Постановление суда № 136307455, 06.05.2026, Маньківський районний суд Черкаської області

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

06 травня 2026 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області Маренюк Віктор Леонідович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

На підставу своїх вимог спирається на те що, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса, Одеської області померла мати позивача ОСОБА_2 , про що 17.12.2020 року складено відповідний актовий запис № 13329, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 17.12.2020 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Довідка виконавчого комітету Маньківської селищної ради, видана ОСОБА_1 , підтверджує та інформує, що ОСОБА_1 дійсно постійно проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_2 та вів з нею спільне господарство до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійне проживання покійної було зареєстроване в селі Подібна Уманського району Черкаської області.

Після смерті матері ОСОБА_2 позивач прийняв спадщину, про що подав відповідну заяву до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., де за його заявою заведено спадкову справу № 103/2021, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №64577066 від 30.04.2021 року.

Довідка-лист від 29.08.2025 №1018/02-14 приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., підтверджує, що 30 квітня 2021 року приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., заведено спадкову справу №103/2021 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також даним повідомляється, що ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно є спадкоємцем, який прийняв спадщину, після померлої ОСОБА_2 .

18 листопада 2025 року приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., на ім`я ОСОБА_1 видане свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого нотаріусом посвідчено, що на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 .

Тобто, належне матері-спадкодавиці ОСОБА_2 майно вже переоформлено у нотаріальному порядку на ім`я сина-спадкоємця ОСОБА_1 та отримано відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом.

Разом з тим, як зазначено у довідці від 29.08.2025 №1018/02-14 приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., ОСОБА_2 попередньо прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому, прийнявши спадщину, вона її не встигла переоформити на своє ім`я у зв`язку із смертю, та відповідно ці права на прийняту спадщину перейшли в порядку правонаступництва-спадкоємства до ОСОБА_1 . ОСОБА_3 доводилась рідною матір`ю ОСОБА_2 та відповідно рідною бабою ОСОБА_1 .

Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане 17 травня 2011 року Подібнянською сільською радою Маньківського району Черкаської області, підтверджує, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 84 років в селі Подібна, Маньківського району Черкаської області, про що 17.05.2011 року в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис №8.

Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №28458475 від 24.10.2011 року підтверджує, що у Маньківській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу №472 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , номер у Спадковому реєстрі 51884827. За сукупністю з інформацією згідно довідки від 29.08.2025 №1018/02-14 приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., вбачається, що вказана після смерті ОСОБА_3 спадщина прийнята ОСОБА_2 , спадщину після смерті якої прийняв ОСОБА_1 , позивач по справі.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 2,0426га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території с. Подібна Подібнянської сільської ради Маньківського району Черкаської області, належна покійній на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР-11-17-1015 від 30.03.2001 року. Згідно повідомлення державного кадастрового реєстратора від 19.11.2024 року, вказаній земельній ділянці у зв`язку з допущеною попередньо помилкою присвоєно новий кадастровий номер 7123186500:02:001:0349. При цьому, оригінал вказаного державного акту втрачений, в наявності лише копія, у зв`язку з чим подано відповідне оголошення про втрату документа, публікацію оголошення здійснено в газеті «Жашківські новини» № 10 (1104904) від 06.03.2026. Також, довідкою від 15.03.2026 №38, виданою виконавчим комітетом Маньківської селищної ради с. Подібна, Уманського району Черкаської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителю АДРЕСА_1 , інформується, що на ім`я його баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Подібна, Маньківського району Черкаської області, та до смерті постійно проживала в селі Подібна, Уманського району (колишнього Маньківського), Черкаської області, яка зазначена у Свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане 17.05.2011 року Подібнянською сільською радою Маньківського району Черкаської області, дійсно видавався Державний акт на право приватної власності на землю серія ЧР №-11-17-1015 від 30.03.2001 року, у якому вона зазначена як ОСОБА_3 , яка являється однією і тією ж особою. Вказана земельна ділянка під зазначеним у державному акті кадастровим номером 7123186500:00:01:017 розташована згідно даних державного акту в межах с. Подібна Подібнянської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

Також після смерті ОСОБА_3 залишилось інше спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1 .

Довідка-витяг з погосподарської книги, видана виконавчим комітетом Маньківської селищної ради села Подібна Уманського району Черкаської області від 02.02.2026 № 19 підтверджує, що житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , за №112-3 ст.14 у погосподарській книзі виконавчого комітету Маньківської селищної ради села Подібна, рахується за ОСОБА_3 до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , розташований на неприватизованій земельній ділянці площею 0,800га. При цьому, правовстановлюючий документ на будинок відсутній.

20 січня 2026 року представник позивача звернулася до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., за місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 2,0426 га, кадастровий номер: 7123186500:02:001:0349, місцезнаходження якої: адмінмежі Подібнянської сільської ради Уманського (колишнього Маньківського) району Черкаської області, які належали ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємицею якої була дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав у зв`язку зі смертю.

