Постановление суда № 136269982, 04.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3425/26

Провадження № 2-а/522/218/26

УХВАЛА

04 травня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання Гресько Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про визнання явки позивача у наступне судове засідання обов`язковою та питання про витребування доказів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та Відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Засідання по справі призначено на 04 травня 2026 року.

04 травня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справ.

У судове засідання, призначене на 04 травня 2026 року з`явився представник ГУ ДМС в Одеській області. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Судом заслухано думку учасників справи щодо розгляду справи за даної явки. Представник відповідача заперечував проти розгляду справи за відсутності позивача, просив визнати його явку у наступне засідання по справі обов`язковою.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 07 квітня 2026 року позивач уже звертався до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю залучення представника, яке було задоволено судом.

Проте, станом на 04 травня 2026 року позивачем не було залучено до участі у справі представника.

04 травня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, яка мотивована тим, що у позивача сталося різке погіршення самопочуття.

Доказів на підтвердження вказаної обставини надано не було, а тому, суд не може оцінити поважність причин неявки у судове засідання.

В той же час, згідно приписів п. 3 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

У ч.1 ст. 205 КАС України вказано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею..

Згідно п.4 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою

У п.5 ч.2 ст.205 КАС України вказано, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У постанові КЦС ВС від 10.01.2024 у справі № 760/8817/21 вказано, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Верховний Суд наголошує, що цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Згідно ч.5 ст.205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів

З постанови ВС від 30.06.2023 у справі № 753/18218/21 вбачається, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.

Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання

На думку суду, неявка позивача у засідання по справі перешкоджає розгляду справи, оскільки, у суду існує необхідність у тому, аби ОСОБА_1 надав особисті пояснення з приводу обставин, які мають істотне значення під час вирішення справи, а тому, суд доходить до висновку про наявність підстав для визнання явки позивача у наступне засідання по справі обов`язковою та зобов`язання його надати документи, що підтверджують поважність причин неявки у судове засідання, призначене на 05 травня 2026 року.

Положення КАС України містять норму про те, що суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.

Згідно ч.3 ст.84 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

У ч.ч.7-9 ст.84 КАС України вказано, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе витребувати з власної ініціативи у ГУ ДМС в Одеській області відомості про те, на якій підставі ОСОБА_1 перебував на території України, чи отримував він посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні, чи звертався із заявою про надання статусу біженці, або із заявами про надання додаткового або тимчасового захисту.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 44, 205 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Зобов`язати ОСОБА_1 надати у наступне судове засідання докази, що підтверджують поважність причин неявки у судове засідання, призначене на 04 травня 2026 року.

Визнати явку позивача ОСОБА_1 у наступне судове засідання по справі обов`язковою.

Роз`яснити, що позивач може взяти участь у наступному судовому засіданні як особисто, так і через підсистему «ВКЗ» попередньо у встановленому КАС України порядку та строки звернувшись до суду із відповідним клопотанням.

Роз`яснити позивачеві, що у разі неявки у наступне засідання по справі, суд залишає за собою право застосувати заходи процесуального примусу, передбачені КАС України.

Витребувати у Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області наступні відомості:

- на якій підставі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на території України?

- чи отримував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні?

- чи звертався ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявами про надання статусу біженця або із заявами про надання додаткового або тимчасового захисту?

Копію ухвали направити до виконання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

Відкласти судове засідання на 11 червня 2026 року о 13 годині 30 хвилин у приміщенні суду за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33, зал № 224.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала є остаточною та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, ухвалене за наслідками розгляду справи.

Суддя Косіцина В.В.