№ 136298751, 06.05.2026, Долинський районний суд Кіровоградської області

справа № 388/928/26

провадження № 3/388/370/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2026м. Долинська

Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області Баранський Д.М., розглянув матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч.5 ст. 126, ч.2 ст. 122 та ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 07 квітня 2026 року о 09.06 годині в м. Долинська, вулиця Чумацький шлях, 55, Кропиницького району Кіровоградської області керував транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування відповідним транспортним засобом, відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року, 29 січня 2026 року Долинський районним судом притягувався до відповідальності за ч.2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа № 388/170/26, читм порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 07 квітня 2026 року о 09.07 годині в м. Долинська, вулиця Чумацький шлях, 55, Кропиницького району Кіровоградської області керував транспортним засобом ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2 «б» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 07 квітня 2026 року о 09.06 годині в м. Долинська, вулиця Чумацький шлях, 55, Кропиницького району Кіровоградської області керував транспортним засобом ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 «в» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень доказана сукупністю зібраних у справах доказів, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 634067, ЕПР 1 № 634087 та ЕПР 1 № 634091 від 07 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 ; довідкою інспектора сектору адміністративної практики Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Є.Єпіфанової про відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія та про притягнення до адміністративної відповідальності; копією постанови серії ЕПР1 № 541497 від 15 грудня 2025 року; копією постанови Долинського районного суд Кіровоградської області про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 126, ч.2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та відеозаписами з місця події на оптичних носіях даних DVD-R.

На відеозаписах з місць подій, що додані до протоколів про адміністративні правопорушення, які були відтворені у судовому засіданні, відображено зупинення працівником поліції транспортного засобу ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 . Поліцейський пояснив водієві про причину зупинку, порушення водієм Правил дорожнього руху.

Попереджено водія про здійснення відеофіксації з місця події.

На вимогу поліцейського про пред`явлення відповідних документів, страховий поліс, водій повідомив, що посвідчення водія не має й також не має страхового полісу.

Водієм виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Водієві роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а він підтвердив їх зрозумілість. Поліцейським водієві роз`яснено зміст протоколу про адміністративне правопорушення.

З огляду на зміст вищезазначених відеозаписів, в цих справах поза будь-яким розумним сумнівом доказано керування ОСОБА_1 07 квітня 2026 року транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування даним транспортним засобом, не маючи страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та здійснення руху транспортного засобу під заборонений знак Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.5 ст. 126, ч.2 ст. 122 та ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, не подання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті та керування транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки, не пристебнутий ременем безпеки.

Згідно з п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (далі Правила дорожнього руху) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (далі Правила дорожнього руху) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Згідно з п.9.2 (б) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (далі Правила дорожнього руху) водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Згідно з ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно з ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність настає за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Відповідальність за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Таким чином, можливо дійти висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121, ч. 2 ст. 122 та ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Згідно ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи зазначене правило, вважаю накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Призначаючи адміністративне стягнення суд враховує особу правопорушника, обставини правопорушення, характер і тяжкість учиненого.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн., тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 23, 33-35, 38, ч.5 ст. 126, ч.2 ст. 122, ч.5 ст.121, 221, 251, 252, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.2 ст. 122, ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у межах санкції ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) судового збору (рахунок для сплати: UA908999980313111256000026001, банк: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код: 37993783, код класифікації бюджетів: 22030106).

Стягувач судового збору: Державна судова адміністрація України (місцезнаходження за адресою: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ: 26255795).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено (ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Суддя Д.М. Баранський