Постановление суда № 136336667, 06.05.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

06.05.2026

Справа № 708/237/26

Провадження № 4-с/696/3/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Степановій Н.В.,

приватного виконавця Недоступа Д.М.,

представника стягувача Колісника М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на дії і рішення приватного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд і зі скаргою на дії і рішення приватного виконавця, яку обґрунтовував наступним. На виконанні приватного виконавця Недоступа Д.М. перебуває зведене виконавче провадження № 80307441 з виконання двох виконавчих листів № 708/450/22 від 21.07.2023 року. 23 лютого 2026 року ОСОБА_1 отримав дві постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 лютого 2026 року - № 80306197 про стягнення коштів за електричну енергію на суму 11 587 грн. 04 коп. та № 80306051 про стягнення судових витрат на суму 2 481 грн. Також, 25 лютого 2026 року при ознайомленні з матеріалами справи йому стало відомо про існування і інших постанов приватного виконавця. Разом з тим, у виконавчому листі дані про стягувача були зазначені як ПАТ «Черкасиобленерго» в особі Чигиринської філії ВКП «Черкаській районні енергетичні мережі» код ЄДРПОУ 25204599, вул. Гайдамацька, 69 м. Чигирин Черкаської області, тоді як у постановах приватного виконавця стягувачем було вказано АТ «Черкасиобленерго» код ЄДРПОУ 22800735, вул. Гоголя, 285 м. Черкаси. Вважав, що відбулась самовільна зміна стягувача у виконавчому провадженні, тоді як приватний виконавець не мав права розпочинати виконавчі дії з огляду на таке розбіжності даних про стягувача, які містяться і в заяві про відкриття виконавчого провадження. Вважав, що виконавчі документи не відповідали вимогам пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». За твердженням скаржника, приватний виконавець при відкритті виконавчого провадження не мав права вказувати в процесуальних документах дані про стягувача інакші, ніж ті, що стосувалися даних щодо ПАТ «Черкасиобленерго» в особі Чигиринської філії ВКП «Черкаській районні енергетичні мережі» код ЄДРПОУ 25204599, вул. Гайдамацька, 69 м. Чигирин Черкаської області, так як постановою Черкаського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року при перегляді ухвали суду першої інстанції було відмовлено у заміні стягувача на АТ «Черкасиобленерго» код ЄДРПОУ 22800735, вул. Гоголя, 285 м. Черкаси. Такі дії приватного виконавця призвели до стягнення грошових коштів з рахунку скаржника через незаконні постанови. Просив визнати дії приватного виконавця Недоступа Д.М. щодо прийняття до виконання виконавчих листів № 708/450/22 від 21.07.2023 року та відкриття на їх підставі виконавчих проваджень від 19 лютого 2026 року № 80306197 про стягнення коштів за електричну енергію на суму 11 587 грн. 04 коп. та № 80306051 про стягнення судових витрат на суму 2 481 грн., з похідними від них постановами протиправними; скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень, про стягнення коштів, арешт коштів та автомобіля боржника; постановити окрему ухвалу про надання правової оцінки діям приватного виконавця; зобов`язання приватного виконавця повернути кошти скаржнику; визнати виконавчі листи такими, що не підлягають виконанню; стягнути з приватного виконавця на користь скаржника понесені витрати на суму 737 грн.

Ухвалою суду від 16 березня 2026 року скаржнику відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення розгляду скарги шляхом зупинення стягнень у виконавчих провадженнях.

В судове засідання скаржник неодноразово не з`являвся, хоча йому була надана процесуальна можливість приймати участь в судових засідання, в тому числі за допомогою відео конференції з іншим судом за місцем перебування. Так як скаржник доказів поважності неявки в судове засідання не надав, суд вважав, що його неявка не перешкоджала слуханню скарги.

Представник стягувача Колісник М.І. заперечував проти задоволення скарги. Пояснив, що скаржник намагається видати внутрішні організаційні зміни стягувача за факт відсутності суб`єкта права. Розбіжності в даних про стягувача в окремих обґрунтовував повноваженнями приватного виконавця згідно статті 18 та 26 Закону України «Про виконавче провадження», за яким він як приватний виконавець самостійно перевіряє пред`явлений виконавчий документ, а вказаний у виконавчих документах код ЄДРПОУ стягувача дозволяв однозначно ідентифікувати його, так як ідентифікація стягувача за кодом ЄДРПОУ як юридичної особи є вищою за пріоритетом , ніж застаріла назва філії. Скаржник не заперечував наявності боргу перед стягувачем, як і існування рішення суду про відповідне стягнення коштів з нього, а тому підстав для визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню та скасування прийнятих процесуальних рішень приватним виконавцем не має.

Приватний виконавець Недоступ Д.М. просив в задоволенні скарги відмовити, так як в ході прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження за виданими виконавчими листами за кодом ЄДРПОУ 25204599 у відповідному реєстрі не було виявлено відомостей про Чигиринської філії ВКП «Черкаській районні енергетичні мережі». Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України №1404-VІІІ стягувачем є саме юридична особа, а ст. 95 ЦК України передбачає, що філія не є юридичною особою. Постанова Черкаського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року, на яку посилається скаржник як на підставу своїх вимог, підтверджує зміни в організаційній структурі АТ «Черкасиобленерго» код ЄДРПОУ 228000735 за якими Чигиринська філія АТ була приєднана до ВСП «Смілянські енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго». В повноваження виконавця віднесено питання прийняття рішення про зміну назви сторони виконавчого провадження., а тому підстав для визнання його дій протиправними не вбачається.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, виходить з такого.

Питання, пов`язані зі зверненням судового рішення до виконання, вирішує суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 431 ЦПК України).

Суд виходить з того, що вимоги скарги фактично зводяться до оспорення можливості приватного виконавця самостійними рішеннями приймати зміни у назвах сторін виконавчого провадження, що скаржник пов`язує з необхідністю визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, з подальшими іншими наслідками на які вказує скаржник.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Норма ч. 2 ст. 432 ЦПК України має чітку конструкцію й передбачає, що у разі якщо виконавчий лист було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.

Зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Слід зазначити, що розділ VI ЦПК України стосується лише примусового виконання судових рішень, тобто у разі звичайної реалізації судових рішень втручання органів державної виконавчої служби не відбувається.

В справі, що розглядається приватний виконавець діяв у спосіб, передбачений статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження», так як в ході перевірки виконавчих листів було виявлено зміни в організаційній структурі АТ «Черкасиобленерго» код ЄДРПОУ 228000735, за якими Чигиринська філія АТ (що була вказана стягувачем у документах) була приєднана до ВСП «Смілянські енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року зазначено, що в даному випадку має місце саме зміна найменування сторони виконавчого провадження, без потреби у заміни сторони у виконавчому провадженні. У зв`язку з тим, що тільки заміна сторони у виконавчому провадженні відбувається через судовий розгляд, приватний виконавець не позбавлений можливості прийняти свої процесуальні рішення про прийняття зміни найменування стягувача.

В даному випадку право приватного виконавця на прийняття зміни найменування сторони виконавчого провадження не тягне за собою визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, так як причини для такого перелічені вище і даний випадок до них не відноситься.

В інакшому випадку існувала б перепона у завершенні судового провадження та реалізації права на суд, гарантоване Конвенцією, про що вказано у постанові Верховного Суду від 22 березня 2017 року по справі № 755/6665/15-ц.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали скарги не містять даних і доказів, які б вказували не необхідність визнання дій приватного виконавця протиправними, так як підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню відсутні. У зв`язку з таким, відсутні підстави для скасування інших перелічених у скарзі прийнятих постанов виконавця та повернення коштів як для похідних вимог скарги від вимог про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, а тому в задоволенні скарги в цілому слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.430, 431, 447-451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на дії і рішення приватного виконавця відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарги подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя В.В. Шкреба