Решение № 136338348, 07.05.2026, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №243/10205/24

Провадження по справі №2/498/188/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року с-ще. Велика Михайлівка Одеська область

Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Чернецької Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Гонтаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в с-ще. Велика Михайлівка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2025 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області за підсудності надійшов позов акціонерного товариства комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Обгрунтовуючи свої вимоги тим що, 14.02.2020 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту, власноруч підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив умови кредиту. На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку номер НОМЕР_1 строком дії 03/23. В подальшому відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: кредитна картка номр- НОМЕР_2 , строком 03/23; кредитна картка номер НОМЕР_3 , строком 05/24. В процесі користування рахунком відбулась зміна відсоткової ставки -36,0%.. відповідач користувався кредитним лімтом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував вдсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобо`язнь за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 17.11.2024 року має заборгованість 113 177,84 грн., яка складається з: 1000 323,37 грн. заборгованість за тілом кредиту; 12 854,47 грн.- заборгованість за простроченими відсотками. Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, але надала суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила розглядати справу у її відсутність. Також зазначила, що у разі відсутності відповідача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення повідомлення у додаток «Viber», яке доставлено 16.03.2026.

Представник відповідача адвокат Мураховський І.В. також у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді на його електронну скриньку. Направив 4 рази клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи це неможливістю прибуття в судове засідання, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, суду не надав.

Розглянувши зазначене клопотання про відкладення розгляду справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

Суд зазначає, що ця цивільна справа розглядається у суді протягом тривалого часу, розгляд справи було неодноразово відкладено у зв`язку із неявкою відповідача та за клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи, а тому суд розцінює клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, як затягування розгляду справи, та не вбачає підстав для його задоволення.

Крім того, ані відповідач, ані його представник відзиву на позов не подали, будь-яких доказів не надали, хоча мали для цього достатньо часу.

При цьому,відповідач ОСОБА_1 також зловживаючи своїми процесуальними правами у судове засідання не з`являється та повідомляє суд через адвоката про те що знаходиться за кордоном на лікуванні, але доказів з відповідним перекладом медичної документації до суду не надали.

Разом з тим, не зважаючи на обставини неможливості особистої присутності відповідача та її представника в судовому засіданні, суд зауважує, що вони не позбавлені були права, відповідно до положень чч. 1-3ст.212ЦПК України, приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Зважаючи на викладене, враховуючи необхідність розгляду справи у розумні строки, суд оцінює процесуальну поведінку відповідача та її представника відповідача як зловживання процесуальними правами, тому не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи і вважає можливим вирішити спір за відсутності належним чином повідомлених учасників процесу на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 1ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку б/н від 14.02.2020 між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є позивач АТ КБ «Приватбанк», укладено кредитний договір.

Вказану заяву про приєднання до умов та правил надання послуг ОСОБА_1 було підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

Згідно матеріалів справи вбачається, що на підставі укладеного Договору ОСОБА_1 отримав наступні кредитні картки: НОМЕР_1 (дата відкриття 14.02.2020, термін дії 03/23 MasterCard Platinum), НОМЕР_2 ( дата відкриття 20.04.2021, термін дії 03/23, MasterCard Platinum), НОМЕР_3 ( дата відкриття 24.05.2021, термін дії 05/24 MasterCard World Black Edition) з процентною ставкою 37,2 % річних, в процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки-36,0%.

14.02.2020 відповідач підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами, але відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 17.11.2024 виникла заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 113 177,84 грн., з яких: 100 323,37 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12 854,47 заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Позивач, посилаючись на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України, зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

А тому, з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З моменту отримання кредиту відповідач допускав порушення умов повернення грошових коштів, оскільки не здійснював платежів, передбачених договором та достатніх для погашення її договірних зобов`язань з оплати кредиту та процентів за його користування.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 14.02.2020 у відповідача станом на 17.11.2024 внаслідок порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань та несвоєчасною сплатою належних платежів утворилася заборгованість у розмірі 113 177,84 грн., з яких: 100 323,37 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12 854,47 заборгованість за простроченими відсотками.

Таким чином,суд приходить до висновку,що до стягнення з ОСОБА_1 підлягає заборгованість за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками за договором б/н від 14.02.2020 у загальному розмірі 113 177,84 грн.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути понесені позивачем судові витрати в сумі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263-265, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ заборгованість за кредитним договором №б/н від 14.02.2020 року у розмірі 113 177,84 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 07 травня 2026 року.

Суддя Н.С. Чернецька