Решение № 136266876, 04.05.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 554/12294/25

2/703/930/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Волосовського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Похітон Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в :

ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором позики №1275415 від 27 лютого 2021 року у розмірі 13247 грн. 22 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 3500 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27 лютого 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №1275415, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4550,00 грн. строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор PIwp3l2aBJ, що був надісланий на вказану позичальником електронну адресу) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписанням договору кредиту позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Позивач стверджує, що кредитодавець ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на виконання умов договору позики №1275415 від 27 лютого 2021 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4550,00 шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача, вказаний у договорі, за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес», яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий.

26 жовтня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» уклали Договір факторингу № 2610 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №1275415 від 27 лютого 2021 року.

03 квітня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1275415 від 27 лютого 2021 року.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 03 квітня 2023 року кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених Договором факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №1275415 від 27 лютого 2021 року в сумі 14378 грн. 21 коп., з яких: 4550 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу9828 грн. 20 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Позивач вказує, що ОСОБА_1 належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за договором та заборгованості за процентами не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Враховуючи викладені вище умови Договору позики №1275415 від 27 лютого 2021 року, та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 2 168,78 грн., заборгованість останнього за договором позики складає 13 247,22 грн. З яких: - 4 550,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 8 697,22 грн. сума заборгованості за відсотками.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплачує вказані кошти, позивач просить стягнути їх шляхом винесення судового рішення.

Ухвалою суду від 27 січня 2026 року відкрито провадження по даній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу визначено строк для надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу для надання відповіді на відзив, задоволено клопотання позивача та витребувано в АТ «Універсал Банк» інформацію, що становить банківську таємницю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в направленій до суду заяві просив розглядати справу у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за адресою його зареєстрованого місця проживання, що підтверджується матеріалами поштової кореспонденції. Відзиву на позов у встановлений судом строк до суду не подав, клопотань від нього про розгляд справи у порядку загального позовного провадження не надходило.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За згодою позивача, викладеною в письмовій заяві, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

У зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого гл. 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 27 лютого 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №1275415, який підписаний відповідачем ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «PIwp3l2aBJ» (а.с.27).

Згідно п.1 вказаного Договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п.2 зазначеного Договору позики, параметри та умови позики, порядок і графік повернення позики та сплати процентів: сума позики 4550 гривень 00 копійок; строк позики (строк договору) 30 днів; процентна ставка за день 1,99% (фіксована); дата надання позики 27.02.2021 року; дата повернення позики (останній день) 29.03.2021 року; знижена процентна ставка 0,69% в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка 251,85 %.

Згідно п.3 вказаного Договору позики, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Відповідно до п.4 зазначеного Договору позики, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Таким чином, підписанням договору кредиту позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000037037/ТНПП від 15.07.2025 року підтверджено успішне проведення 27.02.2021 року платіжної операції про переказ коштів в розмірі 4550,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_3 , номер платежу у 8b927168-5536-41ba-a330-c6caa836bafe (а.с.51).

Окрім того, із повідомлення АТ «Універсал Банк» № БТ/Е6353 від 28.02.2026 року, наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів від 27.01.2026 року, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 . Також банком надано виписку по вказаному рахунку, що належить відповідачу за період з 27.02.2021 року по 02.03.2021 року, з якої вбачається, що на вказаний картковий рахунок 27.02.2021 року був зарахований платіж у сумі 4550 грн.

Таким чином, судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на виконання умов договору позики №1275415 від 27 лютого 2021 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 4550,00 за посередництвом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» на картковий рахунок відповідача

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» доведено факт укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 . Договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №1275415 від 27 лютого 2021 року, а також отримання відповідачем ОСОБА_1 на підставі вказаного договору позичкових коштів в сумі 4550 гривень 00 копійок.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

26 жовтня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» уклали Договір факторингу № 2610 (а.с.54-62).

Відповідно до Реєстру прав вимог №2 від 26 жовтня 2021 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №2610 від 26 жовтня 2021 року в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №1275415 від 27 лютого 2021 року в сумі 14378 грн. 21 коп., з яких: 4550 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу 9828 грн. 20 коп. - сума заборгованості за відсотками (а.с.70-72).

03 квітня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року (а.с. 77-85).

Відповідно до Реєстру прав вимог від 03 квітня 2023 року кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених Договором факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №1275415 від 27 лютого 2021 року в сумі 14378 грн. 21 коп., з яких: 4550 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу 9828 грн. 20 коп. - сума заборгованості за відсоткам (а.с.94-96).

Таким чином, відповідно до умов вказаних Договору факторингу №2610 від 26 жовтня 2021 року та №030423-ФК від 03 квітня 2023 року, та у відповідності до ст.512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики №1275415 від 27 лютого 2021 року.

Згідно розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики №1275415 від 27 лютого 2021 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаним договором у строки, визначені договором, щодо повернення кредиту належним чином не виконав, відтак станом на 03 серпня 2025 року останньому нараховано заборгованість у загальній сумі 13 247,22 грн., з яких: - 4 550,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 8 697,22 грн. сума заборгованості за відсотками (з урахуванням здійснених відповідачем платежів в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 2 168,78 грн.) (а.с.10-15).