20 січня 2026 року згідно листа за № 55/02-31 приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Завірюхою О.В. представнику позивача надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.01.2026 року.

Даною постановою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 2,0426га, кадастровий номер: 7123186500:02:001:0349, місцезнаходження якої: адмінмежі Подібнянської сільської ради Уманського (колишнього Маньківського) району Черкаської області, які належали ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємицею якої була дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав у зв`язку зі смертю.

Відмова у видачі свідоцтв про право на спадщину на вказане спадкове майно мотивована тим, що відсутнє підтвердження родинних відносин з покійною бабою, а також не було надано документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно, як це вимагає пункт 4.16 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

Згідно наведеної у вказаній постанові інформації нотаріусом повідомлено та підтверджено вищевказані обставини того, що ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також факт того, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не оформила своїх спадкових прав у зв`язку зі смертю.

Нотаріусом повідомлено, що за даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. За життя спадкодавець ОСОБА_2 заповіт не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 64576973 від 30 квітня 2021 року. Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв син, ОСОБА_1 . На підставі заяви спадкоємця, ОСОБА_1 , про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхою О.В., відкрита спадкова справа № 103/2021 від 30 квітня 2021 року. Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 17 грудня 2020 року, актовий запис № 13329.

Згідно підпункту 4.12, пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу 2 вищевказаного Порядку видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майно.

Представник спадкоємця у своїй заяві просить видати свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який рахується за померлою ОСОБА_3 , спадкоємицею якої була дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав у зв`язку зі смертю, та земельну ділянку площею 2,0426 га, кадастровий номер: 7123186500:02:001:0349, місцезнаходження якої: адмінмежі Подібнянської сільської ради Уманського (колишнього Маньківського) району Черкаської області, яка належала померлій ОСОБА_4 , спадкоємицею якої була дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав у зв`язку зі смертю.

За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем, та встановлено, що відкрита спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 у Маньківській державній нотаріальній конторі Черкаської області 24 жовтня 2011 року за № 472/2011 року.

На вимогу нотаріуса Маньківською державною нотаріальною конторою Черкаської області було надано копію спадкової справи № 472/2011 року від 24 жовтня 2011 року, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємицею якої була дочка ОСОБА_2 , яка дійсно прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 . За життя спадкодавець ОСОБА_3 заповіт не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 28458351 від 24 жовтня 2011 року. Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим Подібнянською сільською радою Маньківського району Черкаської області 17 травня 2011 року, актовий запис № 8.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). Відповідно до ч. 1, 2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 ЦК України. За правилами статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до статті 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

На підтвердження родинних відносин з померлою ОСОБА_3 , представником спадкоємця надано: витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статтей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00054852353 від 19 листопада 2025 року у відомостях про дитину вказано « ОСОБА_5 », у відомостях про матір вказано « ОСОБА_4 »; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00054851889 від 19 листопада 2025 року у відомостях про дружину, в графі прізвище до реєстрації шлюбу вказано « ОСОБА_5 », у графі прізвище після реєстрації шлюбу « ОСОБА_2 »; свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим Подібнянською сільською радою Маньківського району Черкаської області 17 травня 2011 року, актовий запис № 8, де прізвище померлої вказано « ОСОБА_3 ».

Нотаріусом було оглянуто правовстановлюючі документи та виявлено розбіжності у написанні прізвища спадкодавця, що не дає змоги видати свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкоємець не довів факт родинних відносин з померлою ОСОБА_3 .

Також було оглянуто документи на вищевказане нерухоме майно, та встановлено, що згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області 05 листопада 2025 року за № 97, житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на не приватизованій земельній ділянці, площею 0,80 га, згідно погосподарської книги № 0112-3, ст. 38, дійсно рахуються за померлою ОСОБА_3 .

Згідно довідки, виданої Маньківським виробничим відділком комунального підприємства «Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації» 19 лютого 2025 року за № 477 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстроване.

Також представником спадкоємця було надано копію державно акту на право приватної власності на землю серія ЧР-11-17-1015, виданого Подібнянською сільською радою Маньківського району Черкаської області від 30 березня 2001 року, витяг з ДЗК про земельну № НВ-0002861142024 від 19 листопада 2024 року, згідно яких власником земельної ділянки є ОСОБА_4 , та повідомлено, що документи, які посвідчують право власності померлої на вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, та земельну ділянку у спадкоємця відсутні, тому надати їх нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину неможливо.

Згідно пункту 4.1 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.

Згідно підпункту 4.12, пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу 2 вищевказаного Порядку видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майно.

Відповідно до п. 3 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальних дій, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Оскільки, представником спадкоємця ОСОБА_1 надано правовстановлюючі документи для встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем ОСОБА_3 , в яких виявлено розбіжності у написанні прізвища спадкодавця, спадкоємець не довів факт родинних відносин з померлою ОСОБА_3 .

