Постановление суда № 136307893, 05.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 947/10875/23

провадження № 2/947/259/26

УХВАЛА

про прийняття уточненої позовної заяви

та визначення співвідповідачу строку на надання відзиву на позов

05.05.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Літвінової І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Победрі О.С.,

представника позивача адвоката Байло Є.С.,

представника відповідача адвоката Дідик С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Байло Є.С. про прийняття уточненої позовної заяви по цивільній справі № 947/10875/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор» про поділ майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У Київському районному суді м. Одеси на стадії підготовчого провадження знаходиться цивільна справа № 947/10875/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя.

Позивач ОСОБА_1 за заявленими позовними вимогами просить визнати за нею в порядку поділу майна подружжя право на 2/3 частини майнових прав на об`єкт нерухомого майна: квартиру, що придбана згідно договору № 2-17-3/57, укладеного 31.07.2020 року з ТОВ «Кадор».

05.11.2024 року до канцелярії Київського районного суду м. Одеси надійшла заява сторони позивача про залучення співвідповідачем у справі ТОВ «Кадор».

Представник відповідача проти цього заперечував з підстав того, що предметом позову є поділ майна між подружжям, які і можуть бути сторонами у такій категорії справ, а будь-яка інша особа не може відповідати перед позивачем в питаннях поділу майна, яке може бути визнано об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя.

Суд дійшов висновку про задоволення заяви сторони позивача щодо залучення співвідповідача і одночасно встановив підстави для залишення позову ОСОБА_1 без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК).

Положеннями частини першої статті 50 ЦПК України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

За приписами частини першої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Позивач ОСОБА_1 , користуючись своїми процесуальними правами, просив залучити до участі у справі № 947/10875/23 про поділ майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя та визнання права на таке майно співвідповідачем ТОВ «Кадор».

Пунктом 5 частини другої статті 2 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства віднесена засада диспозитивності, яка у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 13 ЦПК України полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на наведене, й враховуючи, що позивач у цивільній справі № 947/10875/23 діє в межах прав, встановлених ЦПК України, і користується наданим йому правом на власний розсуд, протокольною ухвалою суду від 06.11.2024 року суд задовольнив заяву сторони позивача про залучення співвідповідачем у справі ТОВ «Кадор».

Одночасно, судом були встановлені підстави для залишення позову ОСОБА_1 без руху і визначено строк усунення виявлених недоліків, про що 06.11.2024 року постановлено відповідну ухвалу, вступну та резолютивну частину якої оголошено в судовому засіданні.

Позивачеві встановлено строк усунення недоліків п`ять днів з дня одержання копії повної ухвали.

Повну ухвалу одержано представником позивача 04.12.2024 року.

Докази виконання ухвали надійшли до суду 16.12.2024 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор» про поділ майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя було залишено без розгляду з підстав ненадходження доказів виконання ухвали суду від 06.11.2024 року у визначений судом строк.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, сторона позивача оскаржила її в Одеському апеляційному суді.

Постановою Одеського апеляційного суду від 06.05.2025 року ухвалу Київського районного суду від 12.12.2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

02.07.2025 року на адресу суду надійшла ухвала Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 03 червня 2025 року про відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 (від імені якого діє представник адвокат Дідик Світлана Валеріївна) на постанову Одеського апеляційного суду від 06 травня 2025 року. Цією ж ухвалою суд касаційної інстанції постановив витребувати до свого провадження цивільну справу з Київського районного суду м. Одеси.

Зважаючи на наведене, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 31.07.2025 року провадження у цивільній справі № 947/10875/23 було зупинено до розгляду Касаційним цивільним судом у складі Верховного суду касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 06 травня 2025 року.

За висновками ВС у складі колегії суддів Третьої судової палати касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 11.12.2025 року (номер провадження: 61-6905св25) строк подання доказів виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 06.11.2024 року позивачем порушено не було.

Після повернення справи з суду касаційної інстанції до Київського районного суду м. Одеси та поновлення провадження у справі, підготовче провадження у цивільній справі № 947/10875/23 продовжено та призначено судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 адвокат Байло Є.С. просив уточнену позовну заяву, подану на виконання ухвали суду від 06.11.2024 року з усуненими недоліками, прийняти до розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Дідик С.В. заперечувала проти цього, зазначивши, що недоліки позивачем не усунені, що є підставою для застосування до сторони позивача відповідних процесуальних наслідків.

В ході судового засідання суд дійшов висновку про можливість задовольнити клопотання сторони позивача та прийняти уточнену позовну заяву.

Частиною першою статті 51 ЦПК України встановлено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Статтею 127 ЦПК України регламентовано порядок поновлення та продовження процесуальних строків.

У відповідності до частини сьомої статті 178 ЦПК України відповідач має право подати відзив в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд забезпечує сторонам рівні умови для реалізації їх процесуальних прав. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною п`ятою статті 4 цього Кодексу встановлено, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Участь сторін в розгляді справи передбачає подання заяв по суті справи, до яких відносяться позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору і в разі необхідності додають докази.

Право учасників справи на подання заяв по суті справи встановлене частиною 4 статті 174 ЦПК України.

Наведене вказує, що через подання вказаних заяв учасники справи реалізують, зокрема, принцип змагальності сторін і саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об`єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні - протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.

В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення статті 6 Конвенції, зазначено: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., Report sofJudgmentsand Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Niderost Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Відповідно й у справі № 947/10875/23, керуючись основними засадами національного судочинства та практикою Європейського суду з прав людини, необхідно встановити такий порядок судового провадження, який максимально забезпечить реалізацію права сторін на змагальність.

Суд констатує порушення у цій справі процесуальних строків, визначених статтею 279 ЦПК України, але визначає пріоритетним встановлення судової процедури, яка має на меті сприянню реалізації права сторін на змагальність, рівність перед законом та справедливий суд протягом розумного строку.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі статтею 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у цивільному процесі встановлена законом.

Відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод» від 17.07.1997 р. дана Конвенція та Протоколи до неї № 2,4,7,11 є частиною національного законодавства України.

Згідно з статтею 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Судове рішення приймається суддею зважаючи на усі обставин справи.

Згідно з частиною першою статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Керуючись ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ч. 7 ст. 81, ст.ст. 51, 127, 178, 181 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор» про поділ майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя.

Продовжити строк вчинення процесуальних дій учасниками цивільної справи № 947/10875/23.

Зобов`язати позивача протягом двох днів з дня одержання цієї ухвали, направити співвідповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Кадор» копію позовної заяви (первісної, уточненої) із всіма додатками, а докази такого направлення надати суду.

Роз`яснити співвідповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Кадор» право протягом п`ятнадцяти днів подати відзив на позов, враховуючи внесені позивачем зміни, уточнення та пояснення.

Продовжити підготовче провадження у цивільній справі № 947/10875/23.

Призначити наступне підготовче судове засідання на 10 червня 2026 року о 15 годині 30 хвилин.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом.

Копії ухвалу надіслати учасникам справи до відома та виконання.

Ухвала окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає.

З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою:

www.reyestr.court.gov.ua.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки:https://court.gov.ua/fair/sud1512/.

Суддя Літвінова І. А.