Постановление суда № 136307172, 06.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2531/23

Провадження № 2/638/626/26

УХВАЛА

Іменем України

06 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Щепіхіної В. В.,

за участю секретаря судового засідання Старини С. К.,

представника відповідача Токаренка О. В., Матюшко Л. І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2023 року до Дзержинського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.04.2024 року відкрито провадження в цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» у судове засідання, призначене на 01.04.2026 року, свого представника не направив, був повідомлений шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», яка була доставлена позивачу 19.03.2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Про наявність поважних причин неявки позивач відповідно до вимог ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд не повідомив. В матеріалах справи міститься заява представника позивача про проведення розгляду справи без участі представника КП «Харківські теплові мережі», позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Разом з тим, ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 01.04.2026 року визнано явку представника позивача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в судове засідання обов`язковою.

Вказана ухвала суду була доставлена позивачу 05.04.2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Позивач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» у судове засідання, призначене на 06.05.2026 року, свого представника не направив, був повідомлений шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», яка була доставлена позивачу 05.04.2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. У телефонному режимі представник позивача повідомила суд, що перебуває у лікарні, проте, доказів вказаних обставин представником позивача не надано.

Представник відповідача ОСОБА_1 , Матюшко Л. І.у судовому засіданні заявила клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки представник позивача неодноразово не з`являлася у судові засіданні, а без її участі неможливо розглянути справу.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 щодо заявленого клопотання покладався на розсуд суду.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтримала клопотання представника відповідача ОСОБА_4 .

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку відповідачів та представника відповідача ОСОБА_1 , встановив наступне.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, за змістом положень частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

У постановах Верховного Суду від 11.01.2023 у справі № 500/3032/18, від 12.01.2023 у справі № 205/3009/16, від 14.02.2023 у справі № 947/15909/21 зазначено, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20, від 11.12.2025 у справі № 303/8529/24.

Позивач є зареєстрованим користувачем у системі «Електронний суд». Згідно з довідками про доставку електронного документу судові повістки було доставлено до електронного кабінету користувача КП «Харківські теплові мережі».

Отже, про судові засідання, призначені на 01.04.2026 року та 06.05.2026 року, позивач КП «Харківські теплові мережі» був повідомлений належним чином.

Під час розгляду справи суд надавав сторонам достатній час та можливість здійснити звірку розрахунків за надані послуги. Однак сторона позивача та сторона відповідача повідомили суд, що узгодження не досягнуто, залишилися істотні розбіжності щодо періоду та розміру заявленої до стягнення заборгованості.

Оскільки сторони не дійшли згоди щодо періоду та розміру заборгованості, суд не має процесуальної можливості самостійно визначити правильний розрахунок. Для цього необхідні пояснення та обґрунтування саме позивача, який заявляє позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.

За таких обставин участь представника позивача у судовому засіданні є необхідною, оскільки існує необхідність в отриманні особистих пояснень представника позивача по справі у зв`язку з тим, що саме він має право уточнити позовні вимоги, надати пояснення щодо розрахунків та обґрунтувати заявлену суму. Відсутність позивача позбавляє суд можливості всебічно та об`єктивно дослідити обставини справи, що унеможливлює її розгляд по суті.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).

Заявник із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи. У разі відсутності обставин непереборної сили, ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу судового провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.

Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.09.2024 у справі № 490/9587/18 (пункти 135-139) та викладено у постанові Верховного Суду від 24.03.2025 у справі 203/3889/23 (провадження № 61-6021св24).

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови длятого, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

В матеріалах справи містяться докази, що позивач двічі поспіль (останній раз на 06.05.2026 року) належним чином повідомлявся про судові засідання.

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 щодо застосування подібної за змістом норми права.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15 (провадження № 61-2134св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц (провадження № 61-5230св21), від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22).

Дійсно в матеріалах справи міститься заява представника позивача Пономарьової Н. В. про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження. Проте, ця заява була надана на наступний день після прийняття рішення судом про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін і подальші судові засідання відбувалися з повідомленням всіх учасників справи про дату, час та місце слухання справи.

Під час розгляду справи позивач двічі уточнював позовні вимоги (уточнена позовна заява Вх № 49905 від 30.10.2023 року, уточнена позовна заява Вх № 62985 від 14.10.2024 року).

Після цього слухання справи неодноразово відкладалося у тому числі для надання додаткового часу для проведення звірки, надходження оплат від відповідачів, оскільки відповідачі визнали позовні вимоги частково.

Станом на теперешній час відомостей про проведення звіряння розрахунків щодо розміру заборгованості та періоду її виникнення від позивача не надходило.

У зв`язку з цим виникла необхідність визнати явку представника позивача обов`язковою.

У судове засідання представник позивача не з`явився, що свідчить про втрату інтересу позивача до подальшого розгляду справи, а тому суд відповідно до вказаних норм цивільного процесуального права має діяти з урахуванням необхідності справедливого балансування публічного інтересу забезпечення інституційної спроможності суду ефективно здійснювати цивільне судочинство в інших справах, де сторони виявляють добросовісну процесуальну поведінку, та приватних інтересів сторін отримати правову визначеність у спорі про стягнення заборгованості, що у цілому відповідає принципу пропорційності, ст. 11 ЦПК України.

Так, у ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Зловживанням процесуальними правами в розумінні процесуального закону є, крім іншого, вчинення (або не вчинення) дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 3 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Беручи до уваги, що представник позивача, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, повторно не з`явився в судове засідання, його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, про що свідчить тривалість її розгляду, та вирішенню спору по суті у розумні строки, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 44, 223, 257 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя В. В. Щепіхіна