Державна реєстрація права власності на вищевказане нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня. При цьому представник спадкоємця ОСОБА_1 , не надала нотаріусу документи, що посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме майно, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, повідомивши, що такий документ відсутній, тому нотаріусом роз`яснено їй процедуру вирішення зазначених питань в судовому порядку.

На підставі викладеного, нотаріусом постановлено відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який рахується за померлою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємицею якої була дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав у зв`язку зі смертю, та земельну ділянку площею 2,0426 га, кадастровий номер: 7123186500:02:001:0349, місцезнаходження якої: адмінмежі Подібнянської сільської ради Уманського (колишнього Маньківського) району Черкаської області, яка належала померлій ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємицею якої була дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав у зв`язку зі смертю, оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Нотаріусом повідомлено, що представником спадкоємця не було пред`явлено доказів родинних та інших відносин зі спадкодавцем та не було пред`явлено правовстановлюючих документів на майно, з цих підстав відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, що загалом унеможливлює оформлення спадщини в нотаріальному порядку та змушує звернутись до суду з даним позовом.

Згідно п.4.12 п.4 гл.10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (далі Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Згідно пункту 4.16 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Згідно п.4.2 пункту 4 глави 10 розділу ІІ даного Порядку, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин та інших відносин.

На замовлення позивача Комунальним підприємством "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" проведено технічну інвентаризацію житлового будинку садибного типу по АДРЕСА_1 з виготовленням технічного паспорта.

Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. Згідно даних технічної інвентаризації, житловий будинок був збудований у 1965 році.

У 1965 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом.

Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.

Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-137цс13 від 18 грудня 2013 року.

Відповідно до п.40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно інформації за довідкою Комунального підприємства "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" від 23.03.2026 №97, станом на 01.01.2013 в Маньківському відділку КП "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації", за адресою: АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано.

Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, яке отримати немає можливості по причині втрати правовстановлюючих документів, у зв`язку з чим можливо лише в судовому порядку визнати право власності на спадкове майно.

З метою встановлення та підтвердження дотримання вимог законодавства в частині містобудівних вимог, представник позивача звернулась до відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Маньківської селищної ради, на що листом за № 43/06-09 від 24.03.2026 надано інформацію про відповідність забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил.

Згідно вказаної інформації, розглянувши подані матеріали та врахувавши генеральний план забудови села Подібна, відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Маньківської селищної ради інформує, що забудова земельної ділянки знаходиться в зоні житлової забудови, відповідає положенню містобудівної документації та не порушує права інших осіб і використовувати сусідні земельні ділянки відповідно до цільового призначення.

З метою отримання документального підтвердження родинних відносин з ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Подібна, Маньківського району Черкаської області з метою відновлення втрачених фактично юридичною силою документів, позивач звернувся письмово до Маньківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Своєю заявою повідомив, що в даний час здійснюється оформлення спадщини після матері та баби, і при огляді документів у нотаріуса виявлено, що відсутні повні відомості у документах на підтвердження родинних відносин з покійними. Так, згідно витягу з ДРАЦС про державну реєстрацію народження, повне ім`я матері вказано як ОСОБА_5 , її матір`ю вказана ОСОБА_4 , згідно витягу з ДРАЦС про підтвердження дошлюбного прізвища, до шлюбу матері її прізвище також вказано як ОСОБА_6 . У зв`язку з відсутністю підтвердження родинних відносин, нотаріусом відмовлено у оформленні спадщини, тому потрібне документальне підтвердження родинних відносин з покійною бабою ОСОБА_3 .

Своєю заявою просив повідомити, чи є можливість за таких обставин внести зміни у актові записи чи отримати відповідні актові записи чи інші документи для підтвердження родинних відносин з ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Подібна, Маньківського району Черкаської області з метою відновлення втрачених фактично юридичною силою документів.

Листом Маньківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 10.03.2026 № 18/23.6-05-06-06 повідомлено, що наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 р. за №719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 №3307/5), затверджено Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні (далі «Правила»).

У відповідності до п.9 розділу І Правил, працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану зобов`язані додержуватись таємниці державної реєстрації актів цивільного стану. За рішенням суду фізична особа має право на ознайомлення з конфіденційною інформацією в актових записах цивільного стану про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів.

Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видача витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану при підтвердженні права особи на отримання даних документів та, в окремих випадках, родинних відносин між заявником та особою, щодо якої складено актовий запис цивільного стану.

Відповідно до вимог п.1.14 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі - Правила внесення змін), внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії щодо померлих проводяться за заявами осіб, які входять до кола спадкоємців за законом або заповітом, згідно з чинним законодавством України.

