Решение № 136282068, 06.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

_______________

Справа № 947/3173/26

Провадження № 2/947/1968/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 02.04.2018№ Z06.00303.003807626 на загальну суму 173021,87 грн та судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що 02.04.2018 між ОСОБА_1 та АТ «ІДЕЯ БАНК» укладений кредитний договір № Z06.00303.003807626, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на суму 70480,00 грн.

Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання та перерахував на платіжну картку відповідача вказані кошти.

Відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, кредит не повернув, проценти не сплатив.

У подальшому, 02.12.2020 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу № 12/89, відповідно до якого до позивача перейшли права вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Відповідач заборгованість не погасив, яка на момент звернення до суду становить173 021,87 грн, з яких: 65750,00 грн - заборгованість за основним боргом, 34880,21 грн - заборгованість за процентами, 68391,66 грн - заборгованість за комісіями.

З метою захисту своїх майнових прав позивач звернувся до суду.

Відзив на позовну заяву

Відзив на позов до суду не надійшов.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Згідно з відповіддю ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області від 04.02.2026 № 5188/3489, отриманою судом 10.02.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , знятий з реєстрації на підставі заяви особи 29.10.2019.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 13.02.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для надання відзиву на позовну заяву.

Позовну заяву з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано за зареєстрованою адресою відповідача

Згідно з Довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення поштового відправлення, останнє повернулось на адресу суду з відміткою від 03.03.2026 «адресат відсутній», що є належним повідомленням відповідача про розгляд справи.

Позивач у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відзив та інші процесуальні документи, у тому числі заяви та/або клопотання із запереченнями проти розгляду справи у спрощеному провадженні від відповідача до суду не надійшли.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачки, яка повідомлена про розгляд справи належним чином, ухваливши заочне рішення у справі, за згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені фактичні обставини

Установлено, що 02.04.2018 між ОСОБА_1 та АТ «ІДЕЯ БАНК» укладений кредитний договір № Z06.00303.003807626, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на суму 70480,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно із умовами цього Договору. Банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 60 місяців. Датою видачі кредиту, є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника, вказаний в п. 1.14 Договору (п. 1.2).

За користування Кредитом позичальник сплачує процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 12,49% (мержу банку) (п. 1.3). станом на день укладання договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням правління банку, становить 9,5%, що разом із Мержою банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 21,99% (п. 1.4).

Заявою № Z06.00303.003807626 від 02.04.2018 ОСОБА_1 приєднався до Договору добровільного страхування життя № Z06.00303.003807626 від 02.04.2018.

Факт видачі відповідачу кредитних коштів підтверджується копією ордеру-розпорядження АТ «Ідея Банк» про видачу кредиту №1 від 02.04.2018.

02.12.2020 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №12/89, за умовами якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору та передається в день укладення цього договору клієнтом фактору в електронному вигляді та надсилається засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі. Загальна сума фінансування згідно з договором факторингу становить 8 360 000,00 грн.

Матеріали справи містять копію платіжного доручення № 16730 від 03.12.2020 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором факторингу № 12/89 від 02.12.2020 у розмірі 8 360 000,00 грн.

З витягу з Додатку № 1 до Договору факторингу № 12/89 від 02.12.2020 Реєстру боржників № 1 вбачається, що право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло і за кредитним договором № Z06.00303.003807626 від 02.04.2018, загальна сума заборгованості становить 173021,87 грн, з яких:69750 грн - заборгованість за основним боргом, 34880,21 грн заборгованість за відсотками, 68392,00 грн заборгованість за комісіями.

Звертаючись з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором № Z06.00303.003807626 від 02.04.2018 позивач покликався на те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, що випливають із вказаних договорів.

Тобто предметом розгляду є вимоги банку про стягнення кредитної заборгованості з позичальника.

Оцінка аргументів та Мотиви суду

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині другій статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18.

З огляду на характер спірних правовідносин, зміст та підстави заявлених позовних вимог, позивач має довести відповідними доказами факт переходу до нього права вимоги за договорами позики, а також наявність та розмір заборгованості за вказаними договорами.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до увагидокази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції встановлено, що відступлення (продаж) прав вимоги та майнових прав за договором № Z06.00303.003807626 від 02.04.2018 не суперечить статті 514 ЦК України та доводиться належними та допустимими доказами.

Наявність в матеріалах справи витягу з реєстру боржників № 4 від 07.07.2023 та доказів оплати за договором факторингу, відповідно до вимог п. 2.1 договору факторингу свідчить про набуття ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за Договором кредиту відносно боржника ОСОБА_1 .

наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом розміру боргу.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemoplusiurisadaliumtransferrepotest, quamipsehaberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Верховний Суд у постанові від 14.06.2023 у справі №755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Між тим, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором і ці докази мають знаходитися у кредитора, в тому числі нового, до якого перейшли права та обов`язки попередника.

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

Матеріали справи містять банківську виписку первісного кредитора по рахунку відповідача та розрахунок заборгованості, якими підтверджений факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ним.

У зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання за Кредитним договором у відповідача згідно з наданою Довідкою-розрахунком за договором № Z06.00303.003807626 від 02.04.2018, заборгованість становить 173 021,87 грн, з яких: 65750,00 грн - заборгованість за основним боргом, 34880,21 грн - заборгованість за процентами, 68391,66 грн - заборгованість за комісіями.

Правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості підтверджується матеріалами справи і не спростована відповідачем в установленому законом порядку. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та доведеним і підлягає задоволенню.

Щодо нарахування комісії, суд зазначає, що пункт 1.11 Кредитного договору містить перелік послуг за обслуговування кредиту, розмір та порядок сплати яких визначений Графіком щомісячних платежів та становить 117670,56 грн за весь строк користування кредитом.

Кредитний договір та Графік щомісячних платежів підписаний відповідачем особистим підписом.

Отже суд виснував про те, що сторони передбачили та узгодили між собою сплати комісії за обслуговування кредиту.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-289, 354 ЦПК України, ст. ст. 509,525,526,530,536,599,1048,1049,1050,1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором від 02.04.2018 № Z06.00303.003807626 у загальному розмірі 173021 (сто сімдесят три тисячі двадцять одну) гривню 87 копійок, з яких: 69750,00 грн - заборгованість за основним боргом, 34880,21 грн - заборгованість за відсотками, 68392,00 грн - заборгованість за комісіями.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028(три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», ЄДРПОУ 35625014, адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, e-mail: info@eadr.com.ua, a35625014@mail.gov.ua.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , знятий з реєстрації на підставі заяви особи 29.10.2019.

Рішення суду підписане 06.05.2026.

Суддя: Ю. А. Скриль