Решение № 136296321, 06.05.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/254/26

Провадження № 2/209/1215/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ ЗАОЧНЕ /

06 травня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючої судді - Левицької Н.В.,

за участі секретаря судового засідання - Погрібної О.В.,

представника позивача адвоката Сечка С.В., який приймає участь в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2026 року до Дніпровського районного суду міста Кам`янського через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України, в інтересах якого діє представник адвокат Сечко С.В. до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі: 38304 (тридцять вісім тисяч триста чотири) грн. 14 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп..

Короткий зміст позовних вимог.

Моторне (транспортне) страхового бюро України (далі МТСБУ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, обґрунтовуючи позов тим, що 21 лютого 2025 року о 16.30 годині на пр-ті Металургів, 32 у м. Кам`янському сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів: ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 (далі-Відповідач) та Volkswagen Polo державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 (далі-Потерпілий).

Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 лютого 2025 року у справі № 209/1835/25 ОСОБА_1 визнано винним у здійсненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Цивільно-правова відповідальність потерпілої була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс №ЕР-225627097). Потерпіла своєчасно звернувся до позивача із повідомленням про ДТП від 27.03.2025 року та з заявою про виплату страхового відшкодування від 30.04.2025 року.

Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі 35454 грн. 14 коп., та в розмірі 2850 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, просить стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого майнового відшкодування у розмірі 38304,14 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн..

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 27 січня 2026 року позовну заяву Моторного (транспортне) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

30 січня 2026 року на виконання ухвали суду від 27.01.2026 представником позивача через підсистему «Електронний суд» скеровано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 11 березня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання на 08 квітня 2026 року.

Ухвалою суду від 03 квітня 2026 року задоволено клопотання представника позивача Моторного (транспортне) страхового бюро України - адвоката Сечка С.В., яке подано до суду 01 квітня 2026 року про участь у судовому засіданні, призначеному на 08 квітня 2026 року та у всіх наступних судових засіданнях у справі за позовом Моторне (транспортне) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 08 квітня 2026 року розгляд справи відкладено на 06 травня 2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача у судове засідання просив суд позовні вимоги задовольнити повністю, з підстав викладених у позові. Проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які вручені члену сім`ї (а.с. 58, 74).

Про проведення судового засідання відповідач також повідомлявся та викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не заявив, відзив проти позову не надав.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи достатність доказів та те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов до переконання, що є всі правові підстави провести заочний розгляд даної справи, про що прийнята відповідна ухвала.

Суд, вислухавши доводи представника позивача, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, назначає наступне.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03.04.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у здійсненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та підвергнуто адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 21 лютого 2025 року о 16.30 годині на пр-ті Металургів, 32 у м. Кам`янському, керуючи транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_3 , при повороті праворуч, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Volkswagen Polo д.р.н. НОМЕР_4 , який залишила ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив п. 12.1. ПДР України.

Крім того, 21 лютого 2025 року о 16.30 годині на пр-ті Металургів, 32 у м. Кам`янському ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_3 , після вчинення ним ДТП, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п. 2.10.а. ПДР України.

Крім того, 21 лютого 2025 року о 16.30 годині на пр-ті Металургів, 32 у м. Кам`янському ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, почервоніння очей. Від продувки алкотестера Драгер та проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я під відеозапис відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України.

Також, 21 лютого 2025 року о 16.30 годині на пр-ті Металургів, 32 у м. Кам`янському ОСОБА_1 , будучи особою, яка повторно протягом року вчинила порушення, передбачені ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, керував транспортним засобом транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_3 , будучи позбавленним права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а. ПДР України.

Вказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

В порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній на дату скоєння вищезгаданої ДТП, цивільно-правову відповідальність відповідача за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП 21.02.2025 застраховано не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ (а.с.8).

З копії Полісу №ЕР-225627097 вбачається, що між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова група Оберіг» та ОСОБА_2 23.12.2024 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів (а.с.13).

27 березня 2025 року потерпіла ОСОБА_2 звернулася до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 21 лютого 2025 року, а також надала схему дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується з копії повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 9-10).

30 квітня 2026 року ОСОБА_2 , як потерпіла у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, звернулася із заявою до МТСБУ про виплату матеріального збитку (а.с. 11).

Автомобіль марки Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_4 належить ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 15).

На виконання своїх обов`язків, передбачених п. 34.1 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ доручило СОС Сервіс Україна (ФОП ОСОБА_3 ) провести огляд пошкодження транспортного засобу «Volkswagen Polo», власником якого є ОСОБА_2 .

Зі звіту №43-04.25 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_4 , складеного оцінювачем ОСОБА_3 , вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля (з урахуванням зносу) становить 36582,65 грн (включаючи ПДВ та запасні частини), 3554,54 грн (без складової ПДВ) (а.с.16-18).

Згідно з ремонтною калькуляцією №119138 від 15.04.2025, загальна вартість ремонту транспортного засобу «Volkswagen Polo» державний номерний знак НОМЕР_4 становить 51389,00 грн.

Відповідно до Довідки №1 від 12.08.2025 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, ОСОБА_2 має право на відшкодування підтвердженої школи по майну у розмірі 35454,14 грн (а.с.35 зворот).

Згідно наказу МТСБУ про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих від 12.08.2025, номер справи 1191138, відповідно до статті 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» наказано управлінню фінансів сплатити на рахунок ОСОБА_2 35454,14 грн за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 35).

