Постановление суда № 136261663, 05.05.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/2417/26

Провадження № 1-кп/0285/593/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Звягель клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою у кримінальному провадженні № 285/2417/26 (12026060530000143) за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Циркуни Харківсько району Харківської області, громадянин України проживаючий по АДРЕСА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_2 інструктор з тактичної медицини 12 навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуально' підготовки ВЧ НОМЕР_1 , раніше не судимого

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286-1, ч. 2 ст. 289 КК України

УСТАНОВИВ:

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою на два місяці обвинуваченому, оскільки даний строк закінчується, а розгляд кримінального провадження триває, та існують ризики, які встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Захисник та обвинувачений заперечили проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою просить змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження в ході судового розгляду до обвинуваченого, були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується, однак судовий розгляд по даному провадженню не розпочався.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.

Зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора дотримані в повному обсязі.

Слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Врахування тяжкості злочину має раціональний зміст, оскільки тяжкість свідчить про ступінь суспільної небезпечності особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризики ухилення підозрюваного від слідства, суду (рішення ЄСПЛ «W проти Швейцарії»).

Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».

Як встановлено в судовому засіданні, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання, незаконно впливати на потерпілих, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Твердження захисту про безпідставність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою у зв`язку з недоведеністю ризиків, суд вважає необґрунтованим. Стороною захисту не надано суду належних доказів, які б давали підстави для заміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який.

Звертаючись із клопотанням про зміну запобіжного заходу та під час судового засідання, сторона захисту, заперечуючи щодо задоволення клопотання, не надала доказів, що майновий стан, сімейні зв`язки та рід занять обвинуваченого виключають такий ризик як переховування від суду.

На підставі викладеного суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

Таким чином, продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують подальше перебування обвинуваченого під вартою, що відповідає, і є співрозмірним тяжкості і характеру діянням, які інкримінуються останньому, та більш м`які запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної його поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних на даний час умов. В зв`язку з чим, суд клопотання прокурора задовольняє та продовжує строк тримання під вартою обвинуваченому ще на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи зазначені обставини при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність визначення обвинуваченому застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно з п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч. ч. 3, 4 ст.183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому вони проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання/місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 27, 107, 177-178, 369, 371, 372, 314-316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити дію раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 03 липня 2026 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов`язків, визначених КПК України. Визначити розмір застави 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA 758201720355229001500000277, код отримувач: 26278626, Отримувач: ДКСУ м. Київ.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов`язки:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

-не спілкуватися, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Головуючий: