Постановление суда № 136259374, 04.05.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1959/20

Провадження №6/155/9/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026 м.Горохів

Горохівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Сметани В.М.,

при секретарі судового засідання Воронюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа по справі №155/1959/20 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Капіталресурс» Гомера В.В. звернулася до суду із заявою про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа по справі №155/1959/20 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви зазначила, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позовом ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист №155/1959/20 від 02.04.2021 року про стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за кредитним договором.

22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу №8-22-08/2025, за яким відступлення права вимоги за кредитним договором, у тому числі за кредитним договором № б/н, укладеним між банком та позичальником. АТ КБ «ПриватБанк» пред`явило виконавчий лист у цивільній справі до примусового виконання. Виконавче провадження було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу суду стягувача не надходив, згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі виконавчого листа не має. У зв`язку з вказаним ТОВ «Капіталресурс» на даний час, у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувач. В зв`язку з чим, просить замінити стягувача у виконавчому листі №155/1959/20 від 02.04.2021 року з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс» та видати ТОВ «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись у встановленому законом порядку. Представник ТОВ «Капіталресурс» в заяві про заміну сторони виконавчого провадження просив розглянути дану заяву за його відсутності.

У відповідності до положення ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

За даних обставин, суд вважає за можливе заяву розглянути за відсутності учасників справи, що не суперечитиме ч. 3 ст. 442 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦК України розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши вимоги заяви, письмові докази по справі, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 24 лютого 2021 року позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 20 грудня 2011 року б/н у сумі 10662 (десять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 75 (сімдесят п`ять) копійок, що складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 10583 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят три) гривні 59 (п`ятдесят дев`ять) копійок, трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 79 (сімдесят дев`ять) гривень 16 (шістнадцять) копійок.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір у сумі 1734 (одна тисяча сімсот тридцять чотири) гривень 52 (п`ятдесят дві) копійки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На виконання вищенаведеного судового рішення був виданий виконавчий лист, який перебував на примусовому виконанні в органах ДВС, ВП №66660823.

Постановою головного державного виконавця Горохівського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Міщуком Т.М. від 22 грудня 2023 року виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому встановлено, що боржник не працевлаштований, кошти на майно на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення боргу відсутні, і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. На арештованих рахунках кошти відсутні.(відсутність у боржника майна).

Згідно договору факторингу від 22 серпня 2025 року №8-22-08/2025, який укладений з первісним кредитором, а також акту приймання передачі №2 від 10 вересня 2025 року, витягу з реєстру боргових зобов`язань №5 до договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року заявник набув право вимоги за кредитним договором, на підставі якого була стягнута кредитна заборгованість.

Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією. Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Отже, законодавством чітко визначено, що заінтересована сторона має право звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у разі заміни кредитора у зобов`язанні правонаступником, а суд замінює сторону виконавчого провадження правонаступником.

Відповідно до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21.03.2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18 (ЄДРСРУ № 73001190).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» в частині заміни стягувача у виконавчому проваджені обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого листа, суд зазначає наступне.

У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватися у випадках втрати його оригіналу та у межах строку пред`явлення його до виконання.

Таким чином, під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд повинен належним чином перевірити, чи дійсно виконавчий лист втрачено. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними та допустимими доказами для підтвердження факту втрати виконавчого документу мають бути саме письмові докази.

Усупереч указаній нормі, заявник не надав жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про те, що стягувачем втрачено оригінал виконавчого листа, а також те, що оригінал виконавчого листа загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Також суду не надано доказів, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист - не виконано; не доведено, що не проведено стягнення з боржника за виконавчим листом, дублікат якого заявник просить видати.

Законодавець визначив, що необхідною передумовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду з відповідною заявою в межах строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, суд вважає,що заявником не надано належних і достовірних доказів втрати виконавчого документу.

Відповідно до ч.1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний по суті висновок зроблений і в постановах Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13 та від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц (провадження № 61-20552св18).

Згідно правового висновку у Постанові Верховного Суду від 22.10.2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18) при вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

У постанові Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09.10.2019 у справі №2-6471/06, від 03.02.2021 у справі №643/20898/13-ц, від 23.06.2021 у справі №2-162/12.

Заявником суду не надано доказів відсутності виконавчого листа у первісного кредитора.

Відповідно до вимог ч. ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Усупереч указаній нормі, заявник не надав жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про те, що стягувачем втрачено оригінал виконавчого листа, а також, що оригінал виконавчого листа загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст.89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Твердження заявника, що на адресу стягувача виконавчий лист не надходив, є безпідставним, оскільки під час укладання Договору № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року про відступлення прав вимоги, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс», представник останнього мали можливість ознайомитися із всіма документами щодо предмету договору, в тому числі і щодо стану виконання судового рішення та наявності виконавчого листа.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для видачі дублікату виконавчого листа, а тому в задоволенні заяви ТОВ «Капіталресурс» в частині видачі дубліката виконавчого листа слід відмовити.

Керуючись ст.512 ЦК України, ст.442 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа по справі №155/1959/20 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Замінити стягувача у виконавчому листі №155/1959/20, який виданий Горохівським районним судом Волинської області 02 квітня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором, з Приватного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс».

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України з дня складення ухвали в повному обсязі.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала у повному обсязі складена 04 травня 2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана