№ 136307646, 30.04.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/17119/25 Провадження № 3/712/232/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року, суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І., з участю адвоката Дмитренко О.О. (в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11.12.2025 о 17 год. 05 хв. в м. Черкаси, по вул. Прикордонника Лазаренка, 7/1, керував автомобілем Volkswagen Тransporter д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_2 ), з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, в установленому законом порядку на місці зупинки автомобіля та в медичному закладі відмовився, під час безперервної відео фіксації на нагрудні б/к 472489, 470997, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник Дмитренко О.О. просила розглянути справу без участі ОСОБА_1 , вважає, що визнання вини ОСОБА_1 на місці складання протоколу не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Зазначила, що вина ОСОБА_1 не доведена, оскільки працівники поліції зафіксували вчинення адміністративного правопорушення з грубим порушенням основних засад та завдань КУпАП, мало місце провокація з боку поліцейських, які спостерегали за ОСОБА_1 та не запобігли вчиненню адміністративного правопорушення, також зазначила, що невірно в протоколі визначений час правопорушення, не має фіксації керування транспортним засобом та неправомірне зупинення транспортного засобу. Просила визнати відеозаписи, які мають фіксацію правопорушення від 11.12.2025 недопустимим доказом та справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В разі визнання винним ОСОБА_1 просила призначити покарання з урахуванням принципу індивідуалізації, а саме застосувати ст. 69 КК України і не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Суддя дослідивши матеріали адміністративної справи, клопотання захисника, та диск із відеозаписом, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суддя вважає, наступне.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Згідно з п.2.5 ПДР - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносити у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Щодо об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то визначені склади об`єктивної сторони даного правопорушення, які полягають у : керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння; керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння; керуванні транспортним засобом в стані іншого сп`яніння; керуванні транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння; передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває під впливом таких лікарських препаратів; відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єкт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП спеціальний водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом в стані сп`яніння або відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП можливе лише у випадку наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення.

Частина друга статті 266 КУпАП (в редакції Закону України від 16.02.2021 №1231-IX, що діє з 17.03.2021) передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП).

Відповідно до «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 та п. 6 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 р. № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби), або лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 538008 від 11.12.2025; направленням на медичний огляд водія; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння; рапортом інспектора поліції; довідкою облікових даних; витягом з ІПНП; відеозаписом з бодікамери працівників поліції, який було досліджено в судовому засіданні.

Отже, переглянуті у судовому засіданні відеозаписи суд визнає належними та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку, здійснені працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів та надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення.

Не підлягає задоволенню клопотання адвоката Дмитренко О.О. про визнання доданого до справи матеріалів відеозапису недопустимим та недостовірним доказом, оскільки він відповідає вимогам ст. 251 КУпАП.

Зі змісту відео встановлено, що працівниками поліції було зупинено автомобіль ОСОБА_1 для перевірки документів. Працівниками поліції було повідомлено причину зупинки та роз`яснено права у повному обсязі. Під час спілкування у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та неодноразово запропоновано пройти освідування, як на місці зупинки так і у медичному закладі, на що останній відмовився. Крім того, ОСОБА_1 підтвердив факт, що вживав алкогольні напої. Також працівниками поліції були роз`яснені наслідки відмови особи від проходження освідування на стан будь якого сп`яніння, після чого працівник поліції почав оформлювати протокол.

Суд не вбачає у діях працівників поліції ознак провокації чи спонукання особи до вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння. При цьому процедура передбачає можливість проведення огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я.

Повідомлення особі про її право обрати місце проведення огляду, а також про право відмовитися від проходження такого огляду, є реалізацією передбачених законом гарантій та не може розцінюватися як провокація. Навпаки, це відповідає принципам законності та інформування особи про її процесуальні права.

Твердження сторони захисту про необізнаність підзахисного щодо правових наслідків відмови від проходження огляду не заслуговує на увагу, оскільки кожен водій, який отримує посвідчення, підтверджує знання та зобов`язується дотримуватись Правил дорожнього руху, у тому числі вимог щодо проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Відповідальність за відмову від огляду прямо передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП і є загальновідомою для будь-якої особи, що має право керування транспортними засобами.

Суд зазначає, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Таким чином, суд приходить до висновку, що працівники поліції діяли у межах своїх повноважень, надали особі інформацію, яка є необхідною та передбаченою законодавством.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Аналізуючи склад адміністративного правопорушення у вигляді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у цьому випадку особа може бути тверезою або взагалі ніколи не вживати алкоголь, але законодавець передбачив адміністративну відповідальність саме за відмову пройти у встановленому порядку огляд на стан сп`яніння. Доказами відмови можуть бути показання самої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, чи свідків, якими можуть бути як цивільні особи, так і поліцейські, документи, або відеозапис того, як поліцейський пропонує правопорушнику пройти огляд, та правопорушник відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відтак, доводи захисника Дмитренко О.О. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України, оскільки правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП регулюється виключно нормами КУпАП, де чітко визначена санкція за вказане правопорушення.

Враховуючи, той факт, що ОСОБА_1 грубо порушив правила дорожнього руху України, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутності обставин які пом`якшують та обтяжують відповідальність останнього, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 308 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік без конфіскації автомобіля.

У разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, а саме 34 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп., який зарахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Соснівського

районного суду м.Черкаси О.І. Кончина