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним договором та поданий до суду позов відповідачем суду не подано.

Відповідно до ч.1 ст.81 кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому варто звернути увагу, що, відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

До матеріалів справи додано письмові докази, які підтверджують укладення між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», право вимоги за яким набув позивач - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», договору позики та отримання кредитних коштів та докази, які підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач взятих на себе зобов`язань за вищевказаним кредитним договором належним чином не виконав, відсутність обставин, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлених судом обставин спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» є обгрунтованими.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку ні позивачу, ні первісному кредитору не були повернуті, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення отриманої суми кредитних коштів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач взятих на себе зобов`язань за вищевказаним договором позики, у строки, встановлені цим договором, належним чином не виконав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнутим заборгованість за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №1275415 від 27 лютого 2021 року в загальному розмір 13 247 грн. 22 коп.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Так, згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до платіжної інструкції № 579938391.1 від 15.08.2025 року позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422 гривні 40 копійок.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2422 гривні 40 копійок.

Крім того, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

01 листопада 2024 року між адвокатом ОСОБА_4 та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір №01-11/24 про надання правничої допомоги (а.с.97-102).

У вказаному договорі визначено загальний предмет договору та загальні формулювання правової допомоги, яка надається адвокатом.

Згідно п.4.1 вказаного Договору, за надання правничої допомоги у відповідності до положень даного договору клієнт сплачує адвокату винагороду у нижчезазначеному розмірі: вид правничої допомоги - вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви, категорія боржників фізичні особи, розмір винагороди адвоката 500 гривень 00 копійок за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа); вид правничої допомоги - підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі (клієнт самостійно подає позовну заяву до суду у зручний для клієнта спосіб в електронній або письмовій формі, категорія боржників фізичні особи, розмір винагороди адвоката 3000 гривень 00 копійок за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа); вид правничої допомоги підготовка/складання відповіді на відзив на позовну заяву у малозначній справі, категорія боржників фізичні особи, розмір винагороди адвоката 2000 гривень 00 копійок за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа).

Відповідно до п.4.2 зазначеного Договору, за послуги, надані адвокатом, клієнт протягом 10 календарних днів з моменту підписання Акту про приймання-передачі наданої правничої допомоги (Додаток №2 до цього Договору) та отримання від адвоката відповідного рахунку, сплачує винагороду на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, шляхом безготівкового перерахування клієнтом на поточний рахунок адвоката, вказаний в цьому договорі.

Як вбачається з Витягу з Акту №14-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 19.05.2025 року за Договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01 листопада 2024 року, який складений адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром Маркет», за період з 18.04.2025 року по 19.05.2025 року послуги з правничої допомоги надані адвокатом якісно і повному обсязі, зокрема по боржнику ОСОБА_1 : надана послуга - вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви, вартість наданої послуги 500 гривень 00 копійок; надана послуга - підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі (клієнт самостійно подає позовну заяву до суду у зручний для клієнта спосіб в електронній або письмовій формі), вартість наданої послуги 3000 гривень 00 копійок (а.с.105).

Відповідно до платіжної інструкції кредитного переказу коштів від 19.05.2025 року, ТОФ «Фінпром Маркет» перерахувало ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 399000 гривень 00 копійок, як оплата згідно акту №14-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 19.05.2025 року за Договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01 листопада 2024 року, без ПДВ (а.с.109).

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 28 листопада 2023 року у справі № 740/1004/22, провадження № 61-2675св23).

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За вимогами ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вищевказаному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати ВСУ від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати ВСУ від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст.41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Вирішуючи питання щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що публічний інтерес до справи відсутній, справа належить до категорії незначної складності, має невелику ціну позову, справу розглянуто у порядку спрощеного провадження та правові позиції у цій категорії справ є усталеними, викладені у доданих до позовної заяви документах послуги адвоката, з огляду на розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, не були надані позивачу у повному обсязі, та приходить до висновку, що заявлена ТОВ «Фінпром Маркет» сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 3500 гривень 00 копійок є завищеною, непропорційною та неспівмірною із ціною позову, яка становить 13247 грн. 22 коп.

З врахуванням вищевикладене, оцінивши подані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, якості підготовлених документів, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат ТОВ «Фінпром Маркет» на професійну правничу допомогу з 3500 гривень 00 копійок до 2000 гривень 00 копійок, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

На підставі викладеного, відповідно до ст.525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за Договором позики №1275415 від 27 лютого 2021 року у розмірі 13247 грн. 22 коп., судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп., та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 2000 грн., а всього 17669 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять) 62 (шістдесят дві) коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», адреса: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд.9А, офіс 304, код ЄДРПОУ 43311346, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в ПУМБ, код банку 334851.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання як ВПО: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий: В. В. Волосовський