№ 136259390, 05.05.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/215/26

Провадження №3/155/93/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року місто Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працює,

за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586690 від 09 лютого 2026 року ОСОБА_1 09 лютого 2026 року о 09 годині 18 хвилин в селі Скобелка по вулиці Річна керував транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування всіма видами транспорту згідно з постановою Шацького районного суду Волинської області від 23 липня 2025 року, чим порушив ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», п. 2.1а. Правил дорожнього руху, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КпАП України.

У письмовому клопотанні від 27 квітня 2026 року ОСОБА_1 зазначає, що протокол складено з порушенням вимог КУпАП, оскільки у протоколі не вказано, коли і при яких обставинах ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2-4 ст. 126 КУпАП. Повідомив, що ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 17 квітня 2026 року у справі №426/2646/26 відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП, ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6578085 від 28 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Розгляд справи відкладено на 13 травня 2026 року Відтак, постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6578085 від 28 січня 2026 року не набрала законної сили, тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 274 КУпАП. В разі винесення судом відмови у закритті протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, просив перенести розгляд справи про адміністративне правопопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності до розгляду справи №465/2646/26, що має відбутися 13 травня 2026 року та набрання рішенням законної сили.

У клопотанні від 28 квітня 2026 року ОСОБА_1 просить закрити справу за відсутності належних і допустимих доказів скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, станом на 05 травня 2026 року.

У клопотанні від 29 квітня 2026 року ОСОБА_1 додатково зазначив, що поліцейськими не доведено, що він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, повторно. Ним подані докази про оскарження постанови за ч. 4 ст. 126 КУпАП, тому постанова не набрала законної сили у відповідності до вимог ст. 35 КУпАП. Просить закрити провадження у справі. Також просить викликати в судове засідання поліцейських, які складали протокол про адміністративне правопорушення.

Водночас, 29 квітня 2026 року особою, яка притягається до адміністративної відповідальності було подано письмове клопотання про повну фіксацію судового засідання технічними засобами.

Суддею відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи до розгляду Франківським районним судом міста Львова адміністративної справи №465/2646/26, судове засідання у якому відкладено на 13 травня 2026 року, оскільки це призведе до закінчення строків накладення адміністративного стягнення, незалежно від результатів розгляду справи №465/2646/26.

В судовому засіданні 05 травня 2026 року ОСОБА_1 просив суд закрити провадження у справі з підстав, викладених у письмовому клопотанні.

Після дослідження письмових доказів та переходу до допиту поліцейського ОСОБА_3 , ОСОБА_1 заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, у задоволенні якого останньому було відмовлено. Надалі ОСОБА_1 заявив судді Яремчук С.М. відвід та покинув зал судового засідання.

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 05 травня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Яремчук С.М. було відмовлено.

Надалі розгляд справи здійснювався без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суддя зазначає, що справа перебуває в проваджені судді з 11 лютого 2026 року. Судове засідання неодноразово відкладалось та суддя сприяла тому, щоб особа, яка притягується до адміністративної відповідальності мала можливість прийняти участь у розгляді справи та надати свої пояснення.

Так, в судове засідання 24 лютого 2026 року (дата, вказана у протоколі про адміністративне правопорушення) ОСОБА_1 не з`явився. Судове засідання відкладено на 24 березня 2026 року. Надалі розгляд справи неодноразово відкладався на клопотання ОСОБА_1 : для надання можливості ознайомитись із матеріалами справи та сформувати правову позицію (24 березня 2026 року); у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (31 березня 2026 року, 07 квітня 2026 року); про витребування доказів (15 квітня 2026 року), про надання додаткових матеріалів (відеозаписів) для ознайомлення (20 квітня 2026 року). У задоволенні клопотання про повернення матеріалів справи на доопрацювання, витребуванння матеріалів за скаргою на дії поліцейських, витребування матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у Шацькому районному суді Волинської області відмовлено.

При цьому, суддею завчасно повідомлено ОСОБА_1 про дату та час судового засідання.

Разом з тим, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки суддею були створені особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, всі необхідні умови для реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків, та було вжито заходів для належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 .

Суддя сприймає поведінку ОСОБА_1 як намагання затягнути розгляд справи та уникнути відповідальності за вчинене порушення.

Заслухавши пояснення поліцейського, дослідивши письмові докази та відеоматеріали, які містяться в матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП, визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586690 від 09 лютого 2026 року, у якому викладено обставини вчиненого правопорушення і в якому ОСОБА_1 власноручно підписався, при цьому в графі пояснення не вказував незгоди щодо вчиненого правопорушення;

копією постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6578085 від 28 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП;

постановою судді Шацького районного суду Волинської області від 23 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 130 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, яка набрала законної сили 05 серпня 2025 року;

відеозаписом з бодікамери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений працівником поліції, посвідчення водія не пред`явив, повідомив, що володіє інформацією про позбавлення його права керування транспортними засобами на строк один рік на підставі рішення суду, яке надійшло йому у ДІЮ (час відеозапису 9:30, 9:43), а також про накладення на нього штрафу у розмірі 20000 гривень (час відеозапису 9:33).

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень ст. 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відеозаписи з бодікамер працівників поліції оцінені в сукупності з іншими доказами, як належні і допустимі докази, адже вони надають можливість об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення. Ними зафіксовані реальні дані, які дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи.

