Решение № 136325384, 07.05.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року Справа № 480/6911/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6911/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправним рішення про відмову у перерахунку пенсії №183250005144 від 03.04.2025 виданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , весь період роботи в Шахтарській швейно-трикотажній фабриці з 16.07.1979 року по 13.07.1981 року, та прийняти відповідне рішення.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та зотримує пенсію, передбачену Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. 28.03.2026 року позивач звернулася до пенсійного органу із заявою щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи в Шахтарській швейно-трикотажній фабриці з 16.07.1979 року по 13.07.1981 року. Проте рішенням №183250005144 від 03.04.2025 було відмовлено у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 16.07.1979 року по 13.07.1981 року, оскільки в трудовій книжці НОМЕР_1 в записі №2 наявні виправлення в дату наказу про звільнення та рекомендовано привести запис у відповідність згідно наказу №58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» або надати уточнюючу довідку про період роботи. Позивач не погоджується з даним рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що порушує її права.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача.

Кріт того даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача, в тому числі, заяву про перерахунок пенсії, протокол про призначення пенсії та розрахунок стажу.

На виконання вимог суду представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області було надано суду через систему "Електронний суд" витребувані докази. Водночас, у клопотанні про долучення доказів, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зазначив, що заява опрацьовувалась за принципом екстериторіальності спеціалістом відділу перерахунків №3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в результаті чого було винесено рішення про відмову в перерахунку.

У зв`язку із зазначеним, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було залученои до участі у справі № 480/6911/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якості співвідповідача та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача.

На виконання вимог суду, представником Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було надано суду через систему "Електронний суд" відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058). Позивач звернулась із заявою № 1810 від 28.03.2025 про перерахуй пенсії, а саме - зміна стажу набутого до 2004. Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №. 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України№, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961. За результатами опрацювання заяви ОСОБА_1 було винесено рішення від 03.04.2025 №183250005144 про відмову в перерахунку пенсії, оскільки в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 помилки в заповненні трудової книжки, а саме дата наказу про звільнення з роботи має виправлення, окремі довідки не надавались (а.с. 38-40).

Позивачем було надано суду відповідь на відзив. в якій не погоджується з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву (а.с. 49-50).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що з 12.03.2025 року позивачу було призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується протоколом про призначення пенсії, а також зазначено представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у клопотанні про долучення доказів (а.с. 20).

В подальшу позивач звернулася до пенсійного органу із заявою від 28.03.2025 року, в якій просила зарахувати до стажу роботи період з 16.07.1979 року по 13.07.1981 року (а.с. 23).

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято рішення від 03.04.2025 №183250005144 про відмову в проведенні перерахунку пенсії.

При цьому в оскаржуваному рішенні зазначено, що при опрацюванні наданих для перерахунку пенсії документів встановлено, що в трудовій книжці НОМЕР_1 в запису №2 наявні виправлення в даті наказу про звільнення. Для зарахування стажу стажу роботи в період з 16.07.1979 року по 13.07.1981 року рекомендовано привести запис у відповідність згідно наказу № 58 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників або надати уточнюючу довідку про період роботи (а.с. 4).

Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернулася з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ч. 2 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Також, ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що до набрання чинності Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а саме до 01.01.2004, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу, в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2004.

При цьому статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З оскаржуваного рішення судом встановлено, що підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи 16.07.1979 року по 13.07.1981 року у Шахтарській швейно-трикотажній фабриці є те, що в трудовій книжці НОМЕР_1 в запису №2 наявні виправлення в даті наказу про звільнення.

На момент внесення у трудову книжку позивача спірного запису була чинна Інструкція Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР по праці і соціальних питаннях від 20.06.1974 № 162 (далі по тексту - Інструкція № 162).

Згідно до пунктів 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

За приписами п. 2.2 Інструкції № 162, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Пунктом 2.3 Інструкції № 162 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів.

Пунктом 2.5 Інструкції № 162 встановлено, що у разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення проводиться адміністрацією того підприємтва, де був внесений відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Аналогічні норми міститься також в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58 (далі по тексту - Інструкція 58), зокрема в пункті 2.4 Інструкції 58 зазначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Отже, з вищенаведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки робітників та службовців", відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 Про трудові книжки працівників також передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 (провадження № К/9901/22832/18).

Крім того в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

При цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача в частині періоду з 15.05.1991 по 08.12.1994 року містять неправдиві або недостовірні відомості.

Підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Разом із тим, якщо органи Пенсійного фонду мають сумніви у достовірності даних, то не позбавлені права з власної ініціативи витребовувати від підприємств та організацій необхідні відомості для перевірки наданих їм даних для призначення пенсії, в тому числі за заявою особи.

При цьому доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо періодів роботи позивача з 16.07.1979 року по 13.07.1981 року, відповідачем суду не надано, а тому зазначені відповідачем недоліки, як-то наявність виправлення в даті наказу про звільнення, не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні означеного періоду роботи позивача до стажу роботи, що враховується для призначення пенсії.

Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Зазначений висновок викладено в постанові Верховного суду від 6 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.

А відтак суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було безпідставно не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 16.07.1979 року по 13.07.1981 року, з підстав наявності виправлення в даті наказу про звільнення.

Водночас суд зазначає. що дії зобов`язального характеру щодо призначення/перерахунку позивачу пенсії за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23, від 18.09.2024 року по справі №240/6201/23, від 16 жовтня 2024 року по справі № 140/14380/23.

Враховуючи викладене та оскільки оскаржуване рішення було прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії від 03.04.2025 №183250005144; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоду роботи з 16.07.1979 року по 13.07.1981 року у Шахтарській швейно-трикотажній фабриці та прийняти відповідне рішення про перерахунок пенсії.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суму судового збору в розмірі 1211,20 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 29.08.2025 (а.с. 9).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії від 03.04.2025 №183250005144.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) період роботи з 16.07.1979 року по 13.07.1981 року у Шахтарській швейно-трикотажній фабриці та прийняти відповідне рішення про перерахунок пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) суму судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек