Решение № 136284549, 06.05.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/755/26

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Міністерства оборони України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 14 рішення Міністерства оборони України, оформленого рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №49/д від 04.07.2025 р., який затверджено заступником Міністра оборони України 07.07.2025 р., про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 з приводу виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю її чоловіка ОСОБА_2 під час проходження військової служби;

- зобов`язати Міністерство оборони України повторно провести розгляд заяви ОСОБА_1 з приводу виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю її чоловіка ОСОБА_2 під час проходження військової служби з врахуванням обставин, викладених у позовній заяві.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказав, що надані документи свідчать про те, що смерть ОСОБА_2 не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення і не має ознак навмисного заподіяння собі тілесних ушкоджень чи вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння. За таких обставин відповідач не мав законних і належних підстав для повернення заяви для доопрацювання.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду надійшов відзив, в якому представник відповідача вказує, що комісії МОУ було подано висновок ЦВЛК №6562 від 05.09.2024 року, а також окремі медичні документи та постанова про закриття кримінального провадження. Проте, у поданому пакеті документів відсутня вищезазначена довідка про обставини травми (смерті), яка є обов`язковою для оцінки правових підстав призначення допомоги. Крім того, наявність ознак побутового характеру смерті військовослужбовця потребує перевірки з точки зору відсутності підстав, викладених у ст. 16-4 Закону №2011-XII, зокрема щодо стану сп`яніння чи навмисного самопошкодження.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив. Вказав, що необхідність встановлення причинно-наслідкового зв`язку відповідачем в ході розгляду заяви позивачки про смерть її чоловіка ОСОБА_2 є перейманням ним на себе не властивих для відповідача повноважень, питання військово-лікарської експертизи та питання встановлення причинно- наслідкового зв`язку захворювань чи смерті із проходженням служби належить до компетенції органів військово-лікарської експертизи. Відтак доводи відповідача не є аргументованими та не спростовують протиправність його дій.

Відповідно до положень статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно із частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення

ОСОБА_1 є дружиною померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видано 20.02.2019.

Військовослужбовець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , яке видано 05.06.2023.

За висновком експерта №66 від 27.05.2023 смерть настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми у вигляді травматичного субдурального крововиливу, травматичного субарахноїдального крововиливу, вогнищевих крововиливів в речовині головного мозку, яка ускладнилась набряком головного мозку. При судово-токсилогічному дослідженні в крові в крові не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти. При судово-токсилогічному дослідженні в фрагменті печінки з жовчним міхуром, шлунку, тонкому кишковику не виявлені: похідні барбітурової кислоти, 1,4-бензодіазепіну, фенотіазину, піразолону, дімедрол, амітриптилін, клозапін, морфін, кодеїн, папаверин, трамадол, ефедрин.

27.05.2023 за фактом смерті ОСОБА_2 було розпочато кримінальне провадження.

В ході проведення досудового розслідування не встановлено обставин, які б указували на ознаки насильницької смерті, встановлена відсутність події кримінального правопорушення, у зв`язку х чим кримінальне провадження за фактом смерті ОСОБА_2 закрито.

На підставі рапорту командира НОМЕР_3 батальйону морської піхоти підполковника ОСОБА_3 від 01.06.2023 з метою уточнення причин і умов, що сприяли смерті старшого матроса ОСОБА_2 , а також встановлення ступеня вини причетних осіб, чиї дії або бездіяльність стали причиною смерті військовослужбовця, було проведено спеціальне розслідування, на підставі якого складено акт спеціального розслідування по факту загибелі.

За висновками акта спеціального розслідування по факту загибелі водій 2 мінометного розрахунку 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї НОМЕР_3 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_4 , старший матрос ОСОБА_2 помер від набряку головного мозку, травматичний субдуральний крововилив, внутрішньочерепна травма, ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом, що вважається не пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини.

Згідно із витягом з протоколу засідання ВЛК ЦВЛК ЗС України від 05.09.2024р. №6562 травма, яка призвела до смерті та причина смерті, так, пов`язані із проходженням військової служби.

ОСОБА_1 через ІНФОРМАЦІЯ_2 подала на адресу відповідача заяву про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю її чоловіка ОСОБА_2 під час проходження військової служби.

Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, на засіданні 04.07.2025 року відповідно до протоколу №49/д було ухвалено рішення про повернення поданих документів на доопрацювання, оскільки в наданих на розгляд комісії документах відсутні дані за яких обставин військовослужбовець отримав травму, яка стала причиною його смерті та чи перебував/не перебував військовослужбовець на час отримання травми в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає вказане рішення протиправним, а своє право на виплату одноразової допомоги порушеним.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частин друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій або не вчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

За змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював низку юридичних позицій, згідно з якими: З урахуванням встановленого Конституцією України функціонального призначення Збройних Сил України, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України законодавче регулювання порядку реалізації права на соціальний захист, гарантованого частиною першою статті 46 Конституції України, має здійснюватися у системному взаємозв`язку з вимогами щодо посиленого соціального захисту військовослужбовців у розумінні частини п`ятої статті 17 Основного Закону України; припис частини п`ятої статті 17 Конституції України чітко покладає на державу конституційний обов`язок щодо створення системи посиленої соціальної підтримки військовослужбовців і членів їхніх сімей; виконання державою конституційного обов`язку щодо забезпечення посиленого соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних або резервістів покликане не тільки забезпечити соціальний захист кожного з них індивідуально, а й сприяти виконанню громадянами України обов`язку щодо захисту Вітчизни - України, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності; заходи в сфері оборони держави мають бути своєчасними, послідовними та комплексними, оскільки від їх ефективного запровадження залежить стан обороноздатності України [абзаци четвертий - сьомий підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 06.04.2022 № 1-р(II)/2022].

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України від 25.02.1993 № 2232-ХІІ Про військовий обов`язок і військову службу (далі - Закон № 2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За приписами статті 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві.

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону № 2011-ХІІ).

Тобто на Державу покладається конституційний обов`язок посиленого соціального захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей.

У постанові від 29.06.2022 у справі № 640/6477/19 Верховним Судом зазначено, що системний аналіз положень Закону № 2011-XII, Порядку № 975, статті 58 Конституції України, з урахуванням Рішень Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 13.05.1997 № 1-зп, та встановлених судами обставин справи, дають підстави колегії суддів для висновку, що призначення і виплата позивачу спірної грошової допомоги, в тому числі й вирішення питань стосовно обчислення її розміру, необхідно здійснювати в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто станом на дату, що зазначена у свідоцтві про смерть [……], а не на день прийняття відповідачем спірного рішення.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 2 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

Відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Відповідно до пункту 4 статті 16-1 Закону № 2011-XII до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Статтею 16-2 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

Згідно з частинами першою, шостою, дев`ятою статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Водночас статтею 16-4 Закону № 2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються - якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 10 статті16-3 Закону № 2011-ХІІ).

Так, на виконання Закону № 2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 975 Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві від 25.12.2013 (далі - Порядок № 975).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Перелік документів, необхідних для призначення одноразової грошової допомоги, визначений у пункту 20 Порядку № 975.

Так, до заяви додаються завірені копії:

- свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби;

- постанови відповідної військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

- висновку судово-медичної експертизи за результатами токсикологічного дослідження про неперебування/перебування загиблої (померлої) особи в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або документа, виданого закладами судово-медичної експертизи, органами Національної поліції та/або закладом охорони здоров`я, в якому настала смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, що таке дослідження не здійснювалося;

- документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою, сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), якій призначається та виплачується одноразова грошова допомога, з даними про прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, або довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

- документа, виданого контролюючим органом, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку або запис у паспорті, - копію паспорта громадянина України у формі книжечки, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи паспорта у формі картки із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії);

- свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

- рішення суду про усиновлення дитини, яке набрало законної сили, засвідченого у встановленому порядку, та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення відомостей до актового запису про усиновлення - для виплати одноразової грошової допомоги усиновлювачам загиблої (померлої) особи;

- свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

- свідоцтва про народження дитини або рішення суду про усиновлення цієї дитини загиблим (померлим), яке набрало законної сили, засвідченого у встановленому порядку, та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення відомостей до актового запису про усиновлення - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

- витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності або пенсійного посвідчення особи, якій призначено пенсію по інвалідності, - для виплати грошової допомоги непрацездатним дітям, вдові (вдівцю) та батькам загиблої (померлої) особи;

- рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю загиблої (померлої) особи з жінкою (чоловіком) без реєстрації шлюбу, яке набрало законної сили, засвідченого у встановленому порядку, - для виплати одноразової грошової допомоги чоловіку (жінці), який (яка) проживав (проживала) однією сім`єю із загиблою (померлою) особою;

- медичного документа, що підтверджує вагітність, виданого відповідним закладом охорони здоров`я, - подається вагітними жінками для визначення кола осіб, які мають право на допомогу та визначення часток на отримання ними допомоги;

- свідоцтва про народження онуків, свідоцтва про народження та смерть їх батьків - для виплати одноразової грошової допомоги онукам загиблої (померлої) особи;

- рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення з військової служби);

- рішення суду, що підтверджує факт перебування заявника, який є членом сім`ї загиблого (померлого), на його утриманні, який визначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", або іншого документа, що є підставою для встановлення факту перебування на утриманні та призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до зазначеного Закону;

- витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" - для визначення, що заявник не позбавив життя чи не вчиняв замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також, що заявник не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи.