Згідно платіжної інструкції № 25901 від 13 серпня 2025 року потерпілій ОСОБА_2 було здійснено відшкодування шкоди у розмірі 35454,14 грн, (а.с.36).

Згідно платіжної інструкції №16670 від 26.05.2025, МТСБУ перерахувало СОС Сервіс Україна кошти в розмірі 2850 грн за оплату послуг аваркома (експерта) по справі №119138, згідно рахунку 2164 від 21.04.2025, Т.З. НОМЕР_4 (а.с. 37).

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Цивільного кодексу України.

Відповідно до положення ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 1 ст. 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі також Закон №3720-IX) регламентна виплата - страхова виплата (страхове відшкодування), що здійснюється Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі - МТСБУ) за рахунок коштів централізованих страхових резервних фондів у випадках, передбачених цим Законом

У ст. 6 Закону №3720-IX визначено, що страховим випадком за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обовязок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоровю та/або майну потерпілих осіб

Відповідно до положень ч.2 ст.18 Закону №3720-IX, у разі настання події, що є підставою для здійснення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, чинних на день настання такої події, а для регламентної виплати, визначеної пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - у межах страхових сум, встановлених на день укладення внутрішнього договору страхування, за яким здійснюється така виплата, зобов`язано у встановленому цим Законом порядку здійснити регламентну виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.26 Закону№3720-IX, у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.

Відповідно до ч.2 ст. 27 Закону№3720-IX, витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 27 Закону№3720-IX, у разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.

У ст. 37 Закону 3720-IX - п. 1 ч. 2 визначено, що МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до:

1) особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з ч.1 ст.33 3720-IX, страховик (МТСБУ) має право для визначення (з`ясування) причин, обставин настання страхового випадку та визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залучати своїх працівників або осіб, які здійснюють професійну оціночну діяльність відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Відповідно до пункту 3 Порядку залучення Моторним (транспортним) страховим бюро України аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 23 лютого 2006 року № 5417, залучення представника МТСБУ для визначення причин настання страхових випадків, розміру збитків здійснюється на підставі договору з МТСБУ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону 3720-IX, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України:

1) транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

Як роз`яснено у пунктах 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові № 910/17324/19 від 12.10.2021 зазначає, що суб`єкт, до якого МТСБУ може заявити регресний позов на підставі підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону № 1961-ІУ, є чітко визначеним. Коли МТСБУ виплатило відшкодування через те, що шкоду заподіяв транспортний засіб, власник (водій) якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (тобто, коли зробило виплату на підставі підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-ІУ), воно набуває право на регресний позов на підставі підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону № 1961-ІУ до власника чи водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, бо саме він відповідальний за невиконання обов`язку зі страхування своєї цивільно-правової відповідальності.

Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.

Суд встановив, що постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03.04.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у здійсненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно з вказаною вище постановою суду ОСОБА_1 21 лютого 2025 року о 16.30 годині на пр-ті Металургів, 32 у м. Кам`янському, керуючи транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_3 , при повороті праворуч, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Volkswagen Polo д.р.н. НОМЕР_4 , який залишила ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив п. 12.1. ПДР України, за що передбачено відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду в справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так як обставини події встановлені і викладені в постанові Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03.04.2025, то такі є обов`язковими та враховуються судом при розгляді справи про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений дану постанову.

У зв`язку з наведеним факт вчинення 21.02.2025 дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача ОСОБА_1 та внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб Volkswagen Polo д.р.н. НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_2 , не підлягає доказуванню.

На день скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована, тобто не було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а тому потерпіла ОСОБА_2 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату страхового відшкодування.

Наказом МТСБУ від 12.08.2025 року, з урахуванням довідки від 12.08.2025 року №1 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, вирішено сплатити потерпілій ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 35454 грн 11 коп.

13.08.2025 року Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 35454 грн 14 коп. на її банківський рахунок, що підтверджується платіжною інструкцією №25901 від 13.08.2025.

З метою встановлення розміру заподіяння шкоди Моторне (транспортне) страхове бюро України залучило оцінювача, котрим було виконано Звіт про оцінку автомобіля Volkswagen Polo д.р.н. НОМЕР_4 , вартість послуг якого склала 2850,00 грн.

26.05.2025 року Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало СОС Сервіс Україна грошові кошти в сумі 2850,00 грн по справі №21647131 на підставі рахунку №2164 від 21.04.2025, що підтверджується платіжною інструкцією №16670 від 26.05.2025.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що майнові права позивача порушені, оскільки ним виплачено потерпілій ОСОБА_2 суму страхового відшкодування і наявна підстава, передбачена ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для регресного позову позивача, оскільки відповідач виплачену потерпілому суму страхового відшкодування Моторному (транспортному) страховому бюро України не відшкодував, будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, суду не надано, а тому позов слід задовольнити повністю, і стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України завдану шкоду в розмірі 35454 грн 14 коп., а також 2850,00 грн. витрат зі встановлення розміру збитків.

Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.10-13,141, 247, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов «Моторного (транспортного) страхового бюро України» доОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь «Моторного (транспортного) страхового бюро України» суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 38304 (тридцять вісім тисяч триста чотири) гривні 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: 02653, м.Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131, р/р НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Дата складення судового рішення 06 травня 2026 року.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА