Постановление суда № 136275037, 01.05.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3971/26

Провадження № 1-кс/202/3054/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

01 травня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, яке подане у кримінальному провадженні № 12026040000009820 від 28.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Прокурор обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на автомобіль «MAN-TGS 19.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «KOEGEL S 24-4» реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаними транспортними засобами.

В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, що 28.04.2026 року о 05:05 водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи мікроавтобусом «Mercedes-Benz Sprinter 412D», рухаючись по автодорозі Н-08 «Дніпро-Запоріжжя» в Дніпровському районі, допустив зіткнення передньою частиною керованого мікроавтобусу із задньою частиною автопотяга у складі тягача «MAN-TGS 19.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «KOEGEL S 24-4» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходився біля правого краю проїзної частини у попутному напрямку.

Внаслідок ДТП пасажир ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинула на місці події. Окрім того, тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості отримали пасажири: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

За даним фактом 28 квітня 2026 року було розпочате досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

28.04.2026 року під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди вилучено автомобіль «MAN-TGS 19.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «KOEGEL S 24-4» реєстраційний номер НОМЕР_2 , які згідно за свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 17.11.2022 та СТТ № 899263 від 17.11.2022 належать ПП «ТРАНС ЛОГІСТИК» та які направлено для зберігання на територію майданчика для тримання транспортних засобів ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, с. Солоне, вул. Строменка, буд. №1

Постановою слідчого від 28 квітня 2026 року автомобіль «MAN-TGS 19.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «KOEGEL S 24-4» реєстраційний номер НОМЕР_2 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що з метою запобігання перетворенню, псуванню, пересуванню, передачі, використанню, знищенню, пошкодженню, приховуванню, зникненню, втрати, відчуженню речового доказу, проведення необхідних слідчих та інших процесуальних дій, зокрема судових експертиз, виникла потреба в накладенні арешту на вилучене майно відповідно до статті 170 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Володілець майна ОСОБА_4 та представник власника майна адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на транспортний засіб «MAN-TGS 19.400» заперечували, обґрунтовуючи тим, що автомобіль перебуває у справному технічному стані та не має жодних слідів зіткнення чи інших пошкоджень, характерних для ДТП.

Крім того, просили в разі накладення арешту на напівпричіп «KOEGEL S 24-4» передати його на зберігання власнику.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, доходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Слідчим суддею установлено, що 28 квітня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, за № 1202604000000982.

Згідно з матеріалами клопотання під час огляду місця події були вилучені автомобіль - тягач «MAN-TGS 19.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також напівпричіп «KOEGEL S 24-4» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який містить механічні пошкодження, характерні для дорожньо-транспортної пригоди.

При вирішенні питання про арешт цього майна слідчий суддя керується тим, що згідно з частиною першою статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).

Так, за приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК України).

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При цьому згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з частиною 3 статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Слідчий суддя вважає доведеним, що було вчинено правопорушення і наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучений напівпричіп відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема сліди механічних пошкоджень, характерних для дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому існує загроза перетворення, відчуження цього транспортного засобу, оскільки на сьогодні не проведені всі необхідні слідчі дії та експертні дослідження, а власник транспортного засобу є особою, яка заінтересована в результатах кримінального провадження та може у будь-який час його відчужити, що ускладнить або перешкодить проведенню досудового розслідування.

Отже, матеріали клопотання доводять наявність правових підстав для накладення арешту на напівпричіп «KOEGEL S 24-4» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника цього майна, арешт не матиме негативних наслідків, оскільки для проведення експертних досліджень безпосередньо потрібний вказаний транспортний засіб та арешт майна носить тимчасовий характер і може бути скасований відповідно до статті 174 КПК України, зокрема, після проведення необхідних експертних досліджень та інших слідчих дій у кримінальному провадженні.

Тому з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання перетворенню, відчуженню напівпричепу «KOEGEL S 24-4» реєстраційний номер НОМЕР_2 чи псування, перетворення, знищення наявних ньому слідів, на цей транспортний засіб необхідно накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Щодо арешту автомобіля «MAN-TGS 19.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 , то слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися на умовах, передбачених законом.

Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними такій меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Смирнов проти Росії» від 07.06.2007 року зазначено, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, між суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна причина.

Слідчий суддя вважає, що сам по собі факт визнання вказаного транспортного засобу речовим доказом не є безумовною підставою для накладення на нього арешту.

В даному випадку підстави для арешту цього майна, наведені у клопотанні прокурора, зводяться до загального посилання на необхідність забезпечення збереження речового доказу та проведення слідчих і процесуальних дій, однак не містять конкретних обставин, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно.

Прокурором не доведено неможливість досягнення мети досудового розслідування менш обмежувальними заходами, ніж арешт майна, а також не обґрунтовано, яким саме чином незастосування арешту може перешкодити встановленню обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя бере до уваги, що згідно з протоколом огляду транспортний засіб «MAN-TGS 19.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на який прокурор просить накласти арешт,перебуває у технічно справному стані та не має жодних слідів зіткнення чи інших пошкоджень, характерних для ДТП.

Орган досудового розслідування, вилучивши вказаний транспортний засіб, мав достатньо часу для того, щоб його оглянути, в тому числі у разі необхідності за участю експерта.

Отже, на переконання слідчого, потреби досудового розслідування не виправдовують застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на автомобіль «MAN-TGS 19.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, можливості у слідчого здійснити огляд транспортного засобу та зафіксувати його технічний стан та інші дані, необхідні для досудового розслідування, в тому числі за участю судового експерта, слідчий суддя вважає, що клопотання в частині накладення арешту на автомобіль «MAN-TGS 19.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 задоволенню не підлягає.

Таким чином клопотання прокурора необхідно задовольнити частково, наклавши арешт на напівпричіп «KOEGEL S 24-4» реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, відмовивши в арешті автомобіля «MAN-TGS 19.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Оскільки в арешті автомобіля «MAN-TGS 19.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 відмовлено, то таке майно підлягає поверненню власнику.

Щодо передання арештованого автомобіля на зберігання власнику, то слідчий суддя відзначає, що місце зберігання арештованого майна має визначатися слідчим та/або прокурором. Тому вимога представника власника щодо передання автомобіля на зберігання власнику не може бути задоволена слідчим суддею.

Керуючись ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арешт на напівпричіп «KOEGEL S 24-4» реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

В частині арешту автомобіля «MAN-TGS 19.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 у задоволенні клопотання відмовити, повернувши його власнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_13