Постановление суда № 136335760, 06.05.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2-з/381/16/26

381/2756/26

Ухвала

Іменем України

06 травня 2026 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Самуха В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «УКРСИББАНК», третя особа: Національний банк України про визнання недійсним кредитного договору та визнання недійсними платіжних операцій, припинення нарахування процентів за кредитом, списання заборгованості,-

Встановив:

04 травня 2026 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АТ «УКРСИББАНК», третя особа: Національний банк України про визнання недійсним кредитного договору та визнання недійсними платіжних операцій, припинення нарахування процентів за кредитом, списання заборгованості.

Зі змісту заявлених позовних вимог слідує, що позивач заперечує наявність свого волевиявлення на укладення договору-анкети від 21 листопада 2025 року про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 99644129000.

Позивач посилається на те, що доступ до кредитних коштів був отриманим невідомими йому особами внаслідок вчинення шахрайських дій. Тому, за відсутності його волі та волевиявлення на укладення зазначеного договору, цей договір не може породжувати для нього правових наслідків та підлягає визнанню недійсним. У зв`язку із цим, має бути скасована нарахована заборгованість та поновлений стан коштів на рахунку, який існував до дати вчинення операцій, пов`язаних з незаконним отримання від імені позивача коштів іншими особами.

Разом із позовом було подано заяву про забезпечення позову. Зі змісту цієї заяви слідує, що необхідною є заборона АТ «УКРСИББАНК» нараховувати проценти, комісію, пеню та штрафні санкції за оспорюваним кредитним договором до набрання рішення суду законної сили. Також позивач покликається на необхідність заборонити АТ «УКРСИББАНК» здійснювати відступлення правим вимоги за цим договором та заборонити банку передавати інформацію про заборгованість ОСОБА_1 за цим договором до Кредитних бюро.

Ознайомившись зі змістом заяви про забезпечення позову, вважаю, що відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом із тим, наведене заявником обґрунтування не свідчить про те, що у випадку не вжиття заходів забезпечення позову можливо допустити існування обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, суд зауважує, що в межах наведеного заявником обґрунтування, він фактично просить зупинити виконання договору та застосувати заборону стороні відповідного договору вчиняти дії, пов`язані з реалізацію прав та обов`язків.

Однак, згідно правової позиції Об`єднаної палати КГС у складі ВС, що висловлена у Постанові від 17 січня 2025 року по справі № 916/4954/23, вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони відповідачам вчиняти дії з виконання укладеного між ними договору, визнання якого недійсним є предметом позову, має ознаки часткового вирішення спору по суті, оскільки фактично зводяться до застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину та повністю припиняють виконання сторонами договору своїх зобов`язань за цим договором ще до ухвалення судом рішення по суті спору, ставлячи при цьому під сумнів правомірність вчинення оспорюваного правочину та спонукаючи сторони до невиконання умов договору, що є неприпустимим.

Тому, зупинення виконання прав та обов`язків за договором, застосоване як захід забезпечення позову у справі про визнання цього договору недійсним, фактично суперечить презумпції правомірності правочину, передбаченій статтею 204 ЦК України.

В цьому випадку суд враховує відповідну правову позицію та вважає, що запропоновані позивачем для застосування заходи забезпечення позову є не співмірними з предметом та підставами позову.

Отже, на думку суду, підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову відсутні.

Враховуючи вище наведене, керуючись приписами статті 149, 150 ЦПК України, -

Постановив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.

Копію ухвали суду направити Власкіну В.М.

Суддя В.О.Самуха