Пунктом 23 Порядку № 975 визначено, що керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Доопрацювання документів здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим цього пункту, а після надходження додаткових документів приймається рішення про призначення одноразової грошової допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження заяви до розпорядника бюджетних коштів або про відмову в її призначенні.

До того ж, згідно з пунктом 29 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

- вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

- вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Порядку право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.

У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

Повертаючи на доопрацювання документи, відповідач вказав, що в наданих на розгляд комісії документах відсутні дані за яких обставин військовослужбовець отримав травму, яка стала причиною його смерті та чи перебував/не перебував військовослужбовець на час отримання травми в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Пунктом 20 Порядку №975 передбачено подання документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.

Однак, суд звертає увагу, що Порядок №975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини отримання травми.

Як встановлено судом, за висновком експерта №66 від 27.05.2023 смерть настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми у вигляді травматичного субдурального крововиливу, травматичного субарахноїдального крововиливу, вогнищевих крововиливів в речовині головного мозку, яка ускладнилась набряком головного мозку. При судово-токсилогічному дослідженні в крові в крові не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти. При судово-токсилогічному дослідженні в фрагменті печінки з жовчним міхуром, шлунку, тонкому кишковику не виявлені: похідні барбітурової кислоти, 1,4-бензодіазепіну, фенотіазину, піразолону, дімедрол, амітриптилін, клозапін, морфін, кодеїн, папаверин, трамадол, ефедрин.

27.05.2023 за фактом смерті ОСОБА_2 було розпочато кримінальне провадження. В ході проведення досудового розслідування не встановлено обставин, які б указували на ознаки насильницької смерті, встановлена відсутність події кримінального правопорушення, у зв`язку х чим кримінальне провадження за фактом смерті ОСОБА_2 закрито.

За висновками акта спеціального розслідування по факту загибелі водій 2 мінометного розрахунку 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї НОМЕР_3 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_4 , старший матрос ОСОБА_2 помер від набряку головного мозку, травматичний субдуральний крововилив, внутрішньочерепна травма, ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом, що вважається не пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини.

При цьому, як вже зазначалося, за висновками протоколу засідання ВЛК ЦВЛК ЗС України від 05.09.2024р. №6562 травма, яка призвела до смерті та причина смерті, так, пов`язані із проходженням військової служби.

Водночас, суд звертає увагу, що вказані документи, що були надані позивачем разом із заявою, в сукупності містять дані за яких обставин військовослужбовець отримав травму, яка стала причиною його смерті та чи перебував/не перебував військовослужбовець на час отримання травми в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно повернув подані позивачем документи на доопрацювання, у зв`язку з чим рішення Комісії, оформлене протоколом №49/д від 04.07.2025, щодо повернення таких документів не відповідає критеріям правомірності, які встановлені частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Обираючи спосіб відновлення порушеного права, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю її чоловіка ОСОБА_2 під час проходження військової служби та прийняти відповідне рішення по суті поданої заяви.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.

На підставі положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Суд зауважує, що позивачем у цій справі сплачено судовий збір в загальній сумі 2129,92 грн згідно з квитанції про сплату №0442-7087-4785-1105 від 07.01.2026.

Відповідно до приписів підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідний позов подається до суду.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у розмірі 3328,00 грн.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суд враховує, що згідно усталеної судової практики судовий збір сплачується за основну позовну вимогу та похідну від неї, як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду позову становить 1064,96 грн.

Отже, 1064,96 грн сплачені позивачем за подання позову до суду є надмірно сплаченими і не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зауважує, що надмірно сплачені суми судового збору можуть бути повернуті відповідним судом на підставі клопотання позивача в Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 з наступними змінами та доповненнями.

Таким чином поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає 1064,96 грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 2, 72-77, 122, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03049. РНОКПП/ЄДРПОУ: 00034022) про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 14 з протоколу від 04.07.2025 №49/д комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю її чоловіка ОСОБА_2 під час проходження військової служби та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

06.05.26