Постановление суда № 136335714, 06.05.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/768/26

Провадження № 2-о/379/45/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін В.І., вирішуючи питання прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Білоцерківська міська рада,

про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини не менше п`яти років,

УСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду з даною заявою, у якій просить суд:

встановити факт, що вона, ОСОБА_1 , постійно проживала однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дослідивши заяву і додані до неї документи, суддя установив, що вказана заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Оскільки чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви, поданої в порядку окремого провадження, - при вирішенні даного питання суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення без руху позовної заяви, зокрема, положеннями статті 185 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу (п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України).

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч.4 ст. 294 ЦПК України).

До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.

Проте, заявницею у заяві зазначено учасником справи Білоцерківську міську раду як зацікавлену особу.

У заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ст. 318 ЦПК України).

Вимога про зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту є обов`язковою, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки, так як встановлення юридичного факту має відбуватися лише з метою захисту чи визнання конкретного права заявника. Від мети встановлення юридичного факту також залежить коло заінтересованих осіб, які мають брати участь у справі.

Встановлення факту судом можливе, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Верховний Суд в постанові від 02.10.2019 у справі №175/2317/16-ц звернув увагу на те, що мета встановлення юридичного факту є необхідною складовою заяви про встановлення такого факту, саме мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне за собою правові наслідки.

У порушення зазначених норм, заявницею не зазначено мету встановлення юридичного факту та до заяви не додані докази, що підтверджують викладені в заяві обставини. Так, у заяві не зазначено щодо наявності інших спадкоємців після смерті спадкодавця, на права та обов`язки яких може вплинути рішення у справі.

Таким чином, заявниці належить з урахуванням мети встановлення факту, що має юридичне значення, визначитися із колом заінтересованих осіб у цій справі, на права та обов`язки яких вплине ухвалене судом рішення (діти, подружжя, батьки, брати, сестри, баба, дід, дядько, тітка), або надати підтвердження відсутності таких осіб.

Незалучення до участі в справі особи, яка повинна бути обов`язково залучена може свідчити про необґрунтованість заявлених вимог із відповідними правовими наслідками.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідний порядок застосовується, зокрема, якщо встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).

У постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору.

Отже, заявниці необхідно вказати про наявність чи відсутність спору про право.

Відповідно до частин 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору та надасть суду відповідний платіжний документ, - позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і підлягає поверненню позивачеві.

Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи наведені вище недоліки заяви, суд вважає за необхідне надати заявниці десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних недоліків у спосіб подання заяви в новій редакції із зазначенням:

1) суб`єктного складу усіх заінтересованих осіб;

2) про наявність чи відсутність спору про право, мети встановлення факту, що має юридичне значення;

3) посилання на докази щодо наявності інших спадкоємців після смерті спадкодавця, на права та обов`язки яких може вплинути рішення у справі.

4) подання до суду копій уточненої заяви з додатками відповідно до кількості заінтересованих осіб.

Суд зауважує, що дотримання вимог статтей 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Оскільки судом установлено невідповідність заяви вимогам статтей 175, 177 ЦПК України, суд вважає, що заява підлягає залишенню без руху із наданням заявниці десятиденного строку для усунення вказаних недоліків поданої заяви.

На підставі наведеного та керуючись статтями 10, 175, 177, 184, 185, 260, 261, 293, 294, 315, 318, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Білоцерківська міська рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини не менше п`яти років залишити без руху та надати заявниці десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити заявниці що в разі неусунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява буде залишена без розгляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://tr.ko.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяВ. І. Зінкін