за період з вересня 2023 року по грудень 2025 року утворилась заборгованість в сумі 26 504,58 грн.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Представник відповідача 23.04.2026 надав до суду відзив на позов, просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що:

- матеріали справи не містять доказів надсилання позивачем відповідачу примірнику договору №21А/2003;

- відповідач не був належним чином повідомлений про проведення зборів співвласників багатоквартирного будинку про укладення договору з позивачем, як управителем;

- відповідач не є підписантом додаткової угоди;

- позивачем не доведено факт приєднання відповідача до Договору;

- доводи позивача про фактичне споживання відповідачем послуг носять припущений характер і не підтверджені належними доказами;

- розрахунок заборгованості не підкріплений належним комплексом первинних документів, на підставі яких можна було б перевірити кожне окреме нарахування, період, тариф, і т.і.;

- наявність в матеріалах справи рішень виконавчого комітету та накази позивача не є достатньою підставою для задоволення позову, тощо.

Представник позивача 01.05.2026 надав до суду відповідь на відзив, просить суд задовольнити позов.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 04.02.2026 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.82).

Ухвалою судді від 05.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.85-86).

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).

Між ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» та відповідачем встановились договірні відносини з приводу надання послуг з управління багатоквартирним будинком шляхом проведення голосування загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку (а.с.70-71) та договором про надання послуги з управління багатоквартирного будинку від 01.09.2023 (а.с.58-67).

В період з вересня 2023 року по грудень 2025 року відповідачу відповідно до наказу ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» 35/п від 01.09.2023 «Про прийняття на обслуговування будинків» надавалися послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Однак відповідач отримані послуги не сплатив внаслідок чого за період з вересня 2023 року по грудень 2025 року утворилась заборгованість в сумі 26 504,58 грн. (а.с.30-33).

ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» є виробником теплової енергії, що підтверджується ліцензією (а.с.26).

Рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради №308 від 24.10.2023 встановлено ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» тарифи на теплову енергію, її виробництво, постачання та послуги з постачання теплової енергії (а.с.27-28).

Наказом ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» від 01.11.2023 №8/п, встановлено з 01.11.2023 ціну за абонентське обслуговування в розмірі 38,07 грн. на одного абонента в місяць, в будинках котрі обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» за адресами: Парусна,,,, …вул.Радісна, 21,21 А (а.с.36).

02.04.2024 між ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» та співвласниками ухвалено додаткову угоду №21А до Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (а.с.68-69).

ІV. Оцінка Суду.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п.6, 13 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п.5 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово- комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений статтею 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Нормами ст. ст.525, 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.ст.319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, обов`язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг покладається на власника квартири.

З матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).

Між ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» та відповідачем встановились договірні відносини з приводу надання послуг з управління багатоквартирним будинком шляхом проведення голосування загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку (а.с.70-71) та договором про надання послуги з управління багатоквартирного будинку від 01.09.2023 (а.с.58-67).

В період з вересня 2023 року по грудень 2025 року відповідачу відповідно до наказу ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» 35/п від 01.09.2023 «Про прийняття на обслуговування будинків» надавалися послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Однак відповідач отримані послуги не сплатила внаслідок чого за період з вересня 2023 року по грудень 2025 року утворилась заборгованість в сумі 26 504,58 грн. (а.с.30-33).

ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» є виробником теплової енергії, що підтверджується ліцензією (а.с.26).

Рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради №308 від 24.10.2023 встановлено ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» тарифи на теплову енергію, її виробництво, постачання та послуги з постачання теплової енергії (а.с.27-28).

Наказом ТОВ «ДП «Моноліт-Сервіс» від 01.11.2023 № 7 з 01.11.2023 введено в дію тарифи на теплову енергію, її виробництво, постачання та послуги з постачання теплової енергії в будинках, котрі обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» за адресами: Парусна…., Радісна 21, 21А (а.с.35).

