Решение № 136331494, 27.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9464/26

Провадження № 2-о/127/163/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельник Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області із заявою звернулася ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Заява мотивована тим, що 29.11.2005 року Святогірською міською радою ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить заявнику та членам її родини на праві спільної часткової власності.

Під час звернення для внесення відомостей до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, ОСОБА_1 було повідомлено про розбіжності в паспортних даних та правовстановлюючому документі в її прізвищі та по батькові. Вказана обставина обмежує заявника в реалізації її права власності, в зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з цією заявою.

В судове засідання заявник не з`явилася, проте подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутність, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, проте подав заяву про розгляд заяви без його участі. При розгляді заяви покладається на розсуд суду.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заяву слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження та свідоцтва про укладення шлюбу, виданих російською мовою, заявник записана як « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка після укладення шлюбу 16.07.1977 року змінила прізвище на « ОСОБА_4 » (а.с. 10, 11). Аналогічне прізвище та по батькові заявника було також записано в трудовій книжці, заведеній 02.12.1976 року (російською мовою) (а.с. 12-23).

Згідно з копією свідоцтва про право власності, виданого 29.11.2005 року Святогірською міською радою, квартира АДРЕСА_1 належить на правах спільної часткової власності ОСОБА_2 та членам родини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - в рівних частинах (а.с. 6). У витязі про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно, частки співвласників є рівними та становлять по 1/4 , а заявник записана як ОСОБА_2 (а.с. 7).

Разом з тим, у: паспорті громадянина України, картці платника податку, довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, заявник записана як « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с. 3-5, 9).

Таким чином, у свідоцтві про право власності від 29.11.2005 року існує розбіжність в зазначені прізвища та по батькові із паспортом громадянина України заявника.

Вказана розбіжність в написанні прізвища та по батькові заявника виникла при не правильному перекладі з російської на українську мову що стало підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій.

Аналізуючи наведені вище докази, суд дійшов висновку, що свідоцтво про право власності, видане 29 листопада 2005 року Святогірською міською радою на ім`я ОСОБА_8 , що посвідчує її право власності на 1/4 частку у праві спільної часткової власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Пунктом 1 роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення: заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У статті 55 Конституції України визначено, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

У судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Встановлення цього факту, має для заявника юридичне значення, оскільки дозволить йому здійснити реєстрацію права власності на квартиру у державному реєстрі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Заявником надано достатньо доказів на підтвердження викладених обставин, а заінтересованою особою не спростовано доводи, викладені у заяві.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви, оскільки заява обґрунтована, факти, викладені в ній знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

Частиною 7 статті 294 ЦПК України встановлено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 264, 265, 268, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.

Встановити факт, що свідоцтво про право власності, видане 29 листопада 2005 року Святогірською міською радою на ім`я ОСОБА_8 , що посвідчує її право власності на 1/4 частку у праві спільної часткової власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 06.05.2026 року.

Суддя: