Постановление суда № 136265129, 27.04.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/706/26

Номер провадження 1-кп/697/150/2026

У Х В А Л А

Іменем України

27 квітня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 6 2026 10 014 0000475 від 16.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Канівського міськрайонного суду Черкаської області з Черкаської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором ОСОБА_8 , за матеріалами кримінального провадження № 6 2026 10 014 0000475 від 16.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 367 КК України.

Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 31.03.2026 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

27.04.2026 представником потерпілого Національного парку природний парк «Білоозерський» - адвокатом ОСОБА_6 через канцелярію суду подано цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення у сумі 359853, 42 грн.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні представником потерпілого Державної екологічної інспекції Центрального округу ОСОБА_9 також подано уточнений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення у сумі 359853, 42 грн..

Суд, дослідивши цивільні позови та з`ясувавши думку учасників процесу, вважає за необхідне цивільні позови подані представниками Національного природного парку «Білоозерський» та Державної екологічної інспекції Центрального округу залишити без руху.

Із обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , затвердженого заступником керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 , інкримінується обвинуваченому спричинення майнової шкоди завданої державі на суму 359883,42 грн., на яку потерпілими пред`явлені цивільні позови.

Потерпілими у даному обвинувальному акті зазначено Держава Україна в особі Національного природного парку «Білоозерський» та Державна екологічна інспекція Центрального округу.

Разом з обвинувальним актом до суду було подано цивільний позов Державної екологічнолї інспекції Центрального округу про стягнення з ОСОБА_11 збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 1776352,91 грн., з ОСОБА_12 4746599,77 грн., з ОСОБА_4 - 359883,42 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Так, представниками потерпілих та цивільними позивачами у порушення вимог ч.5 ст.177 ЦПК України не було надано доказів на підтвердження наведених у позовних заявах обставин, не зазначено обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Крім того, в даному кримінальному провадженні потерпілим зазначено Держава Україна в особі Національного природного парку «Білоозерський» та Державна екологічна інспекція Центрального округу, а також те, що майнова шкода завдана державі на суму 359883,42 грн..

Однак, представниками Національного природного парку «Білоозерський» та Державної екологічної інспекції Центрального округу подано до суду цивільні позови про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на їх користь по 359883,42 грн. в кожному позові, що передбачає подвійне стягнення з обвинуваченого.

Суд звертає увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року вказано, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, «якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою».

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, виходячи із наведеного обґрунтування, позовна заява, яка не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху.

За таких обставин, враховуючи, що позовні заяви подано без додержання вимог, викладених у ст. 56, 177 ЦПК України та ст. 128 КПК України, на підставі положень ч. 1 ст. 185 ЦПК України, слід залишити позовні заяви Національного природного парку «Білоозерський» та Державна екологічна інспекція Центрального округу, без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду:

- визначення обґрунтованої суми за цивільними позовами;

- визначитися із цивільним позивачем.

Керуючись ст. 128, 314, 314-1, 372 КПК України, ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні заяви Національного природного парку «Білоозерський» та Державна екологічна інспекція Центрального округу про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ціна кожного позову 359853,42 грн.) залишити без руху, встановивши позивачам строк до 29.05.2026 року для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків.

В разі невиконання вказаних вимог позовні заяви будуть вважатись неподаними і повернуті позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Головуючий ОСОБА_1