Решение № 136305270, 05.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/16153/25

Провадження № 2/357/1081/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2025 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованість за кредитними договорами: 1) № 374805841 у розмірі 25 987,50 грн; 2) № 2417314 у розмірі 24 325 грн; 3) № 79556526 у розмірі 18 513,02 грн; 4) № 31794-02/2024 у розмірі 9 750 грн, а всього 78 575,52 грн, а також стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову вказано, що 17.03.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 374805841, зобов`язання за яким відповідачем не виконано. Крім того, 17.03.2024 та 19.01.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договори позики № 2417314 та 79556526, зобов`язання за якими відповідачем не виконано. 19.02.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 31794-02/2024, зобов`язання за яким відповідачем не виконано. На підставі договорів факторингу, від позикодавців до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату передано право вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

13.10.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у відкритому судовому засіданні.

05.12.2025 на адресу суду відповідач через свого представника - адвоката Тхорівську М.В., подав відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що позивач не надав суду належним чином оформлених кредитних договорів, укладених між сторонами, не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів згідно кредитних договорів на рахунок відповідача. Відсутні також докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами. Позивач не довів факт набуття права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за зазначеними кредитними договорами. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

13.12.2025 від представника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надійшла відповідь на відзив, зазначено, що клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення. Сторони дійшли згоди, що всі завершені дії в особистому кабінеті в ІТС товариства визнаються вчиненими позичальником. У відповідності до умов кожного з вищезазначених договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні договорів. Позивач не володіє та не може володіти доказами отримання саме відповідачем одноразового ідентифікатора. Інформація про ідентифікацію, реєстрацію та про відправлення/надходження на номер мобільного телефону одноразового ідентифікатора для підписання кредитного договору та додатків до нього знаходиться безпосередньо у ІТС Первісного кредитора, доступ до якої має первісний кредитор та Позичальник, як власник Особистого кабінету, в той час як ТОВ «ФК «ЄАПБ» не має доступу до такої інформації, адже передача даної інформація не передбачена договорами факторингу. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/отримання кредитних коштів. Відповідач не оспорив, не надав суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого припису статті 204 ЦК України їх правомірність презюмується. Разом з відповіддю на відзив, представник позивача подав клопотання про витребування доказів.

22.01.2026 ухвалою суду поновлено ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» строк звернення з клопотанням до суду, клопотання про витребування доказів задоволено, витребувано від АТ «Державний Ощадний Банк України»: 1) інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) карткових рахунків відкритих у банку станом на 19.01.2024; 2) інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку НОМЕР_2 ; 3) виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів, відкритого до платіжної карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 19.01.2024 року по 25.03.2024 року з відображенням часу зарахування коштів; 4) інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 19.01.2024 року по 25.03.2024 року; 5) інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

06.02.2026 на адресу суду надійшли витребувані докази.

04.03.2026 представник відповідача - адвокат Тхорівська М.В., звернулась до суду з клопотанням, в якому просила визнати поважними причини пропуску строку для подання клопотання про витребування доказів та поновити його, а також витребувати у позивача оригінали електронних спірних кредитних договорів з додатками.

10.03.2026 ухвалою суду поновлено представнику відповідача строк звернення з клопотанням та витребувано від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» оригінали наступних електронних документів з усіма додатками до них: договір кредитної лінії № 37480584 від 17.03.2024; договір позики № 2417314 від 17.03.2024; договір позики № 79556526 від 19.01.2024; договір про надання фінансового кредиту № 31794-02/2024 від 19.02.2024.

03.04.2026 на адресу суду надійшли письмові докази у відповідь на ухвалу суду.

29.04.2026 від представника відповідача - адвоката Тхорівської М.В., до суду надійшли додаткові пояснення по справі.

В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Позиції сторін суду зрозумілі з поданих до суду заяв.

Дослідивши матеріали справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Судом встановлено наступне.

17.03.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 374805841 у формі електронного документу, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 5 500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплати проценти за його користування, відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику (а.с.12-22 т.1).

Строк дисконтного періоду користування кредитом становить 30 днів - по 16.04.2024, під 2,5% в день (п. 3.1, 8.3 договору).

Кредитні кошти в сумі 5 500 грн перераховано ОСОБА_1 17.06.2024 в безготівковій формі на платіжну картку відповідача НОМЕР_2, що підтверджується платіжним дорученням від 17.03.2024 (а.с.23 т.1).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 в редакції додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 (а.с.26-30 т.1), відповідно до умов якого, з урахуванням витягу з реєстру прав вимог № 285 від 21.05.2024 (а.с.165-166 т.1), до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 374805841.

27.02.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/0225-01 (а.с.31-32 т.1), відповідно до умов якого, з урахуванням витягу з реєстру прав вимог № 2 від 27.02.2022 (а.с.34 т.1), до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 374805841.

