Решение № 136336245, 07.05.2026, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 2-о/557/27/2026

Справа 557/132/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року с-ще Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

судді Оленич Ю.В.,

присяжних Івасюка А.П., Кирилюк К.В.,

секретар судового засідання Дацюк І.С.,

номер справи 557/132/26,

учасники справи:

заявниця ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_4 , яка подана в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оголошення фізичної особи померлою,

за участю представника заявниці Куль І.В.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст вимог та позиції учасників справи

У лютому 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Куль І.В. звернулася до суду із вказаною вище заявою, у якій просить:

-оголосити померлим військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , начальника їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ;

-днем смерті (загибелі) громадянина України, військовослужбовця ОСОБА_5 вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-визнати, що смерть (загибель) військовослужбовця ОСОБА_5 настала під час виконання ним обов`язків військової служби в районі н.п. Соледар Бахмутського району Донецької області (місце смерті) та пов`язана із захистом Батьківщини, участю у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_5 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , де відповідно до витягу із наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 16 листопада 2022 року № 264 був зарахований до списків частини та призначений начальником їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

З 14 січня 2023 року зв`язок з ОСОБА_5 обірвався.

У лютому 2023 року ОСОБА_1 отримала сповіщення № 01/3/565 від 04 лютого 2023 року про те, що її чоловік, старший сержант ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 14 січня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Соледар Донецької області.

У зв`язку із зникненням чоловіка ОСОБА_1 неодноразово зверталася до військової частини НОМЕР_1 та інших органів військового управління, в поліцію та інші установи щодо пошуку безвісти зниклого чоловіка, проте на час подання заяви інформація про місцезнаходження ОСОБА_5 відсутня.

Військовою частиною НОМЕР_1 надано Акт службового розслідування, за результатами якого встановлено, що «Відповідно до витягу із журналу бойових дій НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 № 20 від 01 жовтня 2023 року на виконання бойового розпорядження командира ТГр «Соледар» від 02 січня 2023 року № 1314/4/9/31Т особовий склад НОМЕР_2 стрілецького батальйону НОМЕР_3 отбр виконував бойові завдання та приймав участь у бойових діях на напрямку Соледар, Слов`янськ, в районі н.п. Соледар Донецької області. Під час обстрілу позицій 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону 4 отбр в н.п. Сіль (залізнична станція Сіль) Донецької області з мінометів та стрілецької зброї здійснено штурм позицій переважаючим складом противника, в ході якого були втрати серед особового складу НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . Встановлено, що в ході бойових дій 14 січня 2023 року близько 19 години військовослужбовці 2 стрілецького батальйону частини НОМЕР_1 зникли безвісти. Старший сержант ОСОБА_5 , начальник їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 - зник безвісти».

06 лютого 2023 року були внесені відомості до ЄРДР № 12023181080000032 за фактом зникнення безвісти ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та розпочате досудове розслідування.

Окрім того, ОСОБА_1 видано витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин про те, що ОСОБА_5 вважається зниклим безвісти, та за результатами розгляду звернення до «Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими» стосовно військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 стало відомо, що ОСОБА_5 включено до реєстру «Національного інформаційного бюро», держателем якого є державне підприємство «Український національний центр розбудови миру». До Координаційного штабу не надходило відомостей від «Міжнародного Комітету Червоного Хреста» або зі сторони російської федерації про перебування військовослужбовця у полоні, стану їх здоров`я та місця утримання. Об`єднаним центром в межах компетенції опрацьовано звернення стосовно військовослужбовця ОСОБА_5 та повідомлено, що в Об`єднаному центрі наявна інформація про факт зникнення ОСОБА_5 . Під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями офіційні відомості про місцезнаходження ОСОБА_5 , перебування його у полоні держави-агресора тощо на цей час Об`єднаним центром не отримувались.

Представник заявниці вказує, що факт загибелі військовослужбовця ОСОБА_5 необхідно вважати таким, який стався під час проходження служби в Збройних Силах України та пов`язаний з виконанням військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України, не пов`язаний з вчиненням кримінального та адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень, загибель наступила під час бойових дій із забезпечення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримуванні збройної агресії з боку збройних сил російської федерації поблизу н.п. Соледар, Бахмутського району Донецької області.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, м. Соледар, Соледарської міської територіальної громади, Донецької області окуповане з 25 січня 2023 року (код UA14020090010053316).

