Постановление суда № 136269910, 05.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/5529/26-Е

Провадження №2-ві/522/10/26

УХВАЛА

05 травня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Донцов Д.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Яреми Х.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, держави в особі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, про стягнення моральної шкоди та збитків,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м.Одеси під головуванням судді Яреми Х.С. перебуває справа за позовом ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, держави в особі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, про стягнення моральної шкоди та збитків.

20.04.2026 р. ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді Яреми Х.С. В обґрунтуванні зазначено, що суддя Ярема Х.С. ухвалою від 16.04.2026 безпідставно залишила позов без руху. Позивачем до позовної заяви додано: копію рішення №420/38601/25 Одеського окружного адміністративного суду; копія листа ГУ ПФУ в Одеській області від 17.03.2026, тобто до позову було додано офіційні документи органів влади, звісно що оригінали цих документів зберігаються в органах, які їх видали. Позовні вимоги ґрунтуються виключно на рішенні №420/38601/25 Одеського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили. Лист ГУ ПФУ додано як додатковий доказ. Суддя достеменно знає, що оригінали рішень суду зберігаються у відповідному суді, а тому вимога суду щодо зазначення наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, є суто формальністю з метою знайти будь яку підставу залишити позов без руху. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат не надавався до суду, так як позивач не поніс витрати у зв`язку із розглядом справи і не планує їх заявляти. Підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав міститься у заключній частині позову і проставляється автоматично при формуванні позовної заяви в Електронному суді. Заявник вважає, що вагомих і аргументованих підстав залишення позову без руху судом не наведено, що викликає у позивача сумнів в об`єктивності суду, а ухвалу суду про залишення позову без розгляду заявник вважає помстою за лист голові суду щодо несвоєчасного відкриття провадження.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси (головуюча суддя Ярема Х.С.) від 04.05.2026 р. заяву ОСОБА_1 про відвід визнала необґрунтованою та передала заяву на вирішення іншому судді, в порядку визначеному ч.1 ст. 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2026 р. заява про відвід судді передана на розгляд судді Приморського районного суду м. Одеси Донцову Д.Ю.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до п.п. 7, 8 ст. 40 ЦПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.

Розглядаючи заяву про відвід судді з точки зору національного закону та в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. Слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву («Бочан проти України» рішення від 03.05.2007, п. 66; «Агрокомплекс» проти України» рішення від 06.10.2011, п. 136; «Олександр Волков проти України» рішення від 09.01.2013 п.п. 103,107).

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості, зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо.

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому, суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це, навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

З огляду на викладене, об`єктивний критерій передбачає, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі належних і допустимих доказів факт його необ`єктивності або упередженості під час розгляду справи. Відвід має бути вмотивованим, із наведенням конкретних обставин та доказів, які підтверджують наявність підстав для його заявлення.

Заявляючи відвід, заявник повинен навести об`єктивні причини дійсних обставин, які б викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

З урахуванням наведеного, доводи заяви про відвід зводяться до незгоди заявника з процесуальними діями судді та оцінкою поданих доказів, що саме по собі не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді. Обставини, на які посилається заявник, не підтверджені належними та допустимими доказами і не містять об`єктивних даних, які б викликали обґрунтований сумнів у неупередженості судді під час розгляду справи.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини зазначені заявником як підстави для відводу судді Ярема Х.С., не підтверджені належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо її неупередженості та об`єктивності. У зв`язку з чим, заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Яреми Х.С. у цивільній справі № 522/5529/26-Е за позовом ОСОБА_1 до держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, держави в особі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, про стягнення моральної шкоди та збитків відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Донцов Д.Ю.