Решение № 136253981, 04.05.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/6131/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 травня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

у складі: головуючого - судді Одарюка М.П.

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Кучерука М.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13 квітня 2026 року позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» суму заборгованості за договором про надання банківських послуг «MONOBANK» від 06 березня 2019 року в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок та судовий збір розмірі 1 396 (одна тисяча триста дев`яносто шість) гривень 85 копійки. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

20 квітня 2026 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача про ухвалення додаткового рішення. Просив суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 851,40 грн.

Згідно з приписами ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

В судове засіданні представник відповідача не з`явилася, надала суду письмову заяву, в якій просила розглядати заяву про ухвалення додаткового рішення без її участі, заявлені вимоги підтримала повністю

Представник позивача в судове засідання не прибув, через систему «Електронний суд» подав заперечення про ухвалення додаткового рішення, просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, посилався на те, що відповідач разом з відзивом не заявлено попереднього ( орієнтованого) розрахунку витрат на правничу допомогу, а тому заявлена сума витрат після ухвалення рішення у розмірі 11 851,40 грн є необґрунтованою.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представником відповідача надано копію договору про надання правничої допомоги № 88/2024 від 22.08.2024 року, копію додаткового договору № 1 від 17.04.2026 року в якому зазначено, що відповідно до п.3.1,6.2 Договору про надання правничої допомоги від 22.08.2024 № 88/2024 , за взаємною згодою, сторони домовились, що вартість послуг наданих виконавцем у цивільній справі № 367/6131/24 (що перебувала на розгляді Ірпінського міського суду Київської області) за домовленістю становить 22 000,00 грн, копію акту № 1/88/2024 приймання передачі виконаних робіт від 17 квітня 2026 року становить 22 000,00 грн (вивчення матеріалів цивільної справи № 367/6131/24, складання та подання відзиву, складання та подання документів щодо процесуальних питань, участь у судових засіданнях в Ірпінському міському суді Київської області) ( а.с247-250).

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Оскільки представником відповідача не надано розрахунку витрат на правничу допомогу (розрахунок платної правової допомоги не відображає вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо), суд відмовляє у задоволенні заяви про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 270 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Кучерука М.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий суддя М.П. Одарюк