Постановление суда № 136306972, 06.05.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15487/25

1-кс/569/3782/26

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про відвід судді

06 травня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

у складі судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівнезаяву захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №72023000500000055 від 21.08.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2026 судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розподілено заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_6 від розгляду справи № 569/15487/25 за обвинуваченням ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №72023000500000055 від 21.08.2023 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Заява мотивована тим, що у ході судового розгляду 13.03.2026 стороною захисту було заявлено клопотання про очевидну недопустимість доказу - Узагальненого матеріалу від 10.08.2023 № 0705/ДСК від 10.08.2023 року, щодо якого судом постановлено протокольну ухвалу про відмову у визнанні такого доказу очевидно недопустимим. Крім того, зазначає, що в ході дослідження матеріалів кримінального провадження, що долучались прокурором, стороною захисту було озвучено, що прокурор долучає томи матеріалів кримінального провадження, яким присвоєно гриф «ДСК», що розшифровується як «Для службового користування», тобто має статус службової інформації. Однак, суддя ОСОБА_6 попри наявність грифу «ДСК» на томах, які долучає сторона обвинувачення не перевірив чи дотримано стороною обвинувачення вимог щодо розкриття інформації, яка має статус інформації з обмеженим доступом та долучив томи матеріалів кримінального провадження, які мають статус інформації з обмеженим доступом до матеріалів справи. Крім того, в ході розгляду справи стороною обвинувачення долучаються у якості доказів документи, які не стосуються суті обвинувачення, пред`явленого обвинуваченій. Попри це, суддя ОСОБА_6 долучає такі документи до матеріалів справи, не відмовляє у їх прийнятті та дозволяє стороні обвинувачення долучати доказ безпосереднього у судовому засіданні. Захисник обвинуваченої заявила відвід судді, посилаючись на те, що такі дії судді ОСОБА_6 , на її думку, свідчать про упередженість суду.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримала заяву про відвід судді ОСОБА_6 з мотивів викладених в ній, просила відвести його від розгляду справи № 569/15487/25.

Прокурор заперечила проти задоволення заяви про відвід. Вказала щодо документи з грифом "ДСК" не досліджені до кінця та перебувають у прокурора, тому не вирішувалося питання щодо передачі вказаних матеріалів до суду. Щодо винесення протокольної ухвали, то зазначила, що у журналі судового засідання від 13.03.2026 міститься примітка про те, що суд оцінку доказу надасть в нарадчій кімнаті. Зауважила, що КПК України не встановлює заборони винесення рішення протокольно, не виходячи до нарадчої кімнати.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити слідчому судді відвід.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст.ст. 75, 76 КПК України. Зокрема, зі змісту п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

У Рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» зазначається, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України», п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії», п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44).

Незалежність і об`єктивність судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.

Сумнів в неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів встановлено, що у провадженні судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження №72023000500000055 від 21.08.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Сторона захисту заявила відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_6 , посилаючись на те, що суд не має права вирішувати питання про відмову у визнанні доказу очевидно недопустимим та про долучення доказів протокольно, що, на її думку, свідчить про упередженість суду.

Відповідно до ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Судові рішення можуть ухвалюватися як у нарадчій кімнаті, так і без виходу до неї - у вигляді протокольних ухвал у випадках, коли вирішення питання не потребує складання окремого процесуального документа. Відповідно до ч. 2 ст. 372 КПК України в ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку. Згідно з вимогами ст. 321 КПК України, суд керує ходом судового розгляду, забезпечує дотримання порядку дослідження доказів, а також вирішує клопотання учасників процесу, у тому числі щодо дослідження доказів, їх належності та допустимості. Питання про прийняття чи відмову у прийнятті доказу в конкретній стадії судового розгляду є процесуальним питанням, пов`язаним із порядком дослідження доказів та організацією судового розгляду, і не належить до переліку тих, що обов`язково вирішуються шляхом постановлення окремої ухвали в нарадчій кімнаті. Таким чином, постановлення судом протокольної ухвали відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Оцінюючи наведені в заяві про відвід доводи про упередженість судді ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що вони зводяться до незгоди з постановленими вказаним суддею процесуальними рішеннями.

Зазначені обставини самі по собі не є підставою для відводу судді від участі у розгляді кримінального провадження та жодним чином не породжують об`єктивних сумнівів у його неупередженості.

Незгода з процесуальними рішеннями судді може бути втіленою у процедурі оскарження судового рішення до суду вищої інстанції під час перегляду судового рішення по суті.

Оцінюючи зазначені доводи з точки зору наявності підстав для відводу судді ОСОБА_6 від участі у розгляді кримінального провадження, необхідно зазначити, що такі доводи фактично зводяться до незгоди з прийнятим суддею рішенням, будуються виключно на власних суб`єктивних міркуваннях про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому ці доводи не можуть бути підставами для відводу відповідно до ст. 75 КПК України.

Враховуючи викладене, в даному конкретному випадку не встановлено обставин, які б викликали розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості судді ОСОБА_6 , у зв`язку з чим заява про відвід судді задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 75, 81, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №72023000500000055 від 21.08.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її оголошення.

Суддя Рівненського міського суду

Рівненської області ОСОБА_7