Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 756/15791/24
Провадження №2/369/10426/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.05.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.
при секретарі Осіповій В.І.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві питання про прийняття заяви про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 третя особа Одинадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 третя особа Одинадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.03.2026 відкрито провадження у справі.
У підготовчому судовому засіданні 05.05.2026 року представник позивача заявила клопотання про прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову.
Судом встановлено, що позивач звертаючись до суду з даним позовом просив суд:
1. Визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 орієнтовно від 01.04.2024 року.
Звертаючись з заявою про зміну предмету позову позивач просить суд: скасувати Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 30.01.2025 № 356/02-31, видану Одинадцятою Київською державною нотаріальною конторою та визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заява обґрунтована тим, що в кінці лютого 2025 року позивач зареєстрував право власності на спадкове майно, у зв`язку з тим, що відповідач не прийняла спадщину. Оскільки оригінали документів, що посвідчують право власності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на вказану квартиру, у позивача відсутні, позивачу було відмовлено у реєстрації квартири, за адресою: АДРЕСА_2 . Вказала, що відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом не може бути перешкодою у набутті позивачем права власності на квартиру. З урахуванням того, що відсутні будь-які інші спадкоємці, які б претендували на спадщину, прийняли спадщину або оскаржували право позивача на спадщині чи зверталися б до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, вважають, що є усі підстави для визнання за ОСОБА_2 права власності на вищевказану квартиру в порядку спадкування за законом.
У підготовче судове засідання інші учасники не з`явились, повідомлялись належним чином.
Дослідивши заяву про зміну предмету позову, суд приходить до наступних висновків.
Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Позивач може змінити або підставу, або предмет позову
Одночасна зміна, і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13 березня 2018 року в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.
Велика Палата Верховного Суду у свої постановах неодноразово зазначала, що предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права або охоронюваного законом інтересу (див. постанови 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23).
Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (юридичне обґрунтування позову) юридичну кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові, оскільки суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно надати правову кваліфікацію спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 та у справі № 904/5726/19, від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, від 22 вересня 2021 року у справі № 904/2258/20, від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Отже, необхідність зміни предмета позову може виникати у тому випадку, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Стаття 188 ЦПК України містить правила об`єднання і роз`єднання позовів.
Так, згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зазначила, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то в разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
Як вбачається з позовної заяви, звертаючись до суду з позовом позивач просив: Визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 орієнтовно від 01.04.2024 року.
При цьому позовні вимоги позивач обґрунтовує статтями 202, 203, 215, 231, 1224, 1233, 1248, 1253, 1257 Цивільного кодексу України.
Подаючи заяву про зміну позовних вимог, позивач зазначає, що для відновлення прав позивача буде ефективним застосувати спосіб захисту прав на підставі ст.ст. 16, 392, 1216, 1268, 1270, 1272 Цивільного кодексу України.
Таким чином, предметом змінених позовних вимог є фактично вимоги про скасування Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій та визнання права власності в порядку спадкування за законом, що не є похідними до вимог про визнання заповіту недійсним.
Заява про зміну предмета позову є новим позовом, оскільки в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову, що сукупно дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Фактично виникла нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформульованою у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23), яка є обов`язковою для застосування всіма судами.
Таким чином, проаналізувавши подану заяву про зміну предмету позову, суд приходить до висновку, що представник позивача одночасно змінює, як предмет позову про витребування земельної ділянки з незаконного володіння, фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом, зазначене суперечить вимогам статті 49 ЦПК України, а тому вказана заява про зміну предмета позову не може бути прийнята судом, а тому у її прийнятті слід відмовити.
Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 49, 260 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Відмовити у прийнятті заяви про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 третя особа Одинадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.
Заяву повернути позивачу.Ухвала оскарженню не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на дану хвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ
Судебное решение № 136335536, Києво-Святошинський районний суд Київської області было принято 05.05.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 756/15791/24. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: