Решение № 136275137, 06.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/18075/25

Номер провадження 2-а/205/10/26

Справа № 205/18075/25

Провадження № 2а/205/10/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Федотова В.М., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Петрук Юрія Вікторовича, Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року представник позивача адвокат Латишева Ю.А. звернулася до Новокодацького районного суду міста Дніпра із вищевказаною адміністративною позовною заявою.

Позов мотивований тим, що 21.11.2025 року інспектором 5 роти 1 батальйону відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області старшим лейтенантом поліції Петрук Ю.В. було винесено постанову відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6196667, відповідно до якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Із вказаної постанови вбачається, що 21.11.2025 року о 14:32 год., дорога МО7 489 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б. ПДР.

Крім того, при винесені вищевказаної постанови, тим самим інспектором відносно позивача було складено ще одну постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6196773 від 21.11.2025 року, відповідно до якої позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Із вказаної постанови вбачається, що 21.11.2025 року о 14:32 год., дорога МО7 489 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого кількість зовнішніх світлових приладів не відповідала вимогам конструкції ТЗ, а саме було додатково встановлено 4 придали зовнішні світлові, що працюють у режимі переднього габаритного ліхтаря, чим порушив п.п. 31.4.3.а. ПДР.

Позивач вважає, що накладені на нього стягнення є необґрунтованими, а постанови безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам. Представник позивача зазначає, що дійсно ОСОБА_1 21.11.2025 року керував ТЗ DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , на дорозі М07 489 км, та здійснив перелаштування з однієї полоси в іншу, увімкнувши правий покажчик повороту. Маневр позивач виконав з увімкненим покажчиком повороту. Після продовження рух прямо покажчик повороту вимкнувся автоматично у зв`язку з поворотом керма автомобіля. Коли автомобіль вже рухався прямо покажчик повороту вже був автоматично вимкнений, оскільки маневр був завершений. Про це позивач повідомив працівникам поліції, але його заперечення інспектор не врахував та склав відносно нього спірну постанову. Крім того, як вбачається із протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 01815-00978-25 від 07.10.2025 року, зазначені світлові прилади встановлені заводом виробником, додаткових приладів позивач самостійно не встановлював. Також представник зазначає, що винесення двох постанов поспіль одним і тим же інспектором порушує пункт 3 розділу 5 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, відповідно до якого якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим поліцейським, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. При винесенні оскаржуваних постанов інспектор поліції не надав докази вчинення позивачем правопорушень, фактично розглянув справу без дотримання порядку її розгляду, не врахувавши пояснення позивача та наданих ним доказів.

Враховуючи викладене, представник позивача звертається до суду та просить:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6196667 від 21.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення;

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі постанови серії ЕНА № 6196773 від 21.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 09.12.2025 року вказаний адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 15.12.2025 року вказану адміністративну позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі без виклику сторін. Вказаною ухвалою сторонам також було надано строк для надання відзиву, відповіді на відзив, тощо.