17.03.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2417314, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 7 000 грн на строк 30 днів до 16.04.2024 з фіксованою процентною ставкою 2,50% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1081,20%, орієнтована загальна вартість позики 8 575 грн (а.с.39-41 т.1).

Між позикодавцем та відповідачем також узгоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором позики (додаток № 1 до договору позики).

Від ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 28.07.2021, додаткової угоди № 7 від 13.06.2022, додаткової угоди № 34 від 19.08.2024 та витягу з реєстру боржників № 29 від 19.08.2024, перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2417314 (а.с.43-51 т.1).

19.01.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79556526, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 4 000 грн на строк 30 днів до 17.02.2024 з фіксованою процентною ставкою 2,5% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1808,14%, орієнтована загальна вартість позики 5 056 грн (а.с.55-58 т.1).

Між позикодавцем та відповідачем також узгоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором позики (додаток № 1 до договору позики).

05.02.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору позики № 79556526 від 19.01.2024, відповідно до умов якої збільшено суму позики на 1 500 грн до 5 500 грн (а.с.59 т.1).

Від ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 28.07.2021, додаткової угоди № 7 від 13.06.2022, додаткової угоди № 34 від 19.08.2024 та витягу з реєстру боржників № 30 від 19.08.2024, перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 79556526 (а.с.63 т.1).

Крім того, 19.02.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 31794/02/2024, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 3 000 грн на 120 днів з кінцевим терміном повернення 17.06.2024 з денною процентною ставкою 2,50% на день (а.с.77-80 т.1).

Між позикодавцем та відповідачем також узгоджено графік платежів за кредитом (додаток № 1 до договору), загальна вартість кредиту становить 12 000 грн за умови дотримання строків повернення коштів, реальна річна процентна ставка становить 101094,05%.

Згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3466_250708112137 від 08.07.2025 на платіжну картку № НОМЕР_2 д19.02.2024 успішно перераховано 3 000 грн.

Від ТОВ «Аванс Кредит» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу № 20082024 від 20.08.2024, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 25.09.2024, акта приймання-передачі реєстру боржників та витягу з реєстру боржників перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 31794/02/2024.

В матеріалах справи наявні також розрахунки заборгованості за кредитними договорами, паспорти споживчих кредитів, докази сплати коштів за відступлення прав вимог, виписка про зарахування грошових коштів на рахунок відповідача, на ухвалу суду надано копії кредитних договорів.

При вирішенні справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилом ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Цивільний процесуальний кодекс України під час розгляду цивільних справ позовного провадження закріплює таку засаду для учасників справи, як змагальність сторін. Згідно із змістом статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази.

Отже подання доказу, яким сторона у справі обґрунтовує підставність та законність своїх вимог чи заперечення, є виключно її правом, а не обов`язком. У зв`язку із неподанням доказу учасник справи приймає ризик доведеності та переконливості своїх вимог перед судом.

Суд в свою чергу, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, розглядає справу на підставі наявних у ній доказів, за результатами дослідження яких у судовому засіданні приймає відповідне рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позикодавці та відповідач узгодили істотні умови договорів: розміри кредитів, грошову одиницю, в якій надано кредити, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання договорів на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису. Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому встановлюється воля останніх, а зарахування коштів на рахунок відповідача підтверджує виконання позикодавцями умов договорів.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності підтверджується факт укладання ОСОБА_1 чотирьох кредитних договорів та факт існування за договорами заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків по поверненню кредитних коштів.

Звертаючись до суду, позивач просить про стягнення з відповідача заборгованості в таких розмірах:

1) за договором № 374805841 від 17.03.2024 в розмірі 25 987,50 грн, в тому числі: 5 500 грн - основна сума боргу; 20 487,50 грн - відсотки;

2) за договором № 2417314 від 17.03.2024 в розмірі 24 325 грн, в тому числі: 7 000 грн - основна сума боргу; 17 325 грн - відсотки;

3) за договором № 79556526 від 19.01.2024 в розмірі 18 513,02 грн, в тому числі: 5 268,36 грн - основна сума боргу; 13 244,66 грн - відсотки;

1) за договором № 31794-02/2024 від 19.02.2024 в розмірі 9 750 грн, в тому числі: 3 000 грн - основна сума боргу; 6 750 грн - відсотки.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12) та від 31.10.2018 (№ 202/4494/16-ц).

Доказів продовження строку дисконтного періоду за кредитним договором № 374805841 матеріали справи не містять.

За умовами кредитного договору № 374805841 від 17.03.2024 передбачено надання кредиту в розмірі 5 500 грн строком на 30 днів.

Отже, позивач за вказаним договором має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами за 30 днів, що виходячи із установлених у договорі процентних ставок (2,50%) становить 4 125 грн (5500х2,50/100х30)

Наведене вище чітко передбачено самим договором.