Поліцейський Маслічук П.П. в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Суддя звертає увагу на те, що повторним відповідно до ст. 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Згідно з абз. 3 п. 3 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, повторність правопорушення повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

Тобто, для утворення повторності і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, останнього вже має бути піддано адміністративному стягненню за вчинення однорідного правопорушення (у даному випадку адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 4 ст. 126 КУпАП), повторно протягом року, що має підтверджуватися постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, яка набрала законної сили.

Відповідно до ст. 289 КУпАП на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом десяти днів з дня винесення постанови може бути подано скаргу, а згідно з ч. 1 ст. 291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Статтею 39 КУпАП передбачено, що якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

У ст. 300-2 КУпАП визначено, що у разі сплати особами, зазначеними у ст. 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільномутранспорті така постанова вважається виконаною. У разі несплати штрафу особами, зазначеними участині першійцієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.

Крім того, ст. 317-1 КУпАП передбачає, що виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи МВС України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та провилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським. Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Будь-яких доказів з приводу того, що застосоване до ОСОБА_1 постановою серії ЕНА №6578085 від 28 січня 2026 року адміністративне стягнення у виді штрафу було виконане, до суду надано не було. Отже, адміністративне стягнення не є виконаним стягненням в розумінні вищевказаних норм КУпАП, що дає підстави вважати ОСОБА_1 таким, що піддавався адміністративному стягненню.

Суддя звертає увагу, що ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі, оскільки повторність вчинення адміністартивного правопорушення не підтверджена належними доказами та відкласти розгляд справи у зв`язку з оскарженням постанови серії ЕНА №6578085 від 28 січня 2026 року. Суддя звертає увагу, що на день складання протоколу ЕПР1 №586690 від 09 лютого 2026 року, постанова серії ЕНА №6578085 від 28 січня 2026 року була чинною та такою, що набрала законної сили. Внаслідок чого складання протоколу у відношенні ОСОБА_1 саме за ч. 5 ст. 126 КУпАП було повністю підставним.

Таким чином, станом на 09 лютого 2026 року «водій» у цій справі був особою, яка була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6578085 від 28 січня 2026 року, набрала законної сили. Дії ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати транспортним засобом, які мали місце 09 лютого 2026 року, можуть бути кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Отже, ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення повторно протягом року.

Таким чином, враховуючи вищенаведені докази, які в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються між собою, суддя дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, який передбачений ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у судді не має.

Дані докази, на думку судді, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.

З довідки ВП №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 10 лютого 2026 року №19023-2026 вбачається, що відповідно до інформаційної підсистеми «Адміністративна практика» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» упродовж року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП 28 січня 2026 року; відповідно до інформаційного порталу Національної поліції України «ІКС ІПНП «ГСЦ водійське посвідчення» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 , статус виданий.

Однак, факт відсутності у ОСОБА_1 права керування транспортними засобами підтверджується матеріалами справи. Водночас, ОСОБА_1 було достовірно відомо про позбавлення його права керування та про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, що підтверджується відеозаписом з бодікамери працівника поліції. Під час спілкування з ОСОБА_1 (час відеозапису 09:30, 09:43), останній підтвердив факт позбавлення його права керування на підставі рішення Шацького районного суду Волинської області та накладення штрафу у розмірі 20000 гривень.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 суддя, враховуючи фактичні обставини справи, характер вчинених правопорушень, які відносяться до категорії порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, особу правопорушника, який раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, у тому числі за вчинення аналогічного правопорушення, суспільну небезпеку вчиненого, вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.

Крім того, відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Постановою судді Шацького районного суду Волинської області від 23 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та, на підставі ст. 36 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік. Дана постанова набрала законної сили 05 серпня 2025 року.

Таким чином, невідбутий строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на момент винесення судового рішення у даній справі складає 5 (п`ять) місяців 28 (двадцять вісім) днів.

Оскільки ОСОБА_1 до закінчення строку дії стягнення вчинив нове адміністративне правопорушення, тому при призначенні останньому остаточного стягнення в частині позбавлення права керування транспортними засобами, суддя вважає за необхідне, на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднати невідбуту частину такого стягнення за постановою судді Шацького районного суду Волинської області від 23 липня 2025 року, яка становить 5 (п`ять) місяців 28 (двадцять вісім) днів, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Що стосується питання про додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суддя дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Згідно з довідкою ВП №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 10 лютого 2026 року №19023-2026, відповідно до інформаційного порталу НПУ «ІКС ІПНП «ГСЦ АМТ» інформація про транспортний засіб Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 відсутня.

За таких обставин, суддя не вбачає правових підстав для застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять відомостей про наявність у приватній власності порушника транспортного засобу, зокрема, автомобіля Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відомостей про наявність у правопорушника пільг по сплаті судового збору, які передбачені ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.

Отже, на підставі ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Керуючись ст. 40-1, ст. 221, 251, 280, 283, ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років приєднати невідбуту частину стягнення відповідно до постанови судді Шацького районного суду Волинської області від 23 липня 2025 року та остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років 5 (п`ять) місяців 28 (двадцять вісім) днів без оплатного вилучення транспортного засобу.

У випадку добровільної несплати штрафу відповідно до ст. 308 КУпАП його розмір стягнути з ОСОБА_1 у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок. судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складено 05 травня 2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.