Представник Департаменту патрульної поліції Любохинець І.С. через систему «Електронний суд» направив до суду відзив на позовну заяву у якому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що 21.11.2025 року інспектором 5 роти 2 батальйону відділу організації несення служби в місті Ковель УПП у Волинській області ДПП Петруком Ю.В. під час несення служби було виявлено факт порушення ПДР, а саме: о 14 год. 32 хв., водій, як пізніше було встановлено, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DAF XF 105.460, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, при зміні напрямку руху, а саме при повороті праворуч, чим порушив пункт 9.2 б ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. Дана обставина адміністративного правопорушення зафіксована за допомогою технічного засобу, а саме автомобільного відеореєстратора YI DASHCAM, що встановлений у службовому автомобілі поліцейських, відео: IMG_6293. МР4 від 21.11.2025 року, та який долучено до відзиву. Після чого, водію даного транспортного засобу було подано сигнал про зупинку транспортного засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Поліцейський підійшов до водія, належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину зупинки, підставу перевірки документів та висловив вимогу пред`явити документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а ПДР. В ході перевірки документів було встановлено особу водія вказаного транспортного засобу. Встановивши факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме порушення користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху, за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, поліцейським було прийнято рішення про розгляд адміністративної справи щодо позивача. Під час розгляду справи позивачу були роз`яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, надано можливість надавати пояснення і заявляти клопотання, знайомитись із доказами інкримінованого правопорушення, що підтверджується підписом позивача у відповідній графі оскаржуваної постанови. Поліцейським було проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача. Під час розгляду справи, врахувавши та дослідивши обставини справи, стосовно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6196667 від 21.11.2025 року та накладено стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 510 грн. відповідно до санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позивача було ознайомлено зі змістом оскаржуваної постанови та вручено її копію, про що свідчить підпис позивача у відповідній графі постанови. Далі зазначає, що після завершення розгляду справи щодо позивача, поліцейським було виявлено інше правопорушення, а саме: керування транспортним засобом, у якого кількість світлових приладів не відповідають вимогам конструкції, а саме було додатково встановлено 4 прилади зовнішні світлові, що працюють у режимі переднього габаритного ліхтаря, чим порушено п. 31.4.3 а ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП. Поліцейським було проведено розгляд нової справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача. Під час розгляду справи, врахувавши та дослідивши обставини справи, стосовно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6196773 від 21.11.2025 та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., відповідно до санкції ч. 1 ст. 121 КУпАП. Звертає увагу суду, що поліцейським всебічно, повно і об`єктивно було досліджено всі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, заслухано та враховано його усні пояснення, а тому поліцейським, як уповноваженою особою органу Національної поліції, було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Оскільки, під час розгляду справи та встановлення всіх обставин, поліцейським було встановлено, що транспортний засіб, яким керував позивач, був обладнаний додатковими зовнішніми світловими приладами, що прямо заборонено нормами ДСТУ, поліцейським в повній мірі доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Зі змісту оскаржуваних постанов вбачається, що вони в повній мірі відповідають змісту ст. 283 КУпАП, оскільки у них зазначені всі необхідні дані, а тому вони є законними. Із відеозапису із автомобільного відеореєстратора YI DASHCAM, слідує, що позивач, керуючи транспортним засобом DAF XF 105.460, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи поворот праворуч, не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку. Зі змісту відеозапису технічного приладу з портативного відеореєстратора поліцейського 475361 можливо чітко та однозначно встановити час та місце вчинення правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП та правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також особу, яка вчинила вказані порушення. Таким чином, на думку представника відповідача, оскаржувані постанови було винесено відповідно до чинного законодавства, а той факт, що позивач не визнає свою вину, не звільняє його від притягнення до адміністративної відповідальності у випадку об`єктивної винуватості. Доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення, останнім не було надано, а ті обставини, з яких позивач просить скасувати постанову, наведені ним з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Представник позивача адвокат Латишева Ю.А. через систему «Електронний суд» направила до суду відповідь на відзив у якій зазначила, що відзив на позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Звернула увагу суду, що стороною відповідача жодним чином не спростовано винесення інспектором двох постанов поспіль, що порушує пункт 3 розділу 5 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режим, відповідно до якого, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим поліцейським, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Не врахувавши вимоги, визначені вказаною Інструкцією, інспектор виніс неправомірну постанову серії ЕНА №6196773 від 21.11.2025 року та поставив під сумнів всю правомірність розгляду справи про адміністративне правопорушення. Окрім того, стороною відповідача жодним чином не пояснюється, які саме додаткові світлові прилади були встановлені та яким чином вказані прилади можуть бути підставою для порушення безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища (п. 31.1 ПДР). Із долучених до відзиву відеоматеріалів вбачається, що той самий представник патрульної поліції, що притягнув ОСОБА_1 за порушення п. 9.2.б ПДР, безпідставно та необґрунтовано виніс відразу наступну постанову, керуючись виключно емоціями, чим порушив всю процедуру розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Будь-яких інших письмових пояснень чи клопотань від сторін по справі до суду не надходило.

Положеннями ч. 5, 8 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Суд, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6196667 від 21.11.2025 року, яка була винесена інспектором 5 роти 1 батальйону відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області старшим лейтенантом поліції Петрук Ю.В., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Із описової частини вказаної постанови вбачається, що 21.11.2025 року о 14:32 год. дорога МО7 489 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б. ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6196773 від 21.11.2025 року, яка була винесена інспектором 5 роти 1 батальйону відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області старшим лейтенантом поліції Петрук Ю.В., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Із описової частини вказаної постанови вбачається, що 21.11.2025 року о 14:32 год., дорога МО7 489 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого кількість зовнішніх світлових приладів не відповідала вимогам конструкції ТЗ, а саме було додатково встановлено 4 придали зовнішні світлові, що працюють у режимі переднього габаритного ліхтаря, чим порушив п.п. 31.4.3 а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Факт керування транспортним засобом DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , 21.11.2025 року на вказаному проміжку дороги у вказаний час позивачем ОСОБА_1 не заперечувався.