Повідомлено, що за наданими документами відсутнє підтвердження родинних відносин, тому не вбачається можливим надання документів та відновити формально втрачені юридичною силою документи, оскільки з наданих та наявних документів вбачається, що згідно постанови нотаріуса від 20.01.2026 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю підтвердження родинних відносин. За наданими та наявними документами, зокрема згідно витягу з ДРАЦС про державну реєстрацію народження від 19.11.2025, матір`ю ОСОБА_1 вказана ОСОБА_5 , згідно витягу з ДРАЦС про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 19.11.2025, вказано про реєстрацію шлюбу згідно актового запису №5 від 28.04.1974р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з присвоєнням дружині прізвища ОСОБА_8 . Інші документи, які б підтверджували родинні відносини та/чи зміну імені/прізвища, не надані та відсутні.

На підставі викладеного, рекомендовано звернутись до суду для підтвердження відповідних юридичних фактів (родинних відносин), процедура встановлення яких передбачена Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в порядку окремого провадження відповідно до ст.ст. 293, 315 ЦПК України, оскільки за наявними документами внести відповідні зміни у актові записи після смерті при поданні відповідних заяв не вбачається можливості. По суті, вказаний лист відділу ДРАЦС є довідкою про неможливість відновлення втрачених документів у відповідності до приписів ч. 2 ст. 318 ЦПК України.

Разом з тим, нотаріусом перевірено та підтверджено факт прийняття спадщини та сукупні підтверджуючі обставини, що дають право на спадкування, однак внаслідок відсутності підтвердження родинних відносин та відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на майно, відсутня можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку, що змушує звертатись до суду з даним позовом про визнання права власності з одночасним встановленням факту родинних відносин, який підлягає встановленню в межах позовного провадження, оскільки звернутись до суду із заявою встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження немає можливості, так як має місце спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження (ч.7 ст.19, ч.1 ст.293, ч.6 ст.294 ЦПК України).

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» надано такі роз`яснення:

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Очевидно, що така плутанина та певна невідповідність, яка викликає сумніви щодо родинних відносин виникла внаслідок довільного написання прізвища та розуміння грамотності форми та змісту імені при оформленні документів як українською так і російською мовами. Однак, на даний час баба та мати позивача померли, і виправити ці неточності немає можливості.

Наявні документи та фактичні дані в сукупності підтверджують, що ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Подібна, Маньківського району Черкаської області, та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса, Одеської області, дійсно доводилась рідною дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Подібна, Маньківського району Черкаської області. Факт даних родинних відносин підтверджується також письмовими заявами жителів села Подібна, Уманського району, Черкаської області - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , справжність підписів на яких засвідчено нотаріально уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування.

Даними заявами підтверджується, що ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Подібна, Маньківського району Черкаської області, та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса, Одеської області, дійсно доводилась рідною дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Подібна, Маньківського району Черкаської області.

Разом з тим, за сукупністю викладеної інформації та підтверджених обставин, визначених у Державному акті на право приватної власності на землю серії ЧР-11-17-1015 від 30.03.2001 року, у довідці виконавчого комітету Маньківської селищної ради села Подібна від 15.03.2026 №38, повідомленні кадастрового реєстратора від 19.11.2024, вбачається, що власником земельної ділянки вказана саме ОСОБА_3 , розбіжність у прізвищі міститься власне у даних державного земельного кадастру. При цьому, відповідні зміни у ці дані можливі для внесення лише або власником, яка померла, або вже на підставі рішення суду про визнання права власності. Однак, у правовстановлюючому документі - державному акті, прізвище власника повністю збігається з прізвищем, вказаним у свідоцтві про смерть, що не викликає сумнівів у належності правовстановлюючого документа, оригінал якого втрачено.

За сукупністю інформації, вказаної у постанові приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Завірюхи О.В. від 20.01.2026 року, у свідоцтві про право на спадщину за законом від 18.11.2025, з урахуванням заяв підтверджень ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , вбачається, що єдиним спадкоємцем за законом майна - житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 2,0426 га, кадастровий номер: 7123186500:02:001:0349, місцезнаходження якої: адмінмежі Подібнянської сільської ради Уманського (колишнього Маньківського) району Черкаської області, які належали померлій ОСОБА_4 , спадкоємицею якої була дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не переоформила своїх спадкових прав у зв`язка із смертю, є лише ОСОБА_1 , позивач по справі.

Згідно ч.3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися за оформленням права на спадщину за правилами позовного провадження, у зв`язку з чим вимушений звертатись до суду за захистом з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/574/26 за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Проведення підготовчого засідання призначити на 20 травня 2026 року о 10 годині 30 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, с-ще. Маньківка Уманського (Маньківського) району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасника справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачам для надання зустрічного позову встановити строк до 20 травня 2026 року.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Копію ухвали направити учасникам справи разом з судовими повістками.

Повідомити учасникам веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Л. Маренюк