Решение № 136298967, 04.05.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/108/26

провадження №: 2/398/1619/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"04" травня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Москалик В. В.,

за участю секретаря судового засідання Ситник І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до Олександрійської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 2 245 квадратних метрів, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .Свої позовні вимоги мотивує тим, що 04.08.2009 позивач уклав договір купівлі-продажу житлового будинку з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від імені та в інтересах якого діяв, на підставі довіреності ОСОБА_3 , за яким, представник продавця передає у власність покупцю, а покупець приймає житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під номером АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу був посвідчений 04.08.2009 Олександрійським міським приватним нотаріусом Стенюхіною І.В. та зареєстрований в реєстрі правочинів під № 3558880. Вказаний житловий будинок з господарськими будівлями розташований на земельній ділянці, яка відповідно до державних актів на право приватної власності на землю серії КР № 1905, КР № 1906, виданих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передано у праватну власність на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської Ради народних депутатів №24 від 22 січня 1998 року для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства, площею 2245 кв. м - за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка, на якій збудоване нерухоме майно, не відчужувалася первісними власниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 . Укладаючи договір, спрямований на відчудження будинку, сторони не могли не розуміти, що користування будинком неможливе без використання земельної ділянки, достатньої для розміщення й облуговування будинку. З метою приведення правовстановлюючих документів у відповідність, позивач вимушений звернутися до суду з позовом, посилаючись на те, що одночасно з набуттям права власності на житловий будинок, у нього виникло право власності на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями.

Ухвалою суду від 12.01.2026 провадження по зазначеній цивільній справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 27.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, зазначив, що на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, направив на адресу суду заяву, якою просить розгляд справи провести без представника Олександрійської міської ради.

З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ч 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 04.08.2009, укладеного між ним та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною І.В., належить право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , жилою площею 38,3 кв. м, з господарсько-побутовими будівлями, зареєстровано в Олександрійському КМБТІ 19.08.2009 за № 1116/107с.180.

Відповідно до інформації з Державного реєстру правочинів нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , 04.08.2009 ОСОБА_2 - відчуджувач, ОСОБА_1 - набувач, на підставі договору купівлі-продажу № 3558880.

Відповідно до копії державного ака на право приватної власності на землю серії КР № 1905, виданого ОСОБА_4 29.01.1998, землю передано у праватну власність на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської Ради народних депутатів № 24 від 22 січня 1998 року для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства, площею 1347 кв. м в межах згідно з планом 3/5 частина від загальної площі 2245 кв. м - за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії державного акта на право приватної власності на землю серії КР № 1906, виданого ОСОБА_5 29.01.1998, землю передано у приватну власність на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської Ради народних депутатів № 24 від 22 січня 1998 року для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства площею 898 кв. м в межах згідно з планом 2/5 частина від загальної площі 2245 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 31.08.2001 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продали ОСОБА_8 житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Договір завірений приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Кібальнік О.Ф. 31.08.2001, зареєстровано в реєстрі за № 2629. Згідно з умовами договору вказаний жилий будинок належить продавцям ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі про право на спадщину за законом, виданого Першою Олександрійською нотаріальною конторою 30.11.1999 по реєстру № 1998 та зареєстрованого Олександрійським БТІ 20.006.01 за № 224/107 стор.180.

Згідно з копією технічного паспорту на жилий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 (інвентарний номер 4319, реєстровий номер 1116/107с180) власником будинку зазначено ОСОБА_1 з 19.08.2009 ( ОСОБА_2 - вичеркнуто).

Згідно з копією технічного паспорту на житловий будинок (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1 (№ інвентаризаційної справи 4319, реєстровий номер 1116/19ст224, 1116/107с180) з відміткою Олександрійського КМБТІ "погашено" 12.05.2009, власниками будинку зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим І Олександрійською державною конторою від 13.11.1999 № 1998, по якому право власності на будинок перейшло від ОСОБА_5 .

Отже, з досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу перейшло від ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_2 та надалі до позивача ОСОБА_1 , проте перехід права власності на земельну ділянку для обслуговування вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та ведення особистого підсобного господарства за вказаною адресою належним чином не оформлено.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 377 ЦК України та ч. 1 ст. 120 ЗК України в редакції, чинній на час набуття позивачем права власності на житловий будинок, встановлено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Суд не встановив обставин, які б свідчили про наявність договірних правовідносин між колишнім власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , і позивачем щодо переходу права власності на земельну ділянку, на якій розташовано цей об`єкт.

Виходячи з положень ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України та принципу слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована, суд дійшов висновку, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти, оскільки право власності на будівлі, з усіма притаманними для власності складовими - володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, у власності або користуванні.

За змістом положень ч. 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтями 203, 204, 215 ЦК України встановлено принцип презумпції правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні відомості про визнання недійсним в судовому порядку договору від 04.08.2009, на підставі якого ОСОБА_1 придбав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів у справі, відсутності заперечень відповідача у справі, з урахуванням принципу юридичної визначеності та враховуючи судову практику щодо права власності, що є сталою у розгляді вказаного питання, суд дійшов висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог.

За клопотанням представника позивача судові витрати залишити по фактично понесеним.

Керуючись ст.ст.12, 13, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства, площею 2 245 квадратних метрів, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до державних актів на право приватної власності на землю, виданих 29.01.1998, серії КР № 1905 - зареєстровано за ОСОБА_4 , та серії КР № 1906 - зареєстровано за ОСОБА_5 .

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 04.05.2026.

Суддя Вікторія МОСКАЛИК