Постановление суда № 136267783, 04.05.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/3519/26

2/465/3754/26

У х в а л а

про залишення без руху

"04" травня 2026 р. суддя Франківського районного суду м. Львова Мартьянова С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості із заробітної плати, стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення вихідної допомоги, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, стягнення компенсації витрат дистанційної роботи, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості із заробітної плати, стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення вихідної допомоги, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, стягнення компенсації витрат дистанційної роботи, стягнення моральної шкоди.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, однак позовна заява у вимогах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні зазначеного не містить.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, позивачкою, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України судовий збір не сплачено, покликаючись на ст.5 ЗУ «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору.

Так, позивачка, звертаючись до суду із позовною заявою, просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати наказ №41-к/тр від 24.02.2026 року про звільнення ОСОБА_1 .

2. Поновити ОСОБА_1 на роботі у Комунальному некомерційному підприємстві «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради» на посаді фахівця з публічних закупівель з 25.02.2026 року.

3. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

4. Стягнути з Відповідача на користь Позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 25.02.2026 року до дня фактичного поновлення на роботі, з перерахунком на день ухвалення рішення суду.

5. Стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість із заробітної плати у розмірі 202 669,72 грн.

6. Стягнути з Відповідача на користь Позивача компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 14 980,32 грн.

7. Стягнути з Відповідача на користь Позивача вихідну допомогу у розмірі 19 000,00 грн.

8. Стягнути з Відповідача на користь Позивача середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з 25.02.2026 року до дня фактичного проведення повного розрахунку, з перерахунком на день ухвалення рішення суду.

9. Стягнути з Відповідача на користь Позивача компенсацію витрат дистанційної роботи у розмірі 13 788,00 грн, якщо така вимога підтверджується поданими доказами.

10. Стягнути з Відповідача на користь Позивача моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн.

11. Стягнути з Відповідача судові витрати.

Згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак, позивачем, окрім вимоги про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, зазначені й інші позовні вимоги, за які не передбачено звільнення від сплати судового збору.

Суд зазначає, що за позовними вимогами про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди позивач від сплати судового збору не звільнена та повинна сплачувати судовий збір на загальних підставах.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви за кожну позовну вимогу позивачу необхідно сплатити судовий збір.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні становить 3328 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви із трьома майновими вимогами (про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (із зазначенням ціни позову в цій частині), стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні (із зазначенням ціни позову в цій частині), стягнення моральної шкоди), та однією вимогою немайнового характеру (про визнання незаконним та скасування наказу).

Залишаючи позовну заяву без руху, в тому числі, і в частині порушення вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України судом враховується висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (середнього заробітку за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Також, згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

В постанові по справі №761/11472/15-ц від 28.11.2018 року Верховний суд роз`яснив, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо позивач визначив її у грошовому вимірі. Тому в такому випадку судовий збір оплачується за правилами подання позову майнового характеру.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та ціну позову щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст.185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних вказаних недоліків, надавши строк для їх усунення десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості із заробітної плати, стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення вихідної допомоги, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, стягнення компенсації витрат дистанційної роботи, стягнення моральної шкоди- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви вказаних у мотивувальній частині ухвали протягом десяти днів з дня вруче ння ухвали про залишення позовної заяви без руху та роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мартьянова С.М.