Постановление суда № 136291694, 06.05.2026, Маньківський районний суд Черкаської області

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

06 травня 2026 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області Маренюк Віктор Леонідович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

На підставу своїх вимог спирається на те що, ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Добра, Маньківського району, Черкаської області у віці 86 років померла мати позивача ОСОБА_2 , про що 06.10.2015 року складено відповідний актовий запис № 11, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 06.10.2015 року виконавчим комітетом Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

На час смерті ОСОБА_2 постійно проживала в АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією згідно довідки виконавчого комітету Маньківської селищної ради села Добра Уманського району Черкаської області від 23.03.2026 №36.

Після смерті матері у Маньківській державній нотаріальній конторі було заведено спадкову справу №399 за 2015 рік, при цьому спадщину за законом прийняли позивач, ОСОБА_3 , її брат ОСОБА_4 , та її сестра ОСОБА_5 , що підтверджується даними свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим Маньківською державною нотаріальною конторою 02.12.2017 року за р.№2009 у спадковій справі №399 за 2015 рік.

Так, 02.12.2017 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., позивачу видано Свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №399 за 2015 рік, зареєстроване в реєстрі за № 2009.

Вказаним свідоцтвом нотаріусом посвідчено, що на підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцем зазначеного в цьому свідоцтві майна гр. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: син - гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 в 1/3 (одній третій) частці зазначеного майна; дочка - гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 в 1/3 (одній третій) частці зазначеного майна; дочка - гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 в 1/3 (одній третій) частці зазначеного майна.

Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 2,9933 га, що розташована в адмінмежах Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Тобто, дане спадкове майно після смерті спадкодавця вже переоформлено на ім`я позивача-спадкоємця та брата і сестри у нотаріальному порядку в порядку спадкування за законом.

Разом з тим, після смерті матері ОСОБА_2 залишилось інше спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Довідкою - випискою з погосподарської книги виконавчого комітету Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області с. Добра від 10.09.2025 № 80 інформується, що житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно погосподарської книги за 2011-2015р.р. №1, ст.7, особовий номер 0006 рахується за гр. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №11 від 06.10.2015 року.

При цьому, на вказане спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами відсутній правовстановлюючий документ, у зв`язку з чим в процесі оформлення спадщини виявилось, що у позивача немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вказане спадкове майно.

Згідно листа за вих. .№ 297/02-31 від 15.04.2023 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.04.2023 року. Даною постановою відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , який належав матері - ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане належне покійній матері майно мотивована тим, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

У видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, одночасно надано інформацію про те, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Добра Маньківського району Черкаської області була відкрита спадкова справа № 399 за 2015 рік, із заявами про прийняття спадщини за законом до Маньківської державної нотаріальної контори звернулись ОСОБА_3 (позивач по справі), ОСОБА_4 (брат позивача), ОСОБА_5 (сестра позивача). При цьому спадкоємець за заповітом ОСОБА_6 відкликала свою попередньо подану заяву про прийняття спадщини та відмовилась взагалі від прийняття спадщини.

Таким чином, нотаріусом підтверджено, що спадкоємець-позивач є такою, що прийняла спадщину, є спадкоємцем за законом, також спадщину прийняли брат позивача ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_5 . Викладене підтверджується також даними вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.12.2017 року у спадковій справі №399 за 2015 рік, зареєстроване в реєстрі за № 2009.

Згідно п.4.12 п.4 гл.10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (далі Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Згідно пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів, щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Нотаріусом повідомлено, що оскільки ОСОБА_3 не було пред`явлено правовстановлюючий документ на житловий будинок, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, постановлено відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який належав матері - ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 з роз`ясненням права на звернення до суду.

Згідно ч.3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися за оформленням права на спадщину за правилами позовного провадження.

Разом з тим, за наявними обставинами справи, брат позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 67 років в м. Умань Черкаської області, про що 12.04.2022 року складено відповідний актовий запис № 459, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 12.04.2022 року Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). Тобто, зі смертю брата припинились усі права і обов`язки, що йому належали на день смерті, оскільки житловий будинок, що належав покійній матері ОСОБА_2 , залишився так і не переоформленим після її смерті і до смерті брата, та право власності на нього не було оформлено ніким до цього часу і залишився власністю матері-спадкодавиці.

Сестра позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надала письмову заяву, якою повідомляє та підтверджує, що їй відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Добра, Маньківського району, Черкаської області померла мати - ОСОБА_2 , яка до дня смерті була зареєстрована та проживала в селі Добра, Маньківського району, Черкаської області. Даною заявою підтверджує, що на спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , вона не претендує, вказану спадщину вона не приймала і приймати не буде.

Даною заявою також заявляє та підтверджує, що відмовляється від оформлення вказаної спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 на користь дочки спадкодавиці, своєї сестри - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Також повідомляє та підтверджує, що інших спадкоємців даного будинку немає, брат (син покійної ОСОБА_2 ) - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Умань, Черкаської області, спадкоємців немає. Справжність підпису на заяві засвідчено нотаріально уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування.

Тобто, у зв`язку із смертю брата ОСОБА_4 та відмовою від спадщини сестри ОСОБА_5 , єдиним спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилась ОСОБА_3 , позивач по справі. Відповідно, право на оформлення у спадщину належного спадкодавці-матері житлового будинку, залишилось лише у позивача, яка прийняла вказану спадщину та вчинила всі дії для її оформлення.

Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у Свідоцтві про право на спадщину за законом у спадковій справі №399 за 2015 рік, виданому Маньківською державною нотаріальною конторою 02.12.2017 року за р.№2009, у довідках виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Добра Уманського району Черкаської області від 23.03.2026 № 36, від 10.09.2025 № 80, у постанові державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., від 15.04.2023 року, з урахуванням факту смерті ОСОБА_4 та відмови від спадщини ОСОБА_5 , вбачається, що єдиним спадкоємцем з кола спадкоємців, визначеного законом, який реалізував свої права на спадкування житлового будинку після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є лише її дочка ОСОБА_3 як спадкоємець за законом першої черги, позивач по справі.

На замовлення позивача Комунальним підприємством «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» проведено технічну інвентаризацію житлового будинку садибного типу по АДРЕСА_1 .

Згідно даних технічної інвентаризації житловий будинок збудовано у 1958 році, інші будівлі збудовано у 1950-1964 роках.

Довідка Маньківського відділку Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 19.01.2026 № 460 підтверджує, що станом на 01.01.2013р. в Маньківському відділку КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», за адресою: АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано.

На звернення позивача, відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Маньківської селищної ради надано лист за № 52/06-09 від 14.04.2026 з інформацією про відповідність забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил.

Згідно вказаної інформації, розглянувши дані технічної інвентаризації, врахувавши довідку старости Добрянського старостинського округу 10.09.2025 №80 року та генеральний план села Добра Уманського району Черкаської області, встановлено, що забудова земельної ділянки по АДРЕСА_1 здійснена у період з 1950 по 1964 роки, земельна ділянка знаходиться в зоні житлової забудови, забудова відповідає містобудівній документації, не порушує права інших осіб і використовувати сусідні земельні ділянки відповідно до цільового призначення.

Слід також зазначити, що право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва.

Згідно даних технічної інвентаризації встановлено, що житловий будинок збудовано у 1958 році, інші будівлі збудовано у 1950-1964 роках.

На той час році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом. Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації. Тобто, право власності на будинок виникало із завершенням будівництва.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-137цс13 від 18 грудня 2013 року.

Відповідно до п.40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Позивач не може скористатись даним Порядком та зареєструвати право власності, оскільки будинок рахується за покійною особою та нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно. Зареєструвати ж право власності немає можливості, тому що власник мертвий, нотаріусом відмовлено у оформленні спадкових прав, у зв`язку з чим можливо лише в судовому порядку визнати право власності на спадкове майно. За наявних обставин у позивача як спадкоємця, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/572/26 за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Проведення підготовчого засідання призначити на 18 травня 2026 року о 9 годині 40 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, с-ще. Маньківка Уманського (Маньківського) району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасника справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачам для надання зустрічного позову встановити строк до 18 травня 2026 року.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Копію ухвали направити учасникам справи разом з судовими повістками.

Повідомити учасникам веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Л. Маренюк