Таким чином, як зазначає представник, станом на момент звернення до суду з цією заявою від дня закінчення фактичних бойових дій на території ймовірної загибелі ОСОБА_5 минуло два роки, що надає процесуальну можливість суду оголосити фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України.

Як вказує представник, заявниця звертається до суду із заявою про оголошення ОСОБА_5 померлим з метою правового визнання державою та належного юридичного оформлення факту смерті ОСОБА_5 , виключення його із списків особового складу військової частини, виплати всіх належних виплат його родичам: одноразової грошової допомоги, грошового забезпечення військовослужбовця, оформлення спадщини, тощо.

20 лютого 2026 року до суду надійшли письмові пояснення представника ІНФОРМАЦІЯ_4 , зміст яких представник просить врахувати при ухваленні рішення та зазначає, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час відсутня за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме, прийняття такого рішення матиме можливі наслідки для заявника, а саме: виникнення права на відповідні пільги та компенсації, передбачені законом. Представник у своїх поясненнях зазначає, що воєнні дії мають територіальну і часову характеристику і джерелом офіційної інформації про такі характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Мінрозвитку від 28 лютого 2025 року № 376.

11 лютого 2026 року представник Міністерства оборони України надіслав пояснення, у яких зазначив, що відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Враховуючи поняття та визначення строків, що встановлені цивільним законодавством України, можна дійти висновку, що частина друга статті 46 ЦК України визначає строк, зі спливом якого особа може бути оголошена померлою. Цей строк може бути загальним (два роки), або спеціальним (шість місяців) і пов`язується з настанням відповідної події - моментом закінчення воєнних дій. Не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України. Тобто, строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Представник заінтересованої особи зазначає, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 376, згідно даних якого у м. Соледар Соледарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області (код запису UA14020090010053316) активні бойові дії завершились 24 січня 2023 року. Представник Міністерства оборони України просив врахувати зміст вищезазначених письмових пояснень при ухваленні рішення та розгляд справи провести за відсутності представника Міністерства оборони України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - адвокат Куль І.В. вимоги заяви підтримали, просили її задовольнити, з підстав зазначених у заяві.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні також підтримала вимоги заяви та просила їх задовольнити.

Представники Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про місце, час та дату розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Процесуальні дії у справі

11 лютого 2026 року - відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження, в порядку ч. 1 ст. 307 ЦПК України витребувано від відповідних організацій інформацію про наявність відомостей щодо ОСОБА_5

07 квітня 2026 року - задоволено клопотання представника заявниці про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

08 квітня 2026 року - до участі у справі в якості заінтересованих осіб залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , задоволено клопотання представника заявниці про приєднання до матеріалів справи доказів та про витребування доказів.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Заявниця ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_5 , про що свідчать дані свідоцтво про укладення шлюбу.

Зявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », що стверджується даними свідоцтв про народження останніх та свідоцтва про шлюб заінтересованої особи ОСОБА_2 .

За даними витягу із наказу командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 від 16 листопада 2022 року № 264 судом установлено, що старшого сержанта ОСОБА_5 було зараховано до списків військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення та допущено до тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою начальника їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , та наказано вважати таким, що приступив до виконання службових обов`язків.

У карті соціально-демографічного вивчення військовослужбовця старшого сержанта ОСОБА_5 у графі сімейний стан вказано «одружений», дружина ОСОБА_1 , дочка - ОСОБА_2 .

За час виконання посадових обов`язків начальника їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 старший сержант ОСОБА_5 зарекомендував себе як відповідальний та дисциплінований військовослужбовець, який здатний швидко виконувати поставлені завдання, що стверджується даними службової характеристики на ОСОБА_5 .

Відповідно до даних сповіщення сім`ї № 01/3/565 від 03 лютого 2023 року, адресованого ОСОБА_1 , її чоловік, старший солдат ОСОБА_5 , зник безвісти 14 січня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Соледар Донецької області.

Із наданих документів убачається, що службове розслідування з метою встановлення місцезнаходження військовослужбовців 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , уточнення причин і умов, що передували їх зникненню безвісті, розпочато 12 лютого 2024 року та закінчено 05 березня 2024 року.

У ході проведення службового розслідування, результати якого оформлено актом, що знаходиться в матеріалах службового розслідування від 05 березня 2024 року, встановлено, що 14 січня 2023 року військовослужбовці НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 виконували бойове розпорядження командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 02 січня 2023 року № 1314/4/9/3ІТ та приймали участь у бойових діях на напрямку Соледар, Слов`янськ в районі н.п. Соледар Донецької області. Під час обстрілу позицій 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 з мінометів та стрілецької зброї, здійснено штурм позицій переважаючим складом противника, в ході якого були втрати серед особового складу НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . Встановлено, що в ході бойових дій 14 січня 2023 року близько 19 години військовослужбовці НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , серед яких був і старший сержант ОСОБА_5 , начальник їдальні взводу МТЗ 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , зникли безвісти.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 480 від 07 березня 2024 року «Про результати службового розслідування» за результатами службового розслідування наказано вважати зникнення безвісти старшого сержанта ОСОБА_5 , начальника їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 таким, що сталося під час виконання обов`язків військової служби в районі бойових дій під час захисту Батьківщини, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, не пов`язане з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння; зарахувати до списку безвісти зниклих старшого сержанта ОСОБА_5 , начальника їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Даними витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20250411-00022736 від 11 квітня 2025 року стверджується, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 09 лютого 2025 року має статус учасника бойових дій безтерміново.

Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20230710-1124 від 10 липня 2023 року стверджується, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Рівненської області, Гощанського району, с. Горбаків зник безвісти за особливих обставин. Дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин 05 липня 2023 року. Відомості про кримінальне провадження або судову справу, в рамках якої проводиться розшук: 12023181080000032 від 06 лютого 2023 року.

З Виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, від 12 лютого 2026 року вбачається, що відомості щодо підтвердження перебування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у полоні від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста відсутні, інформація про стан здоров`я від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста щодо ОСОБА_5 відсутня, підтвердження про перебування ОСОБА_5 у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел відсутнє.

До того ж, згідно відповіді Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України № 34.5-зв-8786 від 22 жовтня 2025 року в Об`єднаному центрі наявна інформація про факт зникнення ОСОБА_5 . Зокрема зазначено, що під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями, відомості про місцезнаходження ОСОБА_5 , перебування його у полоні держави-агресора, тощо на цей час Об`єднаним центром не отримувалися.

За даними інформації Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 11 січня 2024 року відомості про ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внесені до реєстру Національного інформаційного бюро, держателем якого є державне підприємство «Український національний центр розбудови миру», до Координаційного штабу не надходили відомості від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування ОСОБА_5 в полоні, стану здоров`я та місця утримання.

Із відповіді державної прикордонної служби України № 19.5.1/12707-26-Вих від 19 лютого 2026 року слідує, що відомості про перетинання державного кордону України, лінії розмежування в межах з тимчасово окупованою територією України в період з 14 січня 2023 року по 10 годину 00 хвилин 19 лютого 2026 року громадянином України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в базі не виявлені.

Згідно інформації, наданої Головним управлінням ДПС у Рівненській області від 11 березня 2026 року за № 1679/5/17/00-19-03-04, згідно даних інтегрованих карток платника податків про сплату податків на рахунки, відкриті для сплати податків адміністративно-територіальних одиниць Рівненської області ОСОБА_5 у період з 14 січня 2023 року по 08 березня 2026 року наявна сплата земельного податку з фізичних осіб, яка, як установлено судом, була внесена заявницею на виконання податкових зобов`язань чоловіка.

За даними повідомлення Гощанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28 лютого 2026 року судом установлено, що при перевірці наявності актових записів відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян було виявлено актові записи: № 8 про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , складений 07 травня 1988 року народження; № 5 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та № 2 про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками яких є зниклий безвісти ОСОБА_5 та заявниця ОСОБА_1 .

Відповідно до запису акта про народження № 18 від 18 червня 1966 року батьками зниклого безвісти ОСОБА_5 зазначені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які померли, що стверджується даними свідоцтв про смерть серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 .

Згідно інформації СУ ГУНП в Донецькій області № 8890-2026 від 22 квітня 2026 року та № 10112-2026 від 29 квітня 2026 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023181080000032, розпочатому 06 лютого 2023 року СВ ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області за заявою доньки зниклого безвісти - ОСОБА_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом безвісти зниклого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , 12 червня 1966 року, здійснюється групою слідчих СУ ГУНП в Донецькій області. Вивченням матеріалів зазначеного кримінального провадження встановлено, що на даний час місцезнаходження ОСОБА_5 не встановлено, відомості про його загибель чи полон відсутні. Інформація про збіги за Електронним реєстром геномної інформації людини виділених ДНК-профілів доньки та сина зниклого безвісти з виділеними ДНК-профілями невпізнаних тіл з ДНДЕКЦ МВС України не надходила (висновки експертів № СЕ-19/118-23/1575-БД від 13 березня 2023 року та № СЕ-19/105-24/3047-БД від 20 вересня 2024 року).