Таким чином, розмір позовних вимог за договором № 374805841 від 17.03.2024, що підлягають до задоволення, становить 9 625 грн (5500 + 4125).

Саме ця заборгованість по тілу кредиту та процентам підлягає стягненню.

За умовами кредитного договору № 2417314 від 17.03.2024 передбачено надання кредиту в розмірі 7 000 грн строком на 30 днів.

Отже, позивач за вказаним договором має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами за 30 днів, що виходячи із установлених у договорі процентних ставок (2,50%) становить 5 250 грн (7000х2,50/100х30)

Таким чином, розмір позовних вимог за договором № 2417314 від 17.03.2024, що підлягають до задоволення, становить 12 250 грн (7000 + 5250).

Саме ця заборгованість по тілу кредиту та процентам підлягає стягненню за вказаним договором.

За умовами кредитного договору № 79556526 від 19.01.2024 (з урахуванням додаткової угоди) передбачено надання кредиту в розмірі 5 500 грн строком на 30 днів.

Отже, позивач за вказаним договором має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами за 30 днів, що виходячи із установлених у договорі процентних ставок (2,50%) становить 3 951,27 грн (5268,36х2,50/100х30)

Таким чином, розмір позовних вимог за договором № 79556526 від 19.01.2024, що підлягають до задоволення, становить 9 219,63 грн (5268,36 + 3951,27).

Саме ця заборгованість по тілу кредиту та процентам підлягає стягненню.

За умовами кредитного договору № 31794-02/2024 від 19.02.2024 передбачено надання кредиту в розмірі 3 000 грн строком на 120 днів, тому розмір заявлених до стягнення відсотків у сумі 6 750 грн відповідає умовам договору.

Таким чином, розмір позовних вимог за договором № 31794-02/2024 від 19.02.2024, що підлягають до задоволення, становить 9 750 грн (3000 + 6750).

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 40 844,63 грн, а саме:

1) за договором № 374805841 від 17.03.2024 в розмірі 9 625 грн, в тому числі: 5 500 грн - основна сума боргу; 4 125 грн - відсотки;

2) за договором № 2417314 від 17.03.2024 в розмірі 12 250 грн, в тому числі: 7 000 грн - основна сума боргу; 5 250 грн - відсотки;

3) за договором № 79556526 від 19.01.2024 в розмірі 9 219,63 грн, в тому числі: 5 268,36 грн - основна сума боргу; 3 951,27 грн - відсотки;

4) за договором № 31794-02/2024 від 19.02.2024 в розмірі 9 750 грн, в тому числі: 3 000 грн - основна сума боргу; 6 750 грн - відсотки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) - ч. 1 ст. 1077 ЦК України.

Чинне законодавство не встановлює прямої вимоги про те, що право вимоги переходить лише після оплати. Стаття 1077 ЦК України, яка регулює факторинг, лише встановлює обов`язок сплати за договором факторингу, але не визначає момент переходу прав. Це дозволяє сторонам договору самостійно визначати, коли відбувається перехід права вимоги, що відповідає загальному принципу свободи договору (волі сторін), закріпленому в цивільному праві.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2025 у справі № 718/6/23 (провадження № 61-15661св23) зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів. Тому внаслідок відступлення права вимоги, за відсутності в імперативній нормі приватного права заборони на відступлення (купівлю-продаж, міну, дарування майнових прав) права вимоги, не відбувається будь-якого порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу боржника.

З огляду на зазначене, доводи відповідача в цій частині суд відхиляє.

Інші доводи представника відповідача спростовуються встановленими судом обставинами у даній справі та наведеними судом висновками.

Слід зазначити, що в основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Поведінка сторони відповідача протягом розгляду справи не відповідала принципу добросовісності, оскільки позиція по справі змінювалась. Так, спочатку представник відповідача заперечувала укладення відповідачем кредитних договорів (наявність доказів про отримання коштів), а після надходження доказів зарахування коштів на його рахунок, адвокат змінила позицію та зазначила про недоведеність умов договорів. Крім цього, клопотань про витребування оригіналів договорів від первісних кредиторів до суду заявлено не було, так само не спростовано доводів позивача та підстав отримання відповідачем грошових коштів згідно наданих позивачем договорів.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому позивач має право на відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1 573,95 грн (3 028 х 51,98%).

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: 1) за договором кредитної лінії № 374805841 від 17.03.2024 у розмірі 9 625 грн; 2) за договором позики № 2417314 від 17.03.2024 у розмірі 12 250 грн; 3) за договором позики № 79556526 від 19.01.2024 у розмірі 9 219,63 грн; 4) за договором про надання фінансового кредиту № 31794-02/2024 від 19.02.2024 у розмірі 9 750 грн, а також судовий збір у розмірі 1 573,95 грн.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. Ю. Цуранов