При вирішенні публічно-правового спору з приводу рішення суб`єкта владних повноважень суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за № 1395 (далі Інструкція № 1395).

Згідно із приписами п. 4 розділу І Інструкції № 1395, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання протоколу.

Відповідно до вимог ч.ч. 2-4 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформляється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених ч.ч. 1,2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі: опис обставин, установлених під час розгляду справи (ч. 1 ст. 283 КУпАП).

Згідно із ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до cт. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно вічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 8.1 Правил дорожнього руху регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно із п. 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно із ч. 1 ст. 35 Закон України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: зокрема якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до Інструкції № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає справу. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

За положеннями ст.с. 249, 276 КУпАП розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.

Згідно пункту 3 розділу V Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо (стаття 36 КУпАП). У цьому випадку поліцейський накладає стягнення тільки за ті адміністративні правопорушення, які він має право розглядати. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим поліцейським, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Як було встановлено судом, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6196667 від 21.11.2025 року, яка була винесена інспектором 5 роти 1 батальйону відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області старшим лейтенантом поліції Петрук Ю.В., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 9.2.б. ПДР та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Також, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6196773 від 21.11.2025 року, яка була винесена інспектором 5 роти 1 батальйону відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області старшим лейтенантом поліції Петрук Ю.В., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 31.4.3 а ПДР та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Положеннями пункту 9.2.б. Правил дорожнього руху передбачено, що перед перестроюванням, поворотом або розворотом, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку.

Відповідно до п. 31.1 Правил дорожнього руху технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно із п. 31.4.3.а. Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно з законодавством, якщо кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 40 Закону «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

У пункті 7 постанови серії ЕНА № 6196667 та серії ЕНА № 6196773 від 21.11.2025 року зазначено, що до постанови додається: відео 475361, відео автомобільного реєстратора YI DASH CAM.

Представник відповідача у відзиві на позов посилався на те, що порушення позивачем пунктів 9.2.б. та 31.4.3.а. Правил дорожнього руху зафіксовано за допомогою технічного засобу, а саме автомобільного відеореєстратора YI DASHCAM, що встановлений у службовому автомобілі поліцейських, а також відеозаписами із портативного відеореєстратора 475361 та фотознімком транспортного засобу DAF XF 105.460, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на підтвердження чого до відзиву долучені відповідні матеріали.

Судом було у повному обсязі досліджено вказані відеоматеріали та фотознімки у судовому засіданні.

Так, на відеозаписі YI DASHCAM із патрульного автомобіля, який було долучено представником відповідача до відзиву, чітко зафіксовано, як патрульні на службовому автомобілі 21.11.2025 року о 14:32 год. рухаються за транспортним засобом DAF XF 105.460, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого виконує маневр повороту праворуч без ввімкненого світлового сигналу відповідного напрямку при повороті праворуч.

На відеозаписі із портативного відеореєстратора 475361, який було долучено представником відповідача до відзиву, зафіксовано безпосередньо спілкування позивача ОСОБА_1 із співробітником поліції та розгляд останнім справ про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Із наданого відеозапису також вбачається, що працівник поліції роз`яснив позивачу його права та обов`язки, відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, надав можливість заявити клопотання чи надати пояснення перед початком розгляду справи та розпочав розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. При цьому, працівник поліції, після заперечень позивача щодо не ввімкнення покажчика повороту при виконанні маневру, запропонував позивачу ввімкнути на місці правий покажчик повороту. Після цього, працівник поліції підійшов до задньої правої частини транспортного засобу, де на правій частині причепу зафіксував працюючий покажчик повороту праворуч. Також, працівник поліції пропонував позивачу оглянути відео з доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, однак позивач такого бажання не виявив. Після закінчення розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2. ст. 122 КУпАП, працівник поліції роздрукував вказану постанову та надав її копію позивачу під підпис.

В подальшому, після отримання позивачем копії постанови за ч. 2 ст. 122 КУпАП, поліцейським було виявлено ще одне правопорушення, а саме: кількість зовнішніх світлових приладів не відповідала вимогам конструкції ТЗ та було додатково встановлено 4 придали зовнішні світлові, що працюють у режимі переднього габаритного ліхтаря, про що поліцейським повідомлено позивачу та зазначено про початок розгляду іншої справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вже за ч. 1 ст. 121 КУпАП, на що позивач повідомив, що вказані світлові прилади встановлено заводом виробником. Поліцейським, в ході розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вже за ч. 1 ст. 121 КУпАП, роз`яснено позивачу його права та обов`язки, відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та розпочато розгляд нової справи. Копію постанови надано позивачу під підпис.