Вважаючи, що достатніми є підстави для визнання факту зникнення ОСОБА_5 безвісти 14 січня 2023 року в ході виконання бойового завдання в районі н.п. Соледар, Бахмутського району Донецької області, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення чоловіка померлим із 14 січня 2023 року.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 та пунктом 5 частини другої статті293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 8 частини статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19.

Встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, яка загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошених громадянина померлим.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Наявні в матеріалах справи докази в сукупності свідчать про те, що 14 січня 2023 року військовослужбовець НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 виконував бойове розпорядження командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 02 січня 2023 року № 1314/4/9/3ІТ та приймав участь у бойових діях на напрямку Соледар, Слов`янськ в районі н.п. Соледар Донецької області, де під час обстрілу позицій 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 в н.п. Сіль (залізнична станція Сіль) Донецької області з мінометів та стрілецької зброї та здійснення штурму позицій переважаючим складом противника, в ході якого були втрати серед особового складу НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти. Зв`язок із військовослужбовцем відсутній, проведені пошукові заходи, спрямовані на встановлення його місцезнаходження, позитивного результату не дали.

Враховуючи викладене, ОСОБА_5 визнано зниклим безвісти у зоні бойових дій на ділянці місцевості в районі м. Соледар Донецької області. Інформація та документи відносно того, що ОСОБА_5 знаходиться у полоні або обліковується як загиблий (померлий), відсутні.

Надані докази у своїй сукупності не свідчать про смерть ОСОБА_5 , а лише про обґрунтоване припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 розглянула, зокрема, питання щодо початку відліку строку, передбаченого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.

Так, оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права. Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.

Також у цій постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309).

Так як Наказ № 309 втратив чинність, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 на території м. Соледар Соледарської міської територіальної громади велися активні бойові дії. Дата початку бойових дій 24 лютого 2022 року, дата завершення бойових дій 24 січня 2023 року. Отже, з дати завершення бойових дій має вираховуватись строк, визначений частиною другою статті46 ЦК України, так як відповідно до неї фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Таким чином убачається, що на території ймовірної загибелі ОСОБА_5 14 січня 2023 року активні бойові дії закінчилися 24 січня 2023 року і з цього часу минуло більше шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місцевості ймовірної загибелі чоловіка заявниці.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що застосування інституту оголошення особи померлою у цій справі відповідає принципу правової визначеності та засаді справедливості цивільного судочинства. З урахуванням обставин, за яких зник безвісти ОСОБА_5 , та які дозволяють з високою вірогідністю припускати факт його загибелі, що настала під час здійснення захисту Батьківщини, беручи до уваги строк, встановлений частиною другою статті 46 ЦК України, суд вважає можливим оголосити цю фізичну особу померлою від дня її вірогідної смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд наголошує, що оголошення ОСОБА_5 померлим сприятиме забезпеченню та утвердженню принципу правової визначеності як щодо статусу зниклого безвісти захисника держави, так і членів його сім`ї, які матимуть можливість реалізувати пов`язані з цим правовідносини, зокрема, але не виключно, із спадкуванням, соціальним забезпеченням.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Одночасно суд роз`яснює учасникам справи та іншим заінтересованим особам, що згідно частини першої статті48 ЦК України, частини першої статті309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 263-265, 293, 294, 308 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_4 , яка подана в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Горбаків Гощанського району Рівненської області, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , начальника їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , померлим від дня його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в наслідок загибелі під час виконання обов`язків військової служби в районі населеного пункту Соледар, Бахмутського району Донецької області, які пов`язані із захистом Батьківщини, участю у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Датою смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Горбаків Гощанського району Рівненської області, вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцем смерті - населений пункт Соледар, Бахмутського району Донецької області.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

-заявник ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

-заінтересовані особи: Міністерство оборони України, місцезнаходження: 03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 6, ЄДРПОУ 00034022; військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_8 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_9 ; ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 ; ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_11 .

Повне судове рішення складено 07 травня 2026 року.

Суддя Оленич Ю.В.

Присяжні Івасюк А.П.

Кирилюк К.В.