Наказом ТОВ «ДП «Моноліт-Сервіс» від 01.11.2023 № 8/п, встановлено з 01.11.2023 ціну за абонентське обслуговування в розмірі 38,07 грн на одного абонента в місяць, в будинках котрі обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» за адресами, в тому числі по вул. Радісна, 21, АДРЕСА_3 (а.с.36).

Наказом ТОВ «ДП «Моноліт-Сервіс» від 17.11.2023 №9/п, затверджено початок опалювального періоду - 17.11.2023 в будинках 9 мікрорайону, котрі обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» за адресами, в тому числі по Радісна, 21, АДРЕСА_3 (а.с.34).

Наказами ТОВ «ДП «Моноліт-Сервіс» від 20.12.2024 №14/п, від 25.11.2025 №21/п розпочато опалювальний період (а.с.38-39).

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою КМУ №1022 від 08.09.2021 внесено зміни до Постанови Кабінету міністрів Про затвердження правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії № 830 від 21.08.2019 року, у тому числі, щодо публічних договорів приєднання.

Відповідно до ч.5. ст.13 Закону, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

29.09.2023 року на офіційному веб-сайті Чорноморської міської територіальної громади опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії з ТОВ «ДП «Моноліт-Сервіс» (а.с.22-23, 24). Тобто цей договір є публічним договором приєднання.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт надання теплопостачання в житловому приміщенні відповідача в спірному періоді є підтвердженим та доведеним.

Таким чином, ці послуги у зазначений період надавалися позивачем, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідач до ТОВ «ДП «Моноліт-Сервіс» не звертався.

Пунктом 7 ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг; плати за абонентське обслуговування.

Відповідно до п.32 «Правил надання послуг з постачання теплової енергії», які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (далі - Правила), плата, за послуги розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Згідно розрахунку заборгованості за опалення, особовий рахунок № НОМЕР_1 , власник ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , опалювальна площа 72,90 кв.м. за період з вересня 2023 року по грудень 2024 року загальний борг станом на 01.01.2026 складає 26 504,58 грн. (а.с.30-33).

Цивільне судочинство здійснюється за засадах змагальності (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, суд приходить до висновку, що заявлені ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії підлягають частковому задоволенню, зважаючи на площу квартири.

Відповідно розмір заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період вересня 2023 року по грудень 2024 року становить 26 504,58 грн, враховуючи двоставкові тарифи на послуги з постачання теплової енергії, що встановлені рішенням Виконавчого комітету Одеського району Одеської області від 24.10.2023 року №308, опалювальну площу квартири 72,90 кв.м. та вартість спожитої енергії 1 кв.м. опалювальної площі за період з вересня 2023 року по грудень 2025 року згідно тарифів, встановленими наказом по ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування та актами про обсяги спожитої теплової енергії будинку.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не спростовано надання йому комунальних послуг ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс», також не надано доказів надання комунальних послуг неналежної якості, тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.

Також, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми інфляційного збільшення в сумі 2 296,71 грн., 3% річних в сумі 729,57 грн. з наступних підстав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц вказала, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 16.12.2015 у справі №6-2023цс15, а також аналогічного правового висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 по справі №712/8916/17 встановлено, що за відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на те, що відповідачами прострочено виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинен сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 552, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником зобов`язання, його борг складає: основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Таким чином, в ході розгляду справи, судом перевірена наявність відповідних підстав для стягнення з відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, інфляційних нарахувань та 3% річних, які наведено позивачем у позові (а.с.6-13).

Доказів, в розумінні ст.ст.77, 78 ЦПК України, щодо неправильності складеного позивачем розрахунку заборгованості відповідачем до суду не надано, відтак, розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, даний позов підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем при подачі позову до суду сплачено 3028,00 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача у зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі.

З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДП «Моноліт-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДП «Моноліт-Сервіс» (код ЄДРПОУ 43655153) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 26 504,58 грн., 2 296,71 грн. інфляційних втрат, 729,57 грн. 3% річних та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Чорноморського міського

суду Одеської області М.І.Петрюченко