Постановление суда № 136335567, 06.05.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/20179/25

Провадження № 2/369/7119/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року Києво-Святошинського районного суду Київської області у складі головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря Дубицької М.І., представникам позивача Сороки М.Л., представника відповідача Туніка Г.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Служба у справах дітей та сім виконавчого комітету Чабанівської селищної ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю, -

встановила:

Позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сорока М.Л., на підставі ордеру АА№1630618 від 21.10.2025р. звернулися до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа : Служба у справах дітей та сім виконавчого комітету Чабанівської селищної ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначено суддю Хацько Н.О.

15.12.2025 року через під систему «Електронний суд» представник відповідача подав заяву про закриття провадження, у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки не заперечує щодо проживання дитини з матір`ю, крім того, відносно вказаних обставин було укладено договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, укладеного нотаріально 22.01.2025 року.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача підтримав дане клопотання та просив закрити провадження по даній справі.

Представник позивача заперечувала, оскільки між сторонами існує спір. Відповідач наразі звернувся до суду щодо визнання недійсним шлюбного договору та договору про сплату аліментів на утримання дитини. Враховуючи, що договір про визначення місця проживання дитини з матір`ю укладався на умовах, які зараз в суді оскаржує відповідач, а також те, що між сторонами напружені відносини та відповідач здійснює погрози щодо повернення дитини в Україну вважає, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання дитини, тому просила у задоволенні клопотання про закриття провадження відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши заяву про закриття провадження та матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку із цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Разом і тим, за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц, від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20.

Таким чином, сама по собі відсутність заперечень з боку відповідача щодо проживання дитини разом із позивачем, тобто матір`ю дитини не може свідчити про те, що між сторонами був відсутній спір щодо визначення місця проживання дитини на час звернення позивача до суду із цим позовом, тому вказані обставини представника відповідача на час звернення до суду з клопотання про закриття провадження є передчасними та безпідставними, оскільки на час розгляду даного кдопотання відсутні достатні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

В свою чергу суд вважає необхідним зазначити, що викладені обґрунтування в позові щодо встановлення місця проживання дитини з матір`ю, підлягаю дослідженню під час судового розгляду даної справи по суті.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.

Отже, враховуючи обставини на які посилається представник позивача та які підлягають дослідженню в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що на час подання до суду даного позову, позивач правомірно скористався своїм правом звернення до суду. В своє чергу, на стадії підготовчого провадження суд позбавлений можливості перевірити та надати оцінку доводам сторін, тому заява представника відповідача про закриття провадження у справі є безпідставною. Крім того, суд вважає, що саме під час розгляду справи по суті необхідно надати оцінку доводам сторін, що може вплинути на результат ухвалення рішення суду.

Таким чином, заява представника відповідача про закриття провадження по справі задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, ст.ст. 4, 255 ч.1 п.2, 258-260, 261, 279, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Служба у справах дітей та сім виконавчого комітету Чабанівської селищної ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю відмовити.

Ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.

Суддя Наталя Хацько