Суд зазначає, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення позивачем п. 9.2.б. Правил дорожнього руху, а тому постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є законною та правомірною.

Оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії ЕНА № 6196667 від 21.11.2025 року містить усі передбачені положеннями ст. 283 КУпАП обов`язкові відомості щодо події правопорушення, суб`єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, порядку ознайомлення та оскарження постанови, а також інші обов`язкові відомості, визначені ст. 283 КУпАП. При цьому, інспектор з`ясував всі обставини та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно - правовими актами.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині скасування постанови серії ЕНА № 6196667 від 21.11.2025 року, яка була винесена інспектором 5 роти 1 батальйону відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області старшим лейтенантом поліції Петрук Ю.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не підлягають задоволенню.

Разом з тим, розглядаючи питання правомірності винесення уповноваженою особою постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, суд зазначає наступне.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 630 від 28 грудня 2010 року затверджений національний стандарт України 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання».

Відповідно до п. 6.1 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» не дозволено змінювати розташування пристроїв зовнішніх світлових, їх демонтувати, встановлювати додаткові пристрої зовнішні світлові, а також змінювати режим роботи пристроїв зовнішніх світлових, якщо це не передбачено конструкцією або документами щодо погодження переобладнання колісного транспортного засобу.

Суд звертає увагу, що долучені до відзиву на позовну заяву фотознімки транспортного засобу, яким керував позивач 21.11.2025 року, підтверджують лише той факт, що на транспортному засобі були встановлені прилади зовнішнього освітлення, однак ці докази не підтверджують, що такі прилади зовнішнього освітлення встановлені позивачем додатково та що вони не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу DAF XF 105.460, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .

Крім того, із копії протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 01815-00978-25 від 07.10.2025 року вбачається, що на транспортному засобі DAF XF 105.460, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував позивач 21.11.2025 року, будь-якого переобладнання виявлено не було, транспортний засіб визнано технічно справним. Дата чергового проходження обов`язкового технічного контролю не пізніше 07.10.2026 року.

Таким чином, позивачем до позовної заяви надані належні, допустимі та достатні докази, які свідчать про те, що транспортний засіб DAF XF 105.460, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перевірений на відповідність діючим стандартам, пройшов процедуру державної реєстрації та не зазнав жодних змін до конструкції чи переобладнання.

Суду не надано будь-якого належного доказу на підтвердження факту порушення позивачем ч. 1 ст. 121 КУпАП, що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови, яка сама по собі не є достатнім доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Наданого позивачем протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 01815-00978-25 від 07.10.2025 року стороною відповідача не спростовано.

Виходячи з обставин справи, слід враховувати, що позивач заперечує правомірність накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 КУпАП, що в силу приписів частини 2 статті 77 КАС України зобов`язує відповідача довести правомірність свого рішення та дій і обґрунтованість адміністративного стягнення.

Згідно із статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В постанові Верховного Суду від 27.06.2019 року у справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, звертається увага на те, що обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача, - суб`єкта владних повноважень.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА № 6196773 від 21.11.2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, винесена інспектором 5 роти 1 батальйону відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області старшим лейтенантом поліції Петрук Ю.В. без достатніх підстав, що вказують на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та без встановлення дійсних обставин справи, а тому наявні підстави для скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення в цій частині.

При цьому, суд вважає недоцільними посилання представника позивача на порушення інспектором пункту 3 розділу V Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, оскільки, як вбачається із наданого відеозапису, працівником поліції було розглянуто дві окремі справи про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а саме: за ч. 2. ст. 122 КУпАП та за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а тому у даному випадку підстави для застосування положень Інструкції та ч. 2 ст. 36 КУпАП відсутні.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

З огляду на викладене, враховуючи зазначені обставини та надані суду докази, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 484,48 грн., однак стягувати судовий збір із відповідача не просив, а тому сплачений позивачем судовий збір суд покладає на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 72, 73, 77, 78, 90, 242, 244, 256, 262, 286 КАС України, ст.ст. 121, 122, 245, 247, 251, 252, 280, 283 КУпАП, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Петрук Юрія Вікторовича, Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі постанови серії ЕНА № 6196773 від 21.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6196667 від 21.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП залишити без змін.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 484,48 грн. покласти на позивача ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: інспектор патрульної поліції Петрук Юрій Вікторович, Волинська область, м. Ковель, вул. Драгоманова, 16;

Відповідач: Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ: 40108646, місце знаходження: Волинська область, м. Ковель, вул. Драгоманова, 16.

Суддя: